Олексій Мушак: 19 вересня я збираю земельне «віче» – хороше, надійне обговорення земельної реформи та вільного ринку
Олексій Мушак активіст земельної реформи

У столиці збирають земельну раду! З такою ініціативою виступив активіст земельної реформи, в минулому депутат парламенту 8-го скликання Олексій Мушак. Кого й навіщо він кличе? Про це та інше AgroPolit.com розпитав у нього:

AgroPolit.com: Наостанок ти вирішив насипати парламенту нового скликання трошки землі й зареєстрував у Раді законопроект по темі. Навіщо ти це зробив і в чому його фішка?

Олексій Мушак: Я просто хотів поставити таку добротну, впевнену крапку — це останній законопроект Ради 8-го скликання. Я вперше в історії зареєстрував законопроект у парламенті через електронний цифровий підпис. Хотів показати, що є насправді архаїчна проблема, яку слід вирішити найсучаснішими методами. Це був мій посил наступникам, щоб усі майбутні парламентарі користувалися не надто старими підходами.

Мій законопроект пропонує, що земля купується і продається за наявним Земельним кодексом. І цей порядок слід узаконити законом.

AgroPolit.com: Кажуть, потрібно мріяти, бо мрії здійснюються. Вільний ринок — це така мрія-фантом, як здається багатьом. Ти якраз один із тих депутатів, який постійно буцав цю тему під час 8-го скликання Ради: носив подання до Конституційного суду, подавав у парламент земельні законопроекти…

Олексій Мушак: Тролив Юлію Володимирівну!

AgroPolit.com: Так, зрештою ти зареєстрував її земельний законопроект повторно…

Олексій Мушак: Вони, до речі, за нього дали мені шоколадку (сміється).

Читати до теми: Без Гриму. Олексій Мушак — Аграрний Франкенштейн

Рішення окружного суду — чітка вказівка Кабміну розробити законопроект і внести його до парламенту.

AgroPolit.com: Було таке. Чого чекати далі, зважаючи, що Окружний суд Києва виніс рішення зобов’язати Кабмін подати земельний закон до Ради?

Олексій Мушак: Кожне продовження мораторію супроводжувалося криками: «От зараз ми продовжимо, але це останній раз!». Рішення окружного суду — чітка вказівка Кабміну розробити законопроект і внести його до парламенту.

AgroPolit.com: Завдяки чому саме зараз з’явилося це рішення Окружного суду?

Олексій Мушак: Це просто формальне рішення. Воно іншим не могло бути… Зараз знайшлися люди, які дали цій справі хід. Усі попередні Кабміни рішення таке б не виконали.

AgroPolit.com: Судячи з власного досвіду кількаразового ходіння до Конституційного суду, як ти думаєш, чи варто очікувати появи там нових подань на тему землі?

Олексій Мушак: Я думаю, що не варто, бо земельна реформа вона може бути проголосована або цієї осені, або знову тільки через 5 років.

Читати до теми: «Бригада Плугатарів Порошенка» – аналіз аграрної «політики» БПП у парламенті

Будь-яку модель земельної реформи можна прийняти в перші пів року роботи нового парламенту.

AgroPolit.com: Чому так?

Олексій Мушак: Тому що це її специфіка. Земельна реформа має свій внутрішній каркас. Він полягає у тому, що будь-яку модель земельної реформи, можна прийняти в перші пів року роботи нового парламенту. Доки у нього є мандат довіри від народу. Після цього неможливо прийняти навіть саму класну реформу, бо, по-перше, депутати «заходять» на Держгеокодастр та інші державні підприємства. Бачать землю і розуміють, що земля під ногами і так далі. По-друге, приходить усвідомлення, що на непроведенні реформи можна заробити більше грошей, ніж на її здійсненні.  Тому моя позиція така: можемо дискутувати скільки хочете про земельну концепцію, модель, але лише вересень місяць. В жовтні вже треба приймати рішення. Тому 19 вересня я збираю земельне «віче»: хороше, добротне обговорення земельної реформи і вільного ринку. Це, буде така дружня філософська бесіда про майбутнє земельної реформи в Україні. По формату це буде не віче, а круглий стіл чи якась інша форма зібрання експертів та всіх учасників ринку.

AgroPolit.com: Кого з ким?

Олексій Мушак: Я думаю, що всі люди, які хочуть купити землю, повинні там бути. А це всі учасники процесу від самого низу до самого верху. Насправді всі хочуть купити землю. Мрія українця не продати землю, а її купити. На зустрічі мають бути фермери, великі інвестиційні гроші, «середняки», тобто люди, які готови просувати цю реформу.

AgroPolit.com: Ти не боїшся, що оце твоє земельне віче переросте в земельну розбірку з виносом когось?

Олексій Мушак: Тільки винос, значить, з держави, а занос до моргу чи куди? (сміється).

AgroPolit.com: Ну, це залежить від перебігу дискусій. Насправді люди неоднозначно реагують на земельне питання сьогодні.

Олексій Мушак: А коли хтось реагував однозначно? В 2016 році я запропонував своє бачення: поступове впровадження ринку землі. Якби його прийняли, то зараз мали б відкритий ринок. Втім, тоді всі вважали, що в запасі є 5 років погратися в дурня, або піднакопичити грошенят, щось іще купити (машину, чи щось інше). Зараз така ситуація, що насправді ця земельна пружина, яку сформував мораторій на продаж с/г землі, дуже стислася. І зараз я боюся, що ця пружина винесе в процесі реформи тих, хто був проти ринку землі, тож ринок землі для них буде набагато жорсткішим, ніж можна було домовитися навіть рік тому.

Читати до теми: Концепція вільного ринку сільськогосподарських земель: 4 варіанти законопроектів від аграрного комітету

Я вважаю, що 60% успіху земельної реформи — це комунікація з суспільством

AgroPolit.com: Чи є у тебе готовий рецепт бачення, як проводити земельну реформу, аби люди, й загалом суспільство, не винесли його ініціаторів?

Олексій Мушак: Я вважаю, що 60% успіху земельної реформи — це комунікація з суспільством. Тому подати інформацію про ринок і роль кожного в ньому, вигоду для власника землі слід у прискореному, інтенсивному та масштабному форматі.

AgroPolit.com: І на цій зустрічі, я так розумію, ти хочеш разом із ринком виробити безпечну модель?

Олексій Мушак: Модель буде позитивною для держави. Тепличних умов не буде. Треба також розуміти, що зараз міжнародні гравці дуже активно займаються земельною реформою. І фермери вже програли той момент, коли можна було реформу провести на своїх умовах. Це були 2016-2018 роки. Гадаю, що на цій зустрічі буде різноманіття думок, вона піде на користь, насамперед, власникам землі.

Читати до теми: Земельна лавочка відкривається: якою буде ціни продажу й оренди 1 га с/г землі  

ПРО ПІДТРИМКУ ФЕРМЕРІВ НАПЕРЕДОДНІ ВІЛЬНОГО РИНКУ ЗЕМЛІ

AgroPolit.com: Ти насправді вважаєш, що битву вже програно фермерами?

Олексій Мушак: Ні, маю на увазі, що ринок дуже досить ліберальний, а фермери виступають за консервативний. Тому якщо вже просувають ліберальну модель, то фермерам слід бути активними учасниками і знайти механізми, які б допомогли їм бути конкурентними, дали можливість купувати землю.

AgroPolit.com: Які це можуть бути механізми?

Олексій Мушак: Доступні кредитні кошти — це запорука доступу фермерів до вільного ринку землі. Держава повинна взяти на себе питання зменшення вартості ресурсів. Зараз, умовно кажучи, вартість кредитів (ставка НБУ) 18,5% чи 17,5%. Давайте кредитувати в гривні за комерційними розцінками, наприклад, 22%, але водночас держава бере на себе ці 18,5% (Нацбанк).

AgroPolit.com: Тобто має бути якась державна програма для того, щоб кредитувати на покупку землі?

Олексій Мушак: Має бути державна програма з кредитування придбання землі — це перше. Нацбанк повинен застосовувати коефіцієнт покриття: наприклад, ти хочеш купити зараз землю, яка коштує 100 тис. грн, а банк, видаючи на це кредит, оцінює цю землю в 35 тис. грн. І решту 65% суми треба десь знайти. Якби коефіцієнт покриття був близьким до 1, як за кордоном, то тобі потрібно було б шукати кошти лише на виплату відсотків за цим кредитом і можна було б користуватися таким кредитом під купівлю землі максимально довго. Тому знаходження дешевих ресурсів для фермерів на придбання землі — це історія, над якою треба працювати.

Друге — у фермерів має бути перевага у вигляді первинного права купівлі землі. Слід юридично правильно прописати, щоб вони могли цим скористатися.

Треба розуміти ще одну важливу річ: ніхто не буде купувати землю, яка ще 7 років перебуватиме у оренді. Основна битва триватиме за землі, де терміни оренди закінчуються. Тому дискомфорт виникне, але ризиків не буде.

AgroPolit.com: У держави є наразі такі ресурси під цю програму?

Олексій Мушак: Держава може створювати механізми. Наразі 150 тис. га щороку віддається безкоштовно через безкоштовну приватизацію. Вона беоплатна умовно, а фактично коштує $300 млн на рік. Це достатній ресурс на таку програму кредитування для фермерів, який сьогодні просто іде на вітер. Я проти того, щоб безкоштовно держава роздавала землі під егідою «допомагаю». Ми ж розуміємо, що реальність із цими землями безкоштовними зовсім інша.

Крім того, є мільйон гектарів землі у постійній власності фермерів у розстрочку на 20 років. Будь ласка, купуйте, беріть у свою постійну власність.

ЯК НЕ СТАТИ ЗАКУСКОЮ ДЛЯ ТРАНСНАЦІОНАЛІВ 

AgroPolit.com: Ще одне дискусійне питання — як зробити так, щоб українські агрокомпанії не стали закускою для транснаціональних?

Олексій Мушак: О, транснаціонали, ой, як страшно. Я пропоную комусь поїхати в Аргентину чи Бразилію. Подивіться: там один із найбільших землевласників — виходець із України. І в нього усе нормально.

AgroPolit.com: Як не стати бутербродом для транснаціональних компаній?

Олексій Мушак: Значить, прийдуть японські динозаври, японська Годзилла — і жертимуть український бізнес….

Читати до теми: «Як ефективно розпорядитися державними землями: п'ять схем капіталізації с/г угідь».

AgroPolit.com: Перед обличчям Ярослава Мудрого скажи зараз, як цього уникнути, щоб потім не було соромно.

Олексій Мушак: Дивись, я тобі відповім. Українські компанії повинні розуміти — у них є конкурентна перевага: декілька років перед початком старту слід готуватися до конкурентного ринку. Що для цього потрібно? Перше — не треба боятися, що ми там станемо здобиччю когось. Друге — брати довші та дешевші ресурси під землю. Треба виходити із зони комфорту й ефективніше працювати. А держава має зменшити економічні ризики, таким чином знизивши ставки за кредитами. Крім того, якщо запускаємо ринок землі, то вартість капіталу зменшиться.

AgroPolit.com: А має бути перехідний період між доступом іноземців до нашого ринку і повноцінним входом?

Олексій Мушак: Я пропонував цю модель 2016 року. Зараз 2019-й. Багато чого змінилося. Можна це робити, але ми чітко розуміємо, що насправді за кілька років не буде українського фермера, який би не продав свою землю, якщо йому запропонують $5 тис. Тому не треба нікого утискувати.

AgroPolit.com: Україні потрібен земельний банк?

Олексій Мушак: Україні потрібен гарантований покупець останньої надії. Банк потрібен.

AgroPolit.com: Це має бути один банк? Державний чи кілька?

Олексій Мушак: Має бути одна установа, та не обов’язково фінансова структура.

AgroPolit.com: Кого він має кредитувати?

Олексій Мушак: Він не повинен кредитувати. Він має бути покупцем останньої надії: якщо людині, наприклад потрібні гроші, а ніхто зараз не купує у нього землю, тоді гарантований покупець — функція держави. Ніякого кредитування, лише викуп цієї землі.

Можна створити державну установу, яка даватиме фінансування комерційним банкам, щоб вони здешевлювали свої кредити. Слід накачати грішми банківську систему — і хай кредитує.

AgroPolit.com: Як утримати ціну за відкриття ринку?

 Олексій Мушак: Яку? Високу чи низьку?

AgroPolit.com: Щоб не була низькою.

Олексій Мушак: Вона й не буде. Дивись, у тебе зараз собівартість купівлі землі через емфітевзис близько $1600 за 1 га, це не низька ціна. За відкриття ринку середня ціна очікується від $2 тис. і вище. Зрозуміло, що будуть регіони, де нижча, але будуть і такі, де одразу $3 тис. на вході (Полтавська, Черкаська, Хмельницька області).

 

ЦІНА НА УКРАЇНСЬКУ ЗЕМЛЮ: МАКСИМАЛЬНА Й МІНІМАЛЬНА

AgroPolit.com: На твою думку, яка мінімальна та максимальна вартість української землі?

Олексій Мушак: Середня вартість землі для початку — близько $2 тис. Мінімальна у поганих регіонах (Запорізька, Херсонська, частина Волинської) — $1300-1400. Максимальна ціна 1 га на початку у хороших регіонах — $3-3,5 тис.

AgroPolit.com: Аналітичні дані, які Latifundist Media підрахував разом із експертами Українського інституту майбутнього під час розробки стратегії розвитку агросектору до 2030 року («Україна — світовий супермаркет екологічних продуктів») свідчать про те, що у разі відкриття ринку землі за 10 років притік інвестицій може сягнути $46-50 млрд. Твоя оцінка.

Олексій Мушак: За відкриття ринку кілька років поспіль на податках від землі, не продаючи українську святу землю, можна щороку заробляти $1 млрд. Далі на операціях купівля/продаж щороку — $600-700 млн.

AgroPolit.com: Чи можлива земельна Коліївщина через неправильний земельний ринок?

Олексій Мушак: Її не буде, бо у людей з’являється додатковий вибір, що робити з землею. Їхні права ніхто не утискатиме. За хорошою ціною можна буде продати землю або здати її в оренду.

AgroPolit.com: Чому українці зараз так неоднозначно ставляться до відкриття ринку?

Олексій Мушак: Тому що це архаїчне питання. Це питання релігії в чомусь. Існує питання світогляду в кожній країні. Земельна тема ніколи не була простою. Чому? По-перше, ми тут жили, наші предки тут жили, вони за цю землю воювали, вони тут поховані. Це ритуальна історія, як у свій час індіанці не заходили в якусь гору, бо вона була священною. Українська земля — найкраща у світі, але ми особливого зиску з неї не маємо, бо надто релігійно до цього ставимося.

ЗЕМЕЛЬНИЙ РЕФЕРЕНДУМ

AgroPolit.com: Чи потрібно виносити питання ринку землі на референдум?

Олексій Мушак: Я пропоную винести це питання на обговорення і почати із земель ініціаторів. Там Юлія Володимирівна, Олег Ляшко, Вадим Рабінович, Юрій Бойко — вони це питання хотіли винести. Я пропоную, щоб їхні землі на початку тестово винесли на референдум із продажу.

AgroPolit.com: Їхні — це тих, кого ти назвав?

Олексій Мушак: Це ж українська земля. От землю їхню, всіх родичів, наближеного кола — на референдум, протестуємо… 

AgroPolit.com: Тема земельного референдуму серед власників земельних паїв витає і в головах реформаторів на банковій у Офісі президента…

Олексій Мушак: Чекай, а якщо моя бабця хоче відписати земельний пай, то що, я теж не матиму права голосувати — лише вона?

AgroPolit.com: Усі питання до адміністрації…

Олексій Мушак: До Офісу президента. Я тобі розкажу одну таємницю, у нас немає, на жаль, закону про референдум, його провести неможливо.

AgroPolit.com: Для мене це не таємниця. Але таємниця, думаю, для тих, хто в Офісі хоче запровадити земельний референдум.

Олексій Мушак: Так точно.

КУДИ ДАЛІ: ЗЕМЕЛЬНИЙ МАКЕДОНСЬКИЙ ЧИ ГАННІБАЛ?

AgroPolit.com: Питання на закуску. Ти випав з інформаційного поля практично одразу, коли відмовився іти у списках БПП до парламенту. Чому відмовився?

Олексій Мушак: В якийсь момент зрозумів, що в цій Раді я не зможу впливати. Взагалі у цій Раді — унікальна ситуація: якщо хочеш щось робити, ти повинен бути «слугою народу». А там я бути не міг, бо у мене різні з ними погляди на деякі питання, передусім, політичні, хоча в економіці ми дуже близькі. Відповідно, 5 років у іншій політсилі. Це просто треба так любити депутатське крісло, аби приходити, сидіти й ні на що не впливати? Це не мій стиль.

AgroPolit.com: Тому вирішив впливати з позиції нового земельного Македонського?

Олексій Мушак: З позиції воєначальника із Карфагену – Ганнібала. Македонський був досить молодим, а Ганнібал – старшим. Саме Ганнібал творив велику історію. Олександр Македонський теж перемагав, за рахунок того, що в нього було краще військо, але військовим генієм насправді вважається Ганнібал. Маючи значно менше воїнів, він побив значно більше римських військ, бо в нього все було краще організовано. Я теж хочу маленькими силами перемогти велику римську армію.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

21 листопада 2018
Агроолігархи боротимуться за збереження мораторію до останнього, – Мушак
Агроолігархи боротимуться за збереження мораторію на продажземлі до останнього. Про це в інтерв’ю «Без гриму з Наталією Білоусовою»...

Вибір редакції

4 липня 2019
GoЗаАгроДотаціями-2019 Випуск №2
Бюджетні гроші нарешті почали надходити до агросектору! За перші півроку 2019-го із держказни агросектор отримав за 6-ма держпрограмами аж 707,115...