Тимофій Милованов — професор економіки Пітсбурзького університету (штат Пенсильванія, США). Входить у топ-10 найкращих українських економістів за версією журналу Forbes. Закінчив Київських політех, НаУКМА та Київську школу економіки. У 25 років виїхав з України і вже більше 16 років живе й працює за кордоном. У США захистив докторську дисертацію, розкрив свій потенціал як спеціаліста й отримав визнання в наукових колах. Останні кілька років активно підвищує свою присутність в Україні. Разом із колегами-економістами заснував аналітичну платформу VoxUkraine, нещодавно почав виконувати обов’язки президента КШЕ. У листопаді 2015 р. став кандидатом від «Самопомочі» на посаду члена ради НБУ. В ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com Милованов розповів, чому міністр АПК Павленко «не послухався» партію і продовжує працювати в уряді, наскільки серйозним конкурентом є українські аграрії на світовому ринку та чому нинішній склад парламенту уже втратив свою легітимність.
AgroPolit.com: Оцініть інвестиційний клімат в Україні?
Тимофій Милованов: Слабкий.
AgroPolit.com: Причина?
Тимофій Милованов: Найголовніша — незахищені права власності інвесторів.
AgroPolit.com: Вихід?
Тимофій Милованов: Потрібно «вичистити» судову систему. Це можна буде зробити за двох умов. По-перше, шляхом розв’язання політичної кризи. По-друге, якщо політичні партії будуть менш personality, тобто не ставитимуть за мету боротися за владу, матимуть ідеологію.
Демократичний процес в Україні уже більш-менш працює. Партія прем’єра, наприклад, не змогла уникнути політичної кризи й тиску. Минулого року вони не пішли на місцеві вибори, а отже і прем’єр втратив свою легітимність в очах суспільства. Це означає, що feedback від виборців є, і політичний процес у країні функціонує.
Наступний етап: ми маємо очікувати появи нових політичних проектів. Вони будуть кращими за минулі. Це — нормальна еволюція. Потім подивимося, які з цих умовних стартапів «виживуть». Очевидно, що цей процес буде нелінійним і люди з часом «переформатовуватимуться». Потім у якийсь момент ми побачимо, що судді почнуть виконувати свої реальні функції як потрібно. На жаль, поки вони просто не зрозуміли, що система в країні фундаментально змінилася. Тому щойно момент настане, тоді й інвестиції почнуть «заходити».
Інвестиції заходитимуть мінімум через 5 років
AgroPolit.com: Скільки на це потрібно часу?
Тимофій Милованов: Не хочу прогнозувати. Але коли ми на VoxUkraine робили схоже дослідження, то поставили timerising у 10—20 років. Можливо, зараз можна думати про 5 років. Але загалом recovery буде слабким. Можливі незначні економічні зростання. Для сильнішого ефекту потрібно, щоб реформи проводили серйозніше.
Вибори цього року проведуть. І будуть вони восени.
AgroPolit.com: Чи потребує країна зараз позачергових парламентських виборів? Чому та за яких умов вони можливі?
Тимофій Милованов: Думаю, вибори цього року проведуть. І будуть вони восени. Принаймні ймовірність цього є дуже високою. І не важливо, буде у нас зараз новий прем’єр чи ні. Усі кандидати матимуть низьку легітимність: багато голосів за нового прем’єра повинен віддати «Народний фронт», але, внаслідок втрати довіри до Яценюка, НФ також втрачає свою легітимність. Це з часом вплине і на легітимність нинішнього складу ВРУ. І якщо раніше я не бачив чинників, чому цей парламент необхідно переформатовувати (нових партій у нас не з’явилос і нічого принципово нового в країні — також), то зараз я розумію, що одна з партій втратила свою легітимність через свого номінального лідера. Тож деякі речі повинні бути змінені.
AgroPolit.com: Створення нової коаліції може змінити ситуацію?
Тимофій Милованов: Думаю, так. У парламенті є непогані люди. Але це все одно буде вирішення temporary — тимчасове. Хоча легітимність можна й відновити: якщо відбудеться економічне зростання, політичне очищення, боротьба з корупцією, гарно працюватимуть поліція, детективи, щось з освітою зміниться, зі сферою здоров’я тощо, то люди це побачать…
Всередині виконавчої влади зробили баланс, такий собі «договорняк», закріплений у Конституції. Щоб це усунути, потрібно змінювати Конституцію і вирішувати — ми парламентська республіка, президентська чи парламентсько-президентська, але з чітко виписаними повноваженнями глави держави та глави уряду. Інакше рівноваги не буде, а Президент та прем’єр і надалі намагатимуться поділити між собою країну
AgroPolit.com: Це все гарно звучить, але в українських реаліях існує фактор постійного протистояння Президента і прем’єра. А без синергії їхніх зусиль реформи неможливі.
Тимофій Милованов: Він завжди буде. Зараз вони всередині виконавчої влади зробили баланс, такий собі «договорняк», закріплений у Конституції. Щоб це усунути, потрібно змінювати Конституцію і вирішувати — ми парламентська республіка, президентська чи парламентсько-президентська, але з чітко виписаними повноваженнями глави держави та глави уряду. Інакше рівноваги не буде, а Президент та прем’єр і надалі намагатимуться поділити між собою країну. Тут можливий варіант диктатури, коли один із них стає дуже сильним. Але це неправильно з точки зору checks and balances — коли законодавча влада контролює виконавчу, а судова — дві інші і т.д. Плюс — президентські республіки в пострадянських країнах мають тенденцію переростати в диктатури. Це не дуже добре.
AgroPolit.com: Як би ви оцінили з економічної точки зору ситуацію в Україні після майже 2-х років війни, 1-го року президентства Порошенка, 2-х років прем’єрства Яценюка. Що змінилося за цей період часу і в який бік?
Тимофій Милованов: По-перше, ми бачимо recovery. Якщо аналізувати щомісячну динаміку, то відбувається поступове економічне зростання. Але без значних ривків. Я не прихильник нинішньої влади, проте розумію, що хоч якою корумпованою чи поганою вона була б, їй треба віддати належне хоча б тому, що вона зробила макроекономічну стабілізацію в умовах війни та відсутності резервів. Завдання Росії полягало в тому, щоб ми «лягли». Цього не сталося. Тож влада, про яку ми говоримо,за великим рахунком, врятувала країну.
По-друге, 2015 рік — це перший рік, коли ми не купуємо газ у Росії. І це — super big deal. Тому що ми 25 років енергетично залежали від Росії. Щороку, щозими ми переживали енергетичну війну. Сьогодні цього важеля вже немає.
По-третє, зменшився вплив девальвації. Порівняно з минулим роком, і в економічному плані, й у військовому, ситуація в нас набагато краща. Зрозуміло, що війна — це не дешево і простим українцям важко жити. Але, якби не ця влада, — ми могли б бути у зовсім іншій ситуації. Там, де Білорусь, наприклад, — усе б стало гаразд, але ми знову б були під Росією.
AgroPolit.com: Але могло б бути краще.
Тимофій Милованов: Так. Зрозуміло, що ми хочемо все й відразу. Але хочу нагадати, що проти нас почали війну. І ворог — сильніший. Я не хочу виправдовувати українську владу, але будьмо реалістами.
AgroPolit.com: Як ви ставитеся до ідеї зовнішнього управління Україною з боку тих же американців, яку нещодавно озвучили в публічному просторі?
Тимофій Милованов: Я не вірю в це. Більше того, я проти зміни господарів однієї «колонії» на іншу. Навіть, якщо це краща команда. Ми не повинні бути інтелектуальними жебраками. Ми маємо знайти у себе, в Україні, таких спеціалістів і навчитися управляти самими собою. От це — справжній патріотизм.
Яресько — це не зовнішнє управління
AgroPolit.com: Як в Америці ставляться до зміни прем’єра? Яка кандидатура буде найбільш прийнятною для США на цій посаді?
Тимофій Милованов: Думаю, принципової позиції тут нема. Але що далі — то чіткішими стають її обриси. Наприклад, Яресько підтримують, тому що на заході її знають краще, ніж того ж Гройсмана. Але хто з них буде ефективнішим — це справді принципове питання.
AgroPolit.com: Та ж Яресько у більшості краще асоціюється з Америкою…
Тимофій Милованов: Так, але Яресько — це не зовнішнє управління. Можливо, народ її не сприймає за свою. Але вона, як мені здається, справді переймається проблемами України. Їй болить за українців. Вона тут живе. А зовнішні люди — це прагматики, які can’t connect with Ukraine.
Люди мають взяти на себе відповідальність за фінансування політичного процесу, а політики — припинити фінансуватися за принципом best of interest.
AgroPolit.com: Чи вірите в ідею технократичного уряду? Здається, що сьогодні вона на рівні люстрації і боротьби з корупцією стало своєрідним фетишем, про який більше говорять, аніж реалізовують на практиці.
Тимофій Милованов: Це — слова. Ними легко «забивати» сенси. Але суть від цього не змінюється. Нам потрібні люди, які продовжуватимуть робити реформи. Це — нове покоління. Воно не найкраще, але ми не можемо потрапити в paradise — рай — за один рік. Ми вже зробили багато. Тому зараз we have to push forward. І це принципово важливо. Ми ж самі винні в тому, що у нас такий уряд, така економіка, такий стан у країні. І не вирішиш це все створенням однієї хорошої партії чи єдиним хорошим призначенням. Це люди мають взяти на себе відповідальність за фінансування політичного процесу (краудфандинг, волонтерство тощо), а політики — припинити фінансуватися за принципом best of interest.
AgroPolit.com: Якщо говорити про людей, які зараз добре працюють в уряді, хто це?
Тимофій Милованов: Всі міністри-технократи є класними: Абромавічус, Яресько, Павленко, Пивоварський... В умовах повної розрухи у держструктурах, в яких опинилися, вони пройшли далеко вперед. Але ці люди не можуть зробити все самі. Їм потрібні хороші зами, глави департаментів… Кризові менеджери чи венчурні капіталісти отримують мільйони доларів заробітної плати за те, що можуть прийти і «вичистити» компанію. А «вичистити» державу, якщо немає ресурсів? Говорити про реформи легко. А ви спробуєте хоч одну запровадити в таких умовах.
AgroPolit.com: Ви згадали прізвище міністра АПК Павленка як одного з найефективніших урядовців. Фактично після того, як «Самопоміч» відкликала його з посади, почався розвал коаліції, а сам Павленко потрапив у неоднозначну ситуацію…
Тимофій Милованов: Наскільки я розумію, щодо відкликання — напередодні була неформальна розмова всередині «Самопомочі» на цю тему. Потім її хтось «злив», щоб створити політичний конфлікт. Можливо, в «Самопомочі» і не збиралися нікого відкликати. А можливо й збиралися. Правди вже ніхто не дізнається. Політичні ігри взяли гору.
AgroPolit.com: Але попри те, що «Самопоміч» Павленка з уряду відкликала, міністр з посади так і не пішов. Він грає, чи ним грають?
Тимофій Милованов: Я теж спочатку думав, що Павленко повинен піти. Але згодом поставив себе на його місце і зрозумів, що краще «згоріти», аніж знищити зроблене. Якби я взяв на себе відповідальність за міністерство і не побачив, що замість мене прийде хтось кращий, то хай кар’єра моя «згорить», але я б спробував щось зробити. Думаю, у Павленка була схожа мотивація.
Звісно, було б класно, якби всі умовні сили добра об’єдналися і сказали: ми — політична партія, ми всі — технократи і ми працюємо разом. Але ж це теж не за годину робиться, не за місяць і навіть не за рік. Тому it’s ok what happens. Хай навіть воно дуже боляче і займає багато часу.
AgroPolit.com: Ви говорили про відродження української економіки. Зараз на перший план виходить аграрний сектор. Чи боїться Америка виходу українських аграріїв на свій ринок?
Тимофій Милованов: Ніхто нічого не боїться України. Навпаки, це добре. Американці — споживачі і там нормально ставляться до відкриття нових компаній та ринків. Тим паче це будуть трейди, і власники великих компаній будуть вкладатися у фонди, які купуватимуть українські компанії. Незадоволеними можуть бути хіба що якісь фермери в Кентуккі чи Небрасці. Але це є в кожній країні.
AgroPolit.com: А європейський ринок?
Тимофій Милованов: Із ним те ж саме.
AgroPolit.com: Але ж в Угоді про асоціацію умови для виходу українських аграріїв на європейських ринок є явно нерівноправними.
Тимофій Милованов: Ринок переформує якісь компанії. Це — нормальний процес життя. Робіть краще, продавайте дешевше і вас будуть брати. Це як із китайським товаром. Пересічні американці love China. Зрозуміло, металурги чи Детройт ненавидять China. Але суспільство love China, тому що вони можуть купувати дешеві речі. Часом — навіть якісніші, ніж американські. Тому наші виробники повинні робити все, щоб і європейці, і американці love Ukraine.
AgroPolit.com: Дякую за цікаву бесіду
Юлія Розумна, AgroPolit.com