Леонід Козаченко: Земельний іпотечний банк з міжнародним міноритарним акціонером кредитуватиме аграріїв під 3%
Народний депутат України, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин

Що робити з державними землями під час відкриття ринку землі? У МЕРТ пропонують зробити на їхній базі пілотний проект, щоб відпрацювати деталі, а потім запустити ринок на повну. В Мінагрополітики й досі визначаються з базовими положеннями рамкового закону. Яким бачать вирішення цієї дилеми в аграрному комітеті? AgroPolit.com розпитав народного депутата, голову підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Леоніда Козаченка:

Читати до теми: Концепція вільного ринку сільськогосподарських земель: 4 варіанти законопроектів від аграрного комітету

AgroPolit.com: Сьогодні багато хто говорить про ринок землі та першим пропонує протестувати у такому режимі державні землі. Як краще розпорядитися цими землями?

Леонід Козаченко: Потрібно створити Державний земельний іпотечний банк і запросити до його управління один із ТОП-20 світових банків. Держава буде мажоритарним акціонером, іноземний банк – міноритарним (пакет – 40%). Аналогічний досвід був у німецькому іпотечному банку, який має частку в угорському.

$9 млрд – це вдвічі більше, ніж потрібно для приватизації с/г землі, що дозволить не тільки фінансувати придбання аграріям землі, а й вирішити інші стратегічні проекти".

AgroPolit.com: Яким має бути внесок уряду в цей іпотечний банк?

Леонід Козаченко: Україна дасть у заставу під формування капіталу цього банку – 4 млн га землі сільськогосподарського призначення і залучить під це близько $5 млрд. Від міноритарного акціонера в такому разі вдасться отримати ще $4 млрд. Тож Державний земельний іпотечний банк зможе сформувати кредитний капітал у $9 млрд. Це будуть дешеві кошти за рахунок високоліквідної застави – землі – та її щорічної капіталізації мінімум на 25%. $9 млрд – це вдвічі більше, ніж потрібно для приватизації с/г землі, що дозволить не тільки фінансувати придбання аграріям землі, а й вирішити інші стратегічні проекти. Таке запозичення можна зробити на 10 років. Зараз, через політичні та економічні ризики, міжнародні інвестори готові кредитувати нас під 10% річних. Державний земельний іпотечний банк із міжнародним міноритарним акціонером кредитуватиме аграріїв під 3% річних на 5-10 років. Водночас у законі про обіг земель с/г призначення слід прописати, що орендар такої землі матиме право першочергового її викупу, наприклад, через ті ж 10 років.

Читати до теми: Обсяг кредитів на придбання землі та під її заставу на інші цілі може сягнути від 30 до 100 млрд грн

AgroPolit.com: Про які саме проекти ви говорите?

Леонід Козаченко: Оскільки іпотечний банк – фінансовий інститут другого рівня, то він може розпоряджатися коштами у два способи. Перший – надавати їх установам першого рівня (звичайним банкам), які кредитують фермерів для покупки землі (на це потрібно $4 млрд). Всі українські банки зможуть брати гроші для видачі кредитів під 1,5% річних. Другий спосіб – заходити в статутний капітал, наприклад, агрохолдингу, в обмін на певну частку акцій з подальшим правом викупу цієї частки компанією. Це так зване боргове кредитування (за нього представники банку присутні у наглядовій раді компанії до моменту повернення нею виданого кредиту Земельним іпотечним банком). Банк першого рівня так діяти не може. Такі проекти можуть бути і в сільському господарстві, й у інших сферах.

Дивитися інфографіку: Порівняльний аналіз 5-ти законопроектів про обіг земель сільськогосподарського призначення

AgroPolit.com: Що буде з державною землею після 10 років оренди?

Леонід Козаченко: На першому етапі (після завершення терміну застави) держава повертає позичальникові всі кошти. На другому – вона продає цю землю щонайменше за $10 млрд і вносить їх у капітал банку. Далі ці кошти спрямовують на кредитування різних об’єктів.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

28 лютого 2019
Обіцяний Кабміном до 1 березня закон про ринок землі не розглядався аграрним комітетом
Згідно з планом, затвердженим Кабміном 14 лютого поточного року, до 1 березня 2019-го він повинен внести на розгляд депутатів проект закону про ринок...
28 травня 2018
Україні дали 2 роки, щоб відкрити ринок землі, — Мін’юст
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), визнав введений Україною мораторій на продаж землі порушенням прав людини. Про це повідомляє заступник...
5 квітня 2017
$70 млрд інвестицій потребує АПК України – Козаченко
Україні необхідно $ 60-70 млрд інвестицій, щоб подвоїти виробництво агропродукції. Про це повідомив президент Української аграрної конфедерації (УАК)...

Вибір редакції

27 липня 2020
Держгеокадастр імені Романа Лещенка: завдання для нового голови — від штучного інтелекту до спеціальної комісії у парламенті
Держгеокадастр України реформують і зроблять прозорим — обіцяє призначений голова Роман Лещенко. Клятву земельного «гіппократа»...
24 липня 2020
Опитування: Розвиток АПК очима аграріїв. Які кроки необхідно зробити уряду та МЕРТ
Станом на липень 2020 року уряд двічі пропонував парламенту програму розвитку економіки на найближчі роки. Однак депутати оцінювали програму як...
24 липня 2020
Зерновий ринок: 6 запитань до старого і нового маркетингового року
Маркетинговий рік 2019-2020 був нескладним для сільгоспвиробників та трейдерів з огляду на  погодні умови, урожай та ціни на зерно. Ринок...