Олена Коробкова: Обсяг кредитів на придбання землі та під її заставу на інші цілі може сягнути від 30 до 100 млрд грн
Олена Коробкова: Обсяг кредитів на придбання землі та під її заставу на інші цілі може сягнути від 30 до 100 млрд грн

Під який відсоток аграрії  зможуть отримувати кредити для придбання техніки та розвитку  господарств? А також, яких кроків очікує банківський сектор від новообраного Президента? Про це AgroPolit.com розпитав голову Національної асоціації банків України (НАБУ) Олену Коробкову:

AgroPolit.com: Президент затверджує склад Нацбанку. Яких кроків очікуєте від нього та його команди в напрямку сприяння розвитку кредитування, зокрема й аграрного?

Олена Коробкова: Президент призначає чотирьох із дев’яти членів Ради НБУ, а також за його поданням парламент затверджує або звільняє голову НБУ. Тож процедура для повної зміни складу органів управління банківського регулятора є дещо складнішою. Крім того, Володимир Зеленський заявляв, що не буде ініціювати зміну голови Нацбанку, каденція якого ще далека від завершення. Голова НБУ призначається на 7 років, а Яків Смолій очолив Нацбанк 2017-го (у статусі в.о.).

Що ж до очікуваних кроків у цьому напрямку.

У передвиборній програмі Володимира Зеленського одним із пріоритетів економічної політики визначено довгострокове недороге кредитування. Це дійсно велика мета, тому буде надзвичайно цікаво детально ознайомитись зі стратегією її реалізації.

Водночас, іншим пріоритетом новообраного президента є формування прозорого ринку сільськогосподарської землі (та скасування мораторію на її продаж). Якщо це нарешті буде зроблено, агросектор отримає грандіозний ресурс для залучення нових кредитів та інвестицій.

Читати до теми: ЄБРР не інвестуватиме в економіку України до обрання нового парламенту 

Важко точно сказати, скільки кредитів залучать аграрії після відкриття ринку. За приблизними оцінками, обсяг кредитів на придбання землі та під її заставу на інші цілі може сягнути від 30 до 100 млрд грн у перші кілька років. Крім того, можливість застави землі знизить ризики, закладені у кредитну ставку. У разі запуску ринку землі кредитна ставка знизиться на 3-4% у порівняні  з теперішньою. Таким чином, земельна реформа дійсно сприятиме зростанню та здешевленню кредитування для аграріїв. Але це може стати реальністю тільки тоді, якщо не буде встановлено надто жорстких обмежень щодо володіння землею аграріями та банками.

Але давайте не забувати – закони приймає парламент, тож саме парламентарі ще з далекого 2002-го щороку й донині подовжують дію начебто тимчасового мораторію.

AgroPolit.com: Під який відсоток реально в нинішній ситуації України кредитувати сільськогосподарські підприємства та що для цього потрібно?

Олена Коробкова: Базові складові кредитної ставки – вартість ресурсів (депозитів), величина кредитних ризиків та «запас» (маржа) на покриття операційних витрат банку та прибуток.

Депозитні ставки значною мірою залежать від рівня інфляції (якщо інфляція становить 10% річних, охочих вкладати гроші під 3% буде обмаль). Кредитні ризики – від рівня повернення кредитів (кожний непогашений кредит має бути покритий доходами від погашених кредитів, інакше не буде чим повертати клієнтам депозити). Маржа залежить від операційної ефективності банку та конкурентного середовища (що нижча кредитна ставка, то легше виграти конкуренцію за клієнта).

У разі запуску ринку землі кредитна ставка знизиться на 3-4% у порівняні  з теперішньою

Читати до теми: Після знання мораторію, роль земельного банку може взяти на себе будь-який державний чи комерційний банк 

За інфляції у 8-9% прийнятний для вкладників рівень доходності за строковими депозитами – від 12-13%. Але деякі банки можуть пропонувати й вищі ставки (залежно від умов на ринку та особливостей бізнес-моделі). Ще 5-8% банки закладають на покриття втрат від неповернення кредитів (кредитні ризики). Додати ще 3-4% маржі, й виходимо на діапазон 20-25% річних. Такими і є орієнтовні ставки за кредитами підприємствам (серед них і аграрним). Звісно, перевіреним найсумліннішим клієнтам банки можуть пропонувати нижчу ставку за рахунок меншого розміру очікуваних втрат.

Для деяких категорій агрогосподарств є урядові програми, які дозволяють компенсувати частину пов’язаних із кредитами витрат. Зокрема, такі програми діють для малих агропідприємств і тваринництва.

Читати до теми: Аграріям спростили доступ до іноземних кредитів

Наразі Світовий банк спільно з урядом розробляє програму часткових кредитних гарантій для невеликих господарств

AgroPolit.com: Як залучити кошти на розвиток прибуткових і перспективних напрямків рослинництва, виноробства, землеробства, кредити на придбання сільськогосподарської техніки?

Олена Коробкова: Будь-хто кредит отримати не може – банки кредитують тільки платоспроможних позичальників. І щоб довести свою платоспроможність, той же фермер має вести бізнес прозоро, а його звітність повинна показувати реальний стан речей. А якщо потенційний клієнт продає врожай за готівку і «підганяє» звітність, щоб мінімізувати податки, то єдиним аргументом на його користь може стати застава, яка із запасом покриє суму кредиту й відсотків. На жаль, у дрібних господарств такої застави, як правило, нема.

Із бізнесом «з нуля» – окрема історія. Яким би перспективним і ймовірно прибутковим не був такий бізнес, банки по закону зобов’язані оцінювати кредитоспроможність за наявною фінансовою звітністю. Отже, нема підтвердженої документально історії – кредит вважається проблемним ще до його видачі. Такі правила діють всюди у світі. Фінансування стартапів – не банківський бізнес (для цього є венчурні фонди та «бізнес-ангели», які вкладають кошти у сотні проектів у розрахунку, що один-два виживуть і «відіб’ють» інвестиції у решту проектів).

Наразі Світовий банк спільно з урядом розробляє програму часткових кредитних гарантій для невеликих господарств, яка дозволить зменшити кредитні ризики для банків і полегшити доступ таких господарств до кредитів навіть за відсутності застави.

Читати до теми: Земельна іпотека: який варіант спрацює в Україні?

AgroPolit.com: Як зробити так, щоб пільгові кошти на розвиток потрапляли до середнього та малого бізнесу на рівних умовах, як же мають бути визначені критерії платоспроможності та розвитку? Хто цим повинен займатися?

Олена Коробкова: Урядові програми фінансової підтримки малого та середнього агробізнесу орієнтовані на розмір господарств. Критеріями є розмір земельного банку, річна виручка, для кооперативів – кількість членів тощо. Конкретні значення критеріїв визначає уряд (Мінагрополітики).

З минулого року уряд почав тестувати новий підхід до розподілу фінансової підтримки – замість відбору через комісії, створені місцевими адміністраціями (де вирішували чиновники – кому давати, а кому – ні) почали практикувати розподіл через банки (підтримку отримують ті, хто вже взяв кредит). Суть у тому, що платоспроможність позичальника спершу оцінює банк, а вже після надання кредиту банк звертається до уряду з пакетом документів для отримання компенсацій. Так зникає корупційний чинник, а доступ до пільгових кредитів отримують тільки справді якісні клієнти.

Поки що обсяги відповідних компенсацій невеликі (банки також "тестують" систему та співпрацюють з державою обережно), але в цілому напрямок правильний.

Читати до теми: Фінансова «сімка» — основні способи отримати кошти для розвитку аграрного бізнесу

AgroPolit.com: Хто повинен займатися прогнозуванням цінової політики та розробкою перспективних ринків збуту, щоб господарі, які беруть кредити і вкладають максимум, восени не втратили все через обвал цін? Чи можливі та чи актуальні методи державного стимулювання та компенсації у випадку обвалу цін з вини держави й державної політики, як це можна забезпечити законодавчим шляхом (наприклад, люди взяли кредити, прогнозована ціна моркви А, поки морква росла, курс гривні обвалився, паливно-мастильні матеріали виросли в кілька разів, через помилки в зовнішній політиці з прогнозованої ціни А вийшла ціна А/10. Держава визнає, що це з вини державної регуляторної політики та дозволяє господареві не повертати кредит або відсотки по кредиту тощо). Реальні й дещо фантастичні пропозиції, але такі, які можуть допомогти малому та середньому бізнесу.

Олена Коробкова: Загалом сприяння виходу на нові ринки, цінове прогнозування та інформаційна підтримка – важливі елементи політики уряду на підтримку бізнесу. Багато країн також практикують надання гарантій чи кредитних компенсацій закордонним покупцям продукції вітчизняних компаній (через експортно-кредитні агентства чи аналогічні установи).

Проте уряд не може диктувати аграріям, що саме вони повинні вирощувати, кому та за якою ціною продавати, і точно не може брати на себе відповідальність за коливання ринкових цін та компенсувати збитки у випадку хибних бізнесових рішень. Інакше за прорахунки окремих бізнесменів відповідатимуть всі платники податків, а це неприпустимо.

Що уряд може (і має) робити: сприяти розвитку інструментів хеджування ризиків, торгового фінансування та страхування. Насправді, великі агрокомпанії широко використовують форвардні та фьючерсні контракти для хеджування валютних та цінових ризиків, гарантії та акредитиви для зменшення ризиків невиконання зовнішньоекономічних договорів.

А ось невеликі підприємства зазвичай менш обізнані та часто не розуміють користі від застосування наведених фінансових інструментів. Хоч як це прикро, банки у спілкуванні з представниками малого бізнесу часто стикаються із позицією «не вчіть мене жити, а просто дайте гроші подешевше».

Отже, найкраща допомога малому та середньому бізнесу – навчання та виховання відповідальності. Тільки так можна створити середовище для розвитку справді ефективного та життєздатного (навіть без держпідтримки) бізнесу.

Читати до теми: Олена Коробкова: Банки прокредитували аграріїв на 60,5 млрд грн

Мораторій перешкоджає впорядкуванню землі у користуванні агровиробників, полегшує рейдерство та руйнує мотивацію для інвестицій

AgroPolit.com: Ринок землі та земельна іпотека– чи на часі вони? Якщо так, то як?

Олена Коробкова: Відсутність легального та прозорого ринку сільськогосподарської землі – один із найбільших чинників, що гальмують розвиток українського агросектору. Мова не тільки про неможливість використання землі як застави. Мораторій перешкоджає впорядкуванню землі у користуванні агровиробників, полегшує рейдерство та руйнує мотивацію для інвестицій. Навіщо вкладати кошти і дбати про якість землі, якщо її легко можуть відібрати, домовившись із кількома орендодавцями-пайовиками?

Право власності дає набагато більше захисту, ніж договір оренди.

Крім того, земельна іпотека не тільки допоможе аграріям залучити додаткові кредити, а й дозволить здешевити їх за рахунок зменшення "премії за ризик".

Але щоб скасування мораторію спрацювало на користь аграріям, необхідно забезпечити кілька умов: аграрії повинні мати пріоритетне право викупу землі, яку обробляють; банки повинні мати право отримувати землю у власність – можливо тимчасово, але без обмежень щодо площі; продаж землі має відбуватися через прозорі, конкурентні механізми.

Оксана Тупальська для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

27 грудня 2017
Олена Коробкова: Банки прокредитували аграріїв на 60,5 млрд грн
Аграрний портфель банків зростає. За даними НБУ,  спостерігається хороша динаміка гривневих кредитів для аграріїв: приріст 24,1%, а проблемними...
13 квітня 2017
Олена Коробкова: Аграрії погасили 51 розписку і немає жодного дефолту
Запроваджений Мінагрополітики та IFC механізм аграрних розписок працює успішно і демонструє позитивні результати. Про о це в інтерв'ю...
12 квітня 2017
Олена Коробкова: У 2016 році капітальні інвестиції в АПК перевищили позаминулорічні в 1,5 рази
15 квітня минає рік, як у країні змінився склад уряду. AgroPolit.com продовжує вивчати, що це принесло агросектору. Що відбувається з кредитуванням...

Вибір редакції

4 липня 2019
GoЗаАгроДотаціями-2019 Випуск №2
Бюджетні гроші нарешті почали надходити до агросектору! За перші півроку 2019-го із держказни агросектор отримав за 6-ма держпрограмами аж 707,115...