Іван Мірошніченко: В Україні є багато цікавих для Китаю агропроектів на суму $1-1,5 млрд
Іван Мірошніченко

Україна та Китай наводять торгові мости. Після візиту української делегації та бізнесу на міжнародну виставку «China International Import Expo-2018» всі повернулися з обережним оптимізмом. Так, перший віце-прем'єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів запропонував віце-прем'єрові Держради (уряду) Китайської Народної Республіки Лю Хе розпочати перемовини про  створення Зони вільної торгівлі. Загалом же, переконані в МЕРТ, взаємоторгівля між нашими країнами може зрости до $10 мільярдів за п'ять років. Наразі половину українського  експорту в Китай становить  агропродукція. З чим повернулася команда переговорників і чи є  перемоги для АПК? Про це та інше в інтерв’ю AgroPolit.com запитав у співголови китайської робочої підгрупи, народного депутата  від «Самопомочі» Івана Мірошніченка:

AgroPolit.com: Ви нещодавно повернулися з Китаю. Розкажіть про підсумки поїздки.

Іван Мірошніченко: Я дуже задоволений цією поїздкою. Вона була векторною і стала досить знаковою. До Китаю вирушила урядова делегація. Ми взяли участь у великій виставці в м. Шанхай, де на великому українському стенді було представлено понад 100 вітчизняних компаній: зі сфери машинобудування, сільське господарство, продукти харчування. Всі, хто брав участь у виставці, мали змогу ознайомитися з будь-якими інвестиційно-привабливими напрямами, які зараз є в Україні, а також поспілкуватися з представниками різних урядових відомств й МЕРТу. Окрім того, кожен учасник виставки міг в електронному режимі самостійно подивитися усі наявні в Україні проекти, лише натиснувши декілька кнопок, та обрати цікавий йому напрям.

Китайці сподіваються, що тепер Україна готова якісно працювати в напрямі залучення інвестицій.

AgroPolit.com: Які практичні результати поїздки? Для аграрного сектору є добрі новини? 

Іван Мірошніченко: По-перше, ми були дуже якісно представлені на найбільшій в світі виставці. Тим більше, вона була побудована на експортних можливостях Китаю. Між двома першими віце-прем’єрами наших країн відбулася зустріч в Пекіні. Пригадуєте, наприкінці минулого року під час зустрічі пана Кубіва та китайського віце-прем’єра Маккая в Києві підписали угоди майже на $8 млрд, із них — $2,5 млрд в АПК. Зараз замість Маккая прийшов новий керівник, саме він у Пекіні зі Степаном Кубівим підписали попередні меморандуми про співпрацю щодо китайських інвестицій в Україну та реалізацію довгострокових проектів. Я думаю, після цього візиту, Китай повним ходом розпочне реалізацію проектів в Україні. Адже для китайських компаній дуже важливі міждержавні відносини та підтримка саме державних установ й лідерів. На цій зустрічі всі ці елементи були присутні з обох сторін. Китайці сподіваються, що тепер Україна готова якісно працювати в напрямі залучення інвестицій.

Читати до теми: Без Гриму: Іван Мірошніченко — аграрний «кардинал»

Наша делегація також зустрічалася з представниками Міністерства комерції, з керівниками провідних китайських банків, представниками Міністерства закордонних справ, комітету з розвитку й інвестицій, який курирує всі інвестиційні напрями в рамках «Шовкового шляху», який у Китаї називають «Один пояс — один шлях».

Із практичних речей, яких уже досягнуто, що важливо, підписані угоди між «Укргідро» та Sinomash щодо будівництва Дністровської ГЕС. Вони вже перебувають на фінальній стадії перемовин, і якщо все буде гаразд, угоду підпишуть найближчим часом. Розглядаються й інші угоди, приблизно на $1,5 — 2 млрд, тільки в енергетичній сфері. Розпочалися попередні переговори щодо проектів у ядерній та відновлювальній енергетиці.

На рахунок агросектору нічого конкретно підписано не було, але обидві сторони підтвердили, що в разі, якщо буде представлено на розгляд уряду знакові та якісні проекти, вони будуть підтримані. Ми вже маємо досвід, коли попередньо підписані угоди з АПК й енергетики або не виконувалися, або виконувалися дуже збитково. Питання тепер у тому, щоб наша сторона якісно опрацювала потрібні деталі.

AgroPolit.com: Чи будуть якісь проекти з сільського машинобудування?

Іван Мірошніченко: Сільське господарство більше було представлене виробниками готової продукції. В Україні й досі немає ні нормального комбайна, ні сучасного трактора, це слід визнати. А потреба шалена: потрібно 10-20 тис. комбайнів на рік, щоби змінювати застарілий український автопарк. Саме тому в Україні такий високий імпорт і завезення б/у техніки. Якщо глянути статистику щодо імпорту, то мільярди доларів витрачаються щороку на імпорт с/г техніки. А її мали б виготовляти в Україні у кооперації зі світовими виробниками, зокрема й китайськими. Загалом же зараз в Україні є агропроекти, де китайські компанії вже проводять аудити, шукають платформи, рахують бізнес-плани. Це проекти з переробки с/г продукції: кукурудзи, пшениці, виробництво борошна й крохмалю.

AgroPolit.com: На яку суму?

Іван Мірошніченко: За моїми оцінками, нині в Україні є багато цікавих для китайців агропроектів на суму $1-1,5 млрд. Це інвестиції на наступні 2-3 роки.

AgroPolit.com: А компанії вже можете назвати?

Іван Мірошніченко: Ні, не можу. Я просто бачу цю активність. І, ще одна головна річ: вважаю, якщо ми не схибимо й не будемо знову ставати на ті ж самі граблі, не виконувати зобов’язань, чи неефективно реалізувати проекти. Якщо цього не станеться, Китай буде нашим найбільшим інвестором вже в наступні 10 років.

Читати до теми: Іван Мірошніченко: Виважена співпраця з китайцями принесе Україні за 5 років $8—12 млрд інвестицій

AgroPolit.com: Скажіть, чи озвучила цифру інвестицій з Китаю на наступний рік?

Іван Мірошніченко: Підписано меморандум на залучення в Україну з Китаю протягом наступних трьох років близько $8 млрд у різні інвестиційні проекти. Після цього візиту з китайської сторони буде знято низку запобіжників у частині швидкості залучення інвестицій. Тож тепер м’яч на нашому боці. Якщо українська сторона (передусім, урядова) не робитиме помилок, поводитиметься професійно й ефективно, то $8 млрд будуть у нас в кишені за 3 роки. Китай реалізовує свою політику впровадження «Шовкового шляху» майже з 70 країнами світу, і ми теж важливі для них. Для Китаю це не просто короткострокова експортна політика, це вже їхня довгострокова стратегія. Якщо ми станемо її частиною — тільки виграємо. 

AgroPolit.com: Чому вони роблять на це ставку?

Іван Мірошніченко: У рамках світової кризи відбуваються постійні торгівельні війни, і сьогодні вони продовжуються. Китай, звісно, в рамках торгівельної війни зі США мав досить значну девальвацію, в них знизився відсоток зростання ВВП країни, який уже було вийшов на щорічне зростання у понад 7% ВВП, а зараз воно зменшилося. Китай вживає заходів, аби поновити це зростання. Як?

 Зараз ми бачимо приклад на світовій арені двох конкуруючих моделей. Американська стратегія (впроваджує Трамп) полягає у тому, що знижують податки для бізнесу й для фізичних осіб, стимулюючи таким чином повернення бізнесу до США. Багато компаній зі США мають виробництво в Китаї. Він ставить їм імпортне мито, і каже: «Перенесіть все виробництво до США». Трамп знизив податок на прибуток підприємств і податки фізичних осіб, навіть людям повернув частину коштів за ПДФО. Він веде часом жорстку протекціоністську політику, захищаючи внутрішній ринок. Це — правильна короткострокова ініціатива. Однак довгостроково, думаю, він програє.

Є друга стратегія від Китаю — це «Шовковий шлях». Вона, навпаки, полягає в експансії грошима, технологіями, участі китайців у створенні за кордоном виробництв, торгівлі, видобутку копалин і наданні кредитів країнам, які цього потребують. Вони створюють «острівки Китаю» у кожній державі, адже країні далі важко зростати такими ж темпами, як до «перегріву». Саме тому Китай й інвестує у майже 70 країн світу в рамках «Шовкового шляху». Це Південна та Латинська Америка, Африка, Східна Європа. Трильйон доларів на наступні три роки передбачено в Китаї для зовнішніх інвестицій. За рахунок такої експансії Китай буде зростати, підтримувати свою економіку, виробництво своїх технологій за рахунок інших держав, а далі розпочнеться й мультиефект від цього. Стратегія «Шовкового шляху»  —  це їхня експортна стратегія на багато років уперед.

ПРО ІІІ АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ ФОРУМ

AgroPolit.com: Розкажіть про Антирейдерський форум, який заплановано на 5 грудня. Яка його мета та відмінність від попередніх двох?

Іван Мірошніченко: Це третій форум, який передбачає реалізацію бізнес-факторів. Попри те, що ми мали справу з десятками рейдерських захоплень, або випадків жорсткого тиску на бізнес, у нас роботи менше не стало. Тому ми проводимо ІІІ Антирейдерський форум. Я вважаю, що нам вдалося зібрати хорошу, професійну команду, а головне — завоювати довіру та репутацію у людей бізнесу. Сьогодні, коли трапляється конфлікт чи захоплення, то перші, до кого звертаються, це ми, «Бізнес-Варта». Звісно, що фізично ми не в змозі допомогти навіть 30% із тих, хто до нас приходить. Тому, як правило, беремося за найбільш «гарячі» випадки. Таких трапляється 2-3 щотижня. Команда в нас чудова! Є депутати з різних фракцій, представники БПП, «Волі народу» та інші. Зараз розглядаємо заяви тих, хто ще хоче долучитися, але в нас є певні критерії, кого ми можемо брати, а кого — ні. Перший — репутація, другий — це бажання працювати, а не тільки числитися й піаритися. У нас хороші відносини із журналістами, за це окрема подяка журналістам, адже вони — найбільш ефективна зброя. Членами «Бізнес-варти» також є знакові юристи: такі, як Тетяна Козаченко. В нас є представники бізнесу різних напрямів: інфраструктура, портова галузь тощо. Тому цей форум потрібний. Ми хочемо цього разу змінити платформу і сам підхід. Ми повністю відкриємо площу для людей, які мають потребу публічно розповісти про проблему, в них буде мікрофон, сцена, а ми будемо їх тільки підтримувати. Ми запросили всіх чиновників, починаючи від віце-прем’єра Степана Кубіва, який очолює комісію і, до речі, бореться разом із нами. Поки що ефективність не дуже, але, принаймні, у нього є бажання наводити лад. Будуть представники Генпрокуратури, поліції, я сподіваюся, ми запросили й пана Авакова, і пана Луценка, минулого разу був його перший заступник Сторожук. Торік ми мали непросту, але досить професійну дискусію, та цей форум буде жорсткішим.

AgroPolit.com: Яких результатів очікуєте?

Іван Мірошніченко: Один з етапів, який розглядатимемо, це підсумки тих форумів, які у нас були. Та одна із проблем, що в нас немає виконання обіцянок МВС, Генпрокуратури. Нам обіцяли, що керівників поліції, які «кришували» рейдерів, буде звільнено. До слова, в нас є відео про те, як вони себе поводили, порушували закони, та вони досі продовжують працювати. Про це ми на форумі запитаємо...

AgroPolit.com: Якщо прийдуть…

Іван Мірошніченко: Я думаю, в них достатньо сміливості. Якщо люди керують такими відомствами, по суті, країною, то в них має бути сміливість…

AgroPolit.com: А якщо не прийдуть?

Іван Мірошніченко: Ми маємо майданчик, де люди повинні дати відповіді. По-перше, вони мають з’явитися, бо вони керівники, мусять мати мужність й професіоналізм. По-друге — це все відбуватиметься відкрито й публічно. Там буде понад 40 видань, прес-конференція постраждалих, постійно працюватиме відкрита камера, де люди зможуть звернутися за допомогою, працюватимуть юристи й помічники депутатів. Це все люди будуть бачити й читати. Якщо вони не прийдуть, а в нас був такий випадок на останньому форумі — прийшли всі, але ті, до кого було найбільше питань — Міністерство юстиції – не з’явилися. Цього разу, якщо буде ігнорування форуму, й ігнорування бізнесу, який буде представлений і в ІТ-галузі, і в аграрній галузі, і в галузі інфраструктури, й агровиробництва, тоді буде справедливо ставити питання про відповідальність цих керівників обійманим посадам. Будемо ставити питання і звертатися за покаранням – за те, що вони не виконали своїх функцій. Ми звертаємося до учасників форуму, представників бізнесу: малий, середній, аграрний, якщо у вас дійсно є проблема, то ви маєте бути на цьому форумі — це ваш майданчик, ми робимо його для вас, це — ваше поле для дискусії, боротьби й битви.

Я закликаю всіх не боятися, прийти, підняти свою проблему, говорити про неї! Не сидіти удома з попкорном, не дивитися телебачення, а прийти і виконати свою функцію — заявити про порушення, якщо вони є.

ПРИХІД У ПОЛІТРАДУ «САМОПОМОЧІ»

AgroPolit.com: Чому Ви вийшли з «тіні» лише зараз і офіційно увійшли до керівного органу (політради) «Самопомочі»?

Іван Мірошніченко: Я дійсно був багато років формально членом партії, але водночас завжди залишався активним учасником фракції і політичної сили. Рішення увійти у політраду «Самопомочі» я прийняв із декількох причин. Перша — 2019 рік буде для нас дуже відповідальним. Кількість іспитів, рівень «температури» у політичній боротьбі зашкалюватиме, тому ми маємо триматися разом. Друга — я впевнений в успіху «Самопомочі», бо знаю, хто навколо мене. Я впевнений у людях, які навколо мене. Ми, які прийшли у «Самопоміч» на самому початку, ми різні, професійні, непрості, точно незалежні, й на базі своїх принципів такими залишились. Це — найбільша цінність, і це не просто красиві слова. Я ніколи не був членом жодної політсили, навіть партії «Воля», до якої мав стосунок. У «Самопомочі» не був до останнього часу членом партії, не те, щоб політради. Та зробив свій вибір, бо, повторюся, 2019 рік — дуже відповідальний! З людьми, які навколо мене, в 2019 році я йтиму до перемоги, і сподіваюся, що виборці нам повірять!

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

2 березня 2018
Експорт з України до Китаю у 2017 році
За рік експорт товарів у Китай майже не змінився За перші дев’ять місяців 2017 року Україна продала китайцям товарів на $1,4...
1 грудня 2017
Іван Мірошніченко: Виважена співпраця з китайцями принесе Україні за 5 років $8—12 млрд інвестицій
На початку наступного тижня в Україну очікується візит  китайської делегації на чолі  з  першим  віце-прем’єром Ма Каєм. У...

Вибір редакції

15 червня 2023
Зернове майбутнє України: угода з росією та прогноз закупівельних цін на кукурудзу, пшеницю, ячмінь
Яких закупівельних цін на пшеницю, кукурудзу та ячмінь варто очікувати Україні, під впливом фактору зернової угоди з росією та перехідних внутрішніх...
22 травня 2023
Земля України попри війну – надійний інвестиційний ресурс
Сільськогосподарська земля України залишається надійним інвестиційним об'єкт. Аналіз ринку землі читайте на AgroPolit.com у блозі голови асоціації...
18 травня 2023
Зернова угода і стратегія розвитку повоєнного аграрного потенціалу України
Зернова угода продовжена ще на два місяці. Тож зерновий коридор Чорним морем діятиме до 18 липня 2023 року. Світ продовжить отримувати українську...