Минулий 2017 рік був для аграріїв важким та неоднозначним. Безліч подарунків «підкинула» не лише погода, а й політики. Максимум законопроектів, але мінімум кінцевих рішень. Так, рік Півня запам’ятався здебільшого галасом. Що ж очікувати від нового 2018-го та яким він стане для українських аграріїв? Прогнозами поділився керівник програми практичної політики, експерт Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай у ексклюзивному інтерв’ю для AgroPolit.com:
AgroPolit.com: Чим запам’ятався 2017 рік?
Олександр Солонтай: 2017 рік більше нагадував стабільність і застій. Можу сказати, що якихось особливих потрясінь не було. З точки зору політики були непрогнозовані ситуації, але вони надто не вплинули на ситуацію в аграрному секторі.
З політичного погляду — це перший рік, коли повністю відсутні міністр і голова аграрного комітету. Аграрний напрямок у нас обезголовлений і в парламенті, і в уряді. З реформами в земельному законодавстві тяганина. Рік був плідним на законопроекти, але вони по суті блокували один одного.
Фактично земельна децентралізація зупинилася
Спрацювали погано всі: й уряд, який не запропонував аграрного міністра. І Верховна Рада, яка не обрала голову комітету, і Президент, котрий у грудні «заблокував» законопроект свого прем’єр-міністра Володимира Гройсмана на одну й ту ж саму тему — передача землі громадам за межами населених пунктів.
Тут дивна поведінка Президента. З одного боку ми побачили показову картинку розправи з «лідером земельної мафії» (Гройсман відсторонив від виконання обов'язків голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Олега Цвяха, — Авт.), а з іншого — отримали низку законопроектів, жоден із яких не розглядається. Фактично земельна децентралізація зупинилася.
AgroPolit.com: Можна сказати, що Президент і прем’єр зараз перетягують ковдру в управлінні землями?
Олександр Солонтай: Ця ситуація загалом дуже дивна. Адже якщо протистояння між Кабміном і Верховною Радою ще пояснюється тим, що уряд не хоче віддавати ініціативу реформування земельних відносин, — тому законопроекти від народних депутатів потрапляють у «бан», а урядові мали би потрапляти в першочерговий розгляд. То ідея подання законопроекту від Президента в умовах того, що свій законопроект вже подавав Кабінет Міністрів, може виглядати як «перетягуванням ковдри», так і варіантом свідомого блокування розгляду законопроектів. Насправді ні законопроект уряду, ні Президента не були проголосовані в першому читанні. Натомість є проект Кутового (Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства, — Авт.), коли він ще не був міністром, який проголосовано в першому читанні. І є альтернативні до урядового депутатські законопроекти. А потім депутати подадуть іще альтернативний президентському — і це буде дурдом.
Читати також: Звільнення Цвяха не ліквідує земельну мафію — точка зору
Чому це все відбувається? Буду різким у своїй оцінці. На мою думку, нинішній перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України (Максим Мартинюк. — Авт.) і є очільником земельної мафії. Коли на зустрічі розпинали виконавця, який працює на керівника, це виглядало смішно. Адже нинішній очільник земельного відомства — близька людина до Гройсмана, яка повністю все контролює.
AgroPolit.com: Тобто, непризначення міністра було навмисним, щоб заблокувати вирішення певних питань?
Олександр Солонтай: На мою думку, Гройсман не призначає міністра аграрної політики тому, що його повністю задовольняє його людина, котра де-факто є міністром, і його ж людина контролює та координує потоки в цій сфері.
AgroPolit.com: Відсутність голови міністерства та комітету шкодить аграрній галузі?
Олександр Солонтай: Відсутність очільників блокує реформування земельної галузі більше, ніж низка законопроектів. Відсутність міністра є свідомим кроком з боку уряду Гройсмана. Зокрема, персонально самого Гройсмана для того, щоб нічого не змінювати у земельній сфері. Чи шкодить це земельним реформам? Це є гарантією відсутності земельної реформи.
Те, що відбувається зараз, свідчить не просто про відмову рухатися малими кроками, а взагалі про перенесення зняття мораторію на землю на найближчих 2 роки
AgroPolit.com: Чи буде питання земельного мораторію «топтатися» на одному й тому ж місці й цього року?
Олександр Солонтай: Коли у 2014-2015 роках в аграрний комітет прийшли нові люди від БПП, «Самопомочі», то вони пропонували два варіанти: або ми рухаємося до різкого запровадження ринку землі із удосконаленням врегулювання, або ж малими законодавчими актами, ставлячи приватну власність як далеку мету, і налагодження порядку з обігом земель. Я був прихильником другої моделі. Іншими словами, щоб не запроваджувати приватну власність на землю різко, а зробити такі законопроекти, які з одного боку розблоковують процес і знімають мораторій у перспективі, а з іншого — вже сьогодні збільшують кількість реальних і де-юре користувачів, перетворюючи на власників земельних ділянок.
Читати також: Представлено порівняльний аналіз законопроектів про земельну децентралізацію
Та насправді між «Самопоміччю» і БПП (старим і новим міністром) великої дискусії щодо цього не було. Але те, що відбувається зараз, свідчить не просто про відмову рухатися малими кроками, а взагалі про перенесення зняття мораторію на землю на найближчих 2 роки. До завершення президентських виборів змін в аграрній галузі не буде. І проблема не в тім, що не буде змін. Проблема у відсутності малих кроків. Бо якщо ринок землі введуть різко, без них виявиться, що ми не готові — тоді «повилазять» усі проблеми.
AgroPolit.com: То 2018 рік знову стане роком застою?
Олександр Солонтай: Так. Зняття мораторію до завершення виборів неможливе. Питання: чи буде рік успішним з точки зору невеликих законопроектів, які налагоджують роботу із землями, банками, кадастром, громадами, землями за межами населених пунктів і документами.
AgroPolit.com: Який варіант земельної децентралізації вам ближчий?
Олександр Солонтай: Насамперед, наступного року це буде моїм пріоритетним напрямом діяльності. Об’єктивно: успіху можна досягти лише для об’єднаних громад. Це несправедливо, нелогічно. Не має бути такої передумови. Програма об’єднання громад повинна бути стимуляційною, а не каральною. Мусять бути базові права для всіх однаковими, а якщо вже йдуть на консолідацію, то отримують бонуси.
AgroPolit.com: Президентський законопроект має право на життя?
Олександр Солонтай: Всі законопроекти можуть бути взяті за основу. Але найкраще підходить законопроект Кутового, адже він пройшов перше читання і готовий до другого. Зараз усі намагаються показати досконаліший законопроект. Але без громад нічого не буде.
AgroPolit.com: Чи вдасться громадам відстояти свою позицію?
Олександр Солонтай: Реакцію органів самоврядування можна буде побачити наприкінці зими, а в березні — їхні чіткі позиції. Я не можу переконати парламент змінити позицію, своє слово повинні сказати аграрії та селяни, члени громад. Їхній голос ці два роки був відсутній, тому я не дивуюсь, що земельна децентралізація фактично провалилася.
2018 рік мине під знаком президентських виборів. Це буде рік «гадання на кавовій гущі»
AgroPolit.com: Щодо політичної арени. Чи формується нова коаліція, яким буде 2018-й?
Олександр Солонтай: Якщо абстрагуватися за межі аграрної сфери, то 2018 рік мине під знаком президентських виборів. Розпадатиметься оточення Порошенка. Люди навколо нього будуть думати: «Якщо не Порошенко, то хто?», вести перемовини — і цим підігрівати претендентів. Натхненні цим кандидати гратимуть у традиційну українську гру «три претенденти на одну булаву».
Читати також: Тарас Березовець: Спроба симулювати у жовтні революційний оргазм під Радою провалилася
Кандидатів у кожній ніші (правій опозиції, центристській, лівій) буде по кілька. Порошенко намагатиметься утриматися на своєму місці. Але вже в другій половині року стане зрозуміло, що «всьо». Адже він продовжує накопичувати антирейтинг. Серед виборців, які планують прийти на вибори, його рейтинг 10-15%, і хоча це мало, та він найвищий серед інших. Попереду, за різними опитуваннями, — то Тимошенко, то Вакарчук. Проте, з точки зору перемоги, рейтинг Порошенка замалий.
В 2017-му чітко це не відчувалося, але в 2018 році буде добре помітно. «Народний фронт» шукатиме шляхи виходу, з БПП — інший шлях. Мажоритарники об’єднаються в різні фракції. «Воля народу», «Відродження», маленькі міноритарії вестимуть перемовини з малими силами, які мають перспективу стати великими. 2018-й буде роком бродіння, хаосу, перемовин, пошуку варіантів. Всі будуть дивитися на рейтинги, та ще на те, хто буде в другому турі з Тимошенко. Бо вже сьогодні зрозуміло, що в другому турі саме вона буде фавориткою. Та, водночас, говорять: «Можливо, і вона випаде». Це буде рік «гадання на кавовій гущі». Я впевнений у тому, що в березні 2019 року ми матимемо в першому турі кандидатів, а в другому турі — президента.
AgroPolit.com: Дружби між партіями не буде?
Олександр Солонтай: Під сумнівами та гаданнями залишки партійної дружби випаруються під кінець 2018 року. Коаліції почнуть складатися на початку 2019-го, в період Різдвяних свят.
AgroPolit.com: Наскільки підставна чи не підставна кандидатура Вакарчука?
Олександр Солонтай: Сподіваюся мати з ним зустріч, після чого зможу коментувати.
AgroPolit.com: Дякую за відповіді!
Еліна Редіх, журналіст AgroPolit.com