Німецький бізнес готовий інвестувати в Україну. Це вони підтвердили під час круглого столу, який відбувся у рамках виставки сільськогосподарської техніки AGRITECHNICA у Ганновері. AgroPolit.com зустрів на події німецького держсекретаря аграрного міністерства Петера Блезера. І розпитав про те, як вдалося сформувати прогресивну агрополітику (саме Німеччину та Францію вважають лідерами цього процесу й основних політичних змін у рамках єврозони) та що він порадить «новоспеченому» українському держсекретареві Владиславу Андронову, щоб його галузева політика нарешті визріла та почала впроваджуватися. У Німеччині ця посада існує давно. В Україні понад півроку діє інститут державного секретаря в аграрному міністерстві. Однак, на жаль, як показав аналіз його роботи, поки що слів більше, аніж результату:
AgroPolit.com: В чому секрет успіху фермерів у Німеччині?
Петер Блезер: Наш секрет простий – ми створили загальну аграрну політику й зуміли створити способи мотивації для наших фермерів. Зараз вони працюють у рівних конкурентних умовах, сільськогосподарські товари успішно продаються. А держава не втручається у їхню роботу.
AgroPolit.com: Ви якось сприяєте підтримці та розвитку фермерства?
Петер Блезер: Ми створюємо для фермерів освітні програми, вчимо користуватися сучасними технологіями. Також — мотивуємо їх, гарантуючи право власності.
Вам потрібна бюджетна підтримка на певну кількість гектарів
AgroPolit.com: В Україні зараз триває дотаційна дискусія. Європейські фермери їх мають, у наших, по суті, уже немає. Як українцям, котрі йдуть у Європу, знайти баланс? Є сенс у збереженні українських дотацій?
Петер Блезер: Сільське господарство у всьому світі отримує певні дотації. Так фермери у Європі отримують державне фінансування. Але зараз постає питання щодо того, чи може ця підтримка залишатися на такому ж високому рівні, як сьогодні, чи, все ж, її повинні скоротити. Однак мені б хотілося, щоб той позитивний вплив на екологію та суспільство, який створює сільське господарство, було гідно оцінено.
Щодо України зокрема, то я вважаю, що вам потрібна бюджетна підтримка на певну кількість гектарів. Її легко організувати, оскільки урожайність хороша, а умови виробництва у вас порівняно недорогі. Про це свідчить постійне зростання урожайності.
А от премію на гектар вводити не треба. Бо в той чи інший період вам доведеться від неї відмовитися.
Якби я був німецьким фермером, то відмовився б від державних дотацій, та лише в тому разі, якби в мене були українські умови
AgroPolit.com: У Європі триває дискусія щодо зменшення сум дотацій. Наскільки сильне у вас лобі, щоб дотації залишилися, і чи справді їх зменшать?
Фото взято з: platforma-msb.org
Петер Блезер: Зараз я не можу сказати — залишать їх чи зменшать. Якби я був німецьким фермером, то я б відмовився від державних дотацій, та лише в тому разі, якби в мене були українські умови.
AgroPolit.com: Який розмір дотації у Вас на 1 га?
Читати до теми: На дотації аграріям потрібно 6 млрд грн
Петер Блезер: Приблизно 280 євро на 1 га. Це те, що нам дає ЄС. Але треба розуміти, що вартість оренди у нас значно вища, ніж в Україні. За 1 га люди сплачують 500—600 євро. Тобто, надані державою кошти частково втрачаються, оскільки у нас високий рівень орендної плати.
Україна рано чи пізно має завершити земельну реформу
AgroPolit.com: Як вважаєте, українцям потрібно завершити земельну реформу?
Петер Блезер: Так, безперечно. Україна рано чи пізно має завершити земельну реформу.
AgroPolit.com: На Ваш погляд, як бути з великими земельними гравцями?
Петер Блезер: Кожна країна намагається тримати подалі власників великих капіталів, щоб вони не використовували свій фінансовий потенціал для розвитку земельних спекуляцій. У Німеччині теж є негативний досвід у цьому питанні. Людина — це просто людина. Якщо вона працює на себе, то рівень мотивації у неї значно вищий. А ще є впевненість у тому, що його земельну ділянку в нього не заберуть. Він зможе передати її дітям, або закласти як заставу.
Я б дозволяв купувати землю іноземцям лише в тому випадку, якби вони переїхали до України і працювали на цій землі
AgroPolit.com: Скільки в Німеччини земель у приватній власності? І скільки належить державі?
Петер Блезер: Держава володіє невеликою частиною. На нових федеративних землях, які приєдналися до Німеччини, земель державного користування трохи більше. До 2020—2025 років навіть цей мізерний пай, котрий належить державі, повинен бути приватизований.
AgroPolit.com: Яка частка у німецьких землях іноземного капіталу?
Петер Блезер: Частка невелика і їхня діяльність не має значного впливу.
AgroPolit.com: Україні треба збільшувати частку іноземного капіталу в землі чи ні?
Петер Блезер: Я б залучав іноземний капітал для того, щоб фабрика могла займатися переробкою продуктів, виготовляти машини тощо. Я б дозволяв купувати землю іноземцям лише в тому випадку, якби вони переїхали до України і працювали на цій землі. Але це не повинні бути великі капітальні компанії, яка займатимуться перекупкою земель і здаватимуть її в оренду.
Якби я впроваджував земельну реформу, то подбав би про те, щоб якомога більша кількість людей отримала право стати власником землі, а ті, хто постійно працює на ній, змогли її придбати
AgroPolit.com: Що Ви порадили б українцям, які стоять на порозі відкриття ринку землі?
Фото взято з: Politeka
Петер Блезер: Це складне запитання. Я не можу предметно на нього відповісти, оскільки не присутній усередині реформаційного процесу. Але якби я впроваджував земельну реформу, то подбав би про те, щоб якомога більша кількість людей отримала право стати власником землі, а ті, хто постійно працює на ній, змогли її придбати.
AgroPolit.com: Якби Україна випустила євробонди, вони б отримали в ЄС популярність?
Гроші стануть дешевшими у тому випадку, якщо Україні вдасться успішно провести земельну реформу і, як наслідок, підвищити рівень доданої вартості
Петер Блезер: Євробонди? Це те, чого не існує. Їх хотіли створити країни, які не мали наміру брати на себе відповідальність за кредитування. Таким чином вони перекладали відповідальність на когось іншого.
AgroPolit.com: У нас таким чином намагаються створити для фермерів кредитування і запустити середній сегмент, це допоможе здешевити гроші. Ви так не вважаєте?
Читати до теми: Мораторій на продаж сільськогосподарської землі буде знято з 1 січня 2019 року
Петер Блезер: Гроші стануть дешевшими у тому випадку, якщо Україні вдасться успішно провести земельну реформу і, як наслідок, підвищити рівень доданої вартості. Можна також сприяти підвищенню урожайності зернових. Це той підхід, який можна використати, не витрачаючи багато грошей.
А тоді, коли у вас буде правова упевненість, як у Європі, тоді прийдуть інвестиції.
AgroPolit.com: Що Німеччині цікаво купувати в Україні у сфері АПК?
Петер Блезер: Я погано знайомий із економікою України, тому не знаю, які продукти могли б бути у нас конкурентними. Та якщо ми говоримо про АПК, то це м'ясо птиці, зернові товари, цукор тощо.
AgroPolit.com: Що Ви порадили б українським виробникам у цьому питанні?
Петер Блезер: Я б порадив їм виходити на європейський рівень, представляючи якісний продукт, котрий відповідатиме вимогам ЄС. Тоді виробник має шанс потрапити до великих супермаркетів, де про нього дізнаються люди.
AgroPolit.com: Європа побоюється українські товари. Наприклад, та ж Польща боїться пускати МХП із їхньою «Нашою Рябою», бо ця продукція значно дешевша за польські та європейські аналоги. Чому такі ситуації виникають?
Петер Блезер: Інколи, використовуючи скандали, намагаються прикрити якийсь ринок. Хорошим аргументом у такому випаду є об’єктивна оцінка товару та високий рівень безпечності. Якщо «Нашій Рябі» немає чого боятися, вони швидко й без проблем можуть закрити конфлікт.
AgroPolit.com: На Ваш погляд, яка українська продукція конкурентна у ЄС?
Петер Блезер: Сировина. Вона потрібна міжнародному ринку. Там Україна вже зайняла високі позиції.
AgroPolit.com: Що українським чиновникам та уряду потрібно робити, щоб сектор був сильним?
Петер Блезер: Дуже важливо, щоб керівництво, яке обирається демократичним шляхом, давало людям надію, що за декілька років вони досягнуть стандартів, які будуть максимально наближеними до Західної Європи.
Якщо в Україні людям дозволять вести своє господарство на тих умовах, яких народ вимагає, то держава стане міцною. В Україні – ідеальні для ведення сільського господарства умови. Я вірю, що вона може отримати статус, який відрізнятиме її від інших східних країн.
AgroPolit.com: Що порадите Вашому колезі – українському держсекретареві?
Петер Блезер: Я цього не робитиму. Це непрофесійно.
AgroPolit.com: А що тоді особисто Вам допомагає?
Петер Блезер: Терпіння й довгострокові цілі. Люди мають знати, куди вони йдуть, і що уряд буде робити для досягнення мети. Тоді в усіх процесах буде порядок і порозуміння.
Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com