Нещодавно фермери України отримали в міністерстві протектора. 4 жовтня Кабмін призначив Віктора Шеремету на посаду заступника міністра аграрної політики України з питань фермерства. Віктор Васильович ‒ для міністерства постать нова, власне, як і його посада. Проте, проблеми фермерів знає не з чуток: самому доводилося керувати фермерським господарством. До уряду прийшов з посади віце-президента Асоціації фермерів і приватних землевласників України та впевнений: з розвитком малого виробника розквітне в українське село. Як розвиватимуть фермерство та кому дістанеться державна допомога? Як успішно господарювати та чому багато фермерів пішло в «тінь»? Відповідями на ці та інші питання Віктор Шеремета поділився в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com.
AgroPolit.com: Які першочергові завдання Вам поставили в мінагрополітики? Виділіть ТОП-3.
Віктор Шеремета: Мої завдання виходять із посади. Пріоритетні напрями ‒ розвиток фермерства, кооперації та сільських територій. Звичайно, багато й іншої роботи.
AgroPolit.com: Ваша посада була ініційована Асоціацією фермерів та приватних землевласників України.
Віктор Шеремета: Це питання підіймалося понад 10 років тому. Та зараз воно постало умовно спонтанно. Володимир Борисович (Гройсман. ‒ Ред.) сам запропонував під час зустрічі з фермерами.
AgroPolit.com: Тобто, це була ініціатива Гройсмана, не Мартинюка (заступник міністра агрополітики)?
Віктор Шеремета: Так, але Максим Петрович був присутній на зустрічі з фермерами й підтримав ініціативу Володимира Борисовича.
AgroPolit.com: Звідки раніше виникла ініціатива створення? До Асоціації зверталися фермери?
Віктор Шеремета: Ідея з’явилася після початку роботи над концепцію державної програми розвитку фермерства. Тоді стало відомо, що на розвиток фермерства буде виділено 1 млрд грн. В Асоціації знову підняли питання створення посади, адже було зрозуміло, якщо питанням буде займатися невідомо хто, то розвитку не побачимо. Тому прем’єр забажав, щоб людина була з середовища фермерів.
Щойно фермер стане потужним, розправить крила, йому вже не потрібен буде кооператив
AgroPolit.com: Яким чином буде розподілятися фермерський мільярд? Левова частка з нього планується на розвиток кооперації. Чи доцільно це?
Віктор Шеремета: Зараз це проект. Але я впевнений в тому, що у перший рік на кооперацію не можна давати таку велику суму. Всі розуміють, що кооперація сьогодні не так розвинута, щоби ставити її нарівні з фермерством. Звісно, можна знайти акціонерні товариства, переформувати їх на кооперативи, і вони отримають гроші. Але це той шлях, яким потрібно йти.
Спочатку потрібно відновити й розвинути фермерські господарства. Кооперація потрібна для найменших, які не мають ресурсів. Щойно фермер стане потужним, розправить крила, йому вже не потрібен буде кооператив.
AgroPolit.com: Скільки кооперативів сьогодні ефективні?
Віктор Шеремета: Згідно зі статистикою, у нас більш ніж тисяча кооперативів. Якщо брати дійсно робочі, то їх близько 600. Є об’єктивні причини, чому деякі кооперативи не досить потужні. Було б добре, якби в кооперативи об’єдналися усі селяни-молочарі. Та на перших порах це складно зробити. Ментальність не така.
Читати також: В Україні відкрито перший кооператив виробників молока екстра-ґатунку
Ми вже намагалися робити в Україні кооператив. Коли вони показали свої прибутки, то втратили змогу отримувати субсидії. Люди подумали: навіщо нам кооператив? Будемо продавати, як продавали.
AgroPolit.com: Наскільки відомо, то підтримувати кооперативи було ідеєю Мартинюка. Він пропонує так, а Ви ‒ по-іншому. Чи є думки на одному полі?
Я ж теж за те, щоб підтримувати. Але стою на тому, аби в 2018 році ця сума була менша. Мені з цим працювати. А загалом знаходимо порозуміння (посміхається).
AgroPolit.com: До слова, Ваші ідеї ще інколи перекликаються з ініціативами Кутового. Ви симпатизуєте його поглядам чи це просто збіг такий?
Можливо, у Кутового були мої думки (сміється).
AgroPolit.com: Навіть так?
Я ж був як громадський активіст. Був присутнім на деяких засіданнях. Багато хто мовчав або тягнув ковдру на себе. А я казав: давайте дамо кошти на компенсацію техніки. Так ми підтримаємо свого виробника й допоможемо фермерам. Тоді підтримки в залі не почув. Але бачу, що у 2017-му до пропозиції дослухалися.
Сьогодні у нас є багато супротивників, які не хочуть, щоб кошти дісталися неімущим, малим фермерам. А от Мартинюкові тут можна якраз поставити плюс. На зборах він оголосив, що за основу братимемо фермерську модель розвитку села та сільського господарства.
Я хочу, щоб кошти віддавалися напряму фермерові. А він буде вирішувати на що їх спрямовувати
AgroPolit.com: Повернемося до питання розподілу коштів. Яким чином це відбуватиметься?
Віктор Шеремета: Найбільше ресурсів направлено на тваринництво. Велика частина йде на компенсацію сільгосптехніки. Сьогодні ми ще доопрацьовуємо розподіл. Хочеться, щоб кошти дійшли до фермера без зайвої бюрократичної тяганини та корупції.
Читати також: На компенсацію купівлі сільгосптехніки в держбюджеті-2018 передбачено 1 млрд грн
Завтра чергова зустріч із науковцями та фермерами. Хочу почути їхні пропозиції, щоб правильно використати ресурси. Я хочу, щоб кошти віддавали напряму фермерові. А він буде вирішувати, на що їх спрямувати.
AgroPolit.com: Колись Ви казали, що в областях будуть створені робочі групи. Вже від них надходять пропозиції? Чого хочуть найбільше?
Віктор Шеремета: Частина інформації надходить. Якщо брати фермерів, то бажають державної підтримки на гектар і на голову, а також здешевлення кредитів.
AgroPolit.com: Довгі дешеві кредити раніше гучно підтримували садівники. Чи передбачено допомогу й на них.
Віктор Шеремета: Звичайно, але за основу будуть братися господарства, площа яких не перевищує 100 га. Це 2/3 всіх фермерських господарств і хочеться, щоб кошти отримали всі.
AgroPolit.com: На всіх виставить?
Віктор Шеремета: На всіх ‒ ні. Сьогодні в Україні близько 40 тис. фермерів і 10 тис. більших виробників. Якщо поділити порівну, вийде по 100—200 грн на господарство, а це не допомога.
Ми працюємо з Офісом підтримки реформ над здешевленням кредитів для фермерів. Планується ставка на рівні 5%.
AgroPolit.com: Якщо я фермер та хочу отримати допомогу, який порадите алгоритм дій?
Віктор Шеремета: Візьмемо один з основних напрямів ‒ компенсація техніки. Потрібно звернутися в державний банк, відкрити рахунок і через цей рахунок закупити техніку. Компенсація відбувається в автоматичному режимі.
За іншими напрямками є державний Фонд підтримки фермерів. Можна подавати заявки до нього. Минулого року задовольнили 212 заявок з близько 300. Це не вся підтримка. Ми працюємо з офісом підтримки реформ над здешевленням кредитів для фермерів. Планується ставка на рівні 5%. Адже основне питання для їхнього розвитку ‒ земля і ресурси.
AgroPolit.com: Наскільки реальне здешевлення кредитів. Варто його очікувати наступного року?
Віктор Шеремета: Гадаю, фермерський мільярд у бюджеті буде затверджено. Можливо, ще й додадуть. Тому питання з кредитними коштами вирішиться.
AgroPolit.com: Щодо чинного механізму розподілу дотацій? Підтримуєте його?
Віктор Шеремета: Я бачив картину зсередини, тому деякі пропорції мене не влаштовують.
AgroPolit.com: Не лише бачили, а й працювали. Як Ваше ФГ «Геркулес»? Чи вистачить часу на все, як будете поєднувати?
Віктор Шеремета: Я думав, що залишуся власником господарства та прогадав. Депутати можуть собі таке дозволити, а ми ‒ ні. Тому, щоб до нас не було жодних запитань, ми з дружиною вийшли зі складу власників господарства. Тепер дочка мусить зятя слухати (сміється), адже директором призначено свата.
У вихідні я навідуюсь туди. Якби й не було господарства, то в поля ходив би. Близьке це все до душі, задоволення отримую від цього.
У кого площі менше, їм вигідно закладати сади, займатися ягідництвом, овочівництвом тощо
AgroPolit.com: Поки Ви були власником, як складалися справи з отриманням дотацій? Чи залучали іноземні інвестиції? Чи важко було розвивати господарство?
Віктор Шеремета: Не знаю, чи для похвальби, чи так розповім. Якось хлопці питали, чому стартували ми всі разом, а вирвався уперед я. Хочу сказати, що не потрібно ні на кого сподіватися. Лише на себе. Українські фермери мають це усвідомити. Державна допомога ‒ це бонус, але вона не піднесе і не понесе вперед.
Читати також: Як збувати свою продукцію малим та середнім фермерам
Наше завдання — якщо людина може й хоче, то підтримати її. Але людина передусім має хотіти та йти до мети. Хоча інколи є об’єктивні причини, внаслідок яких не змогли піднятися. Як правило, у свій час фермери отримували найгірші землі після колгоспів. Ті, хто тоді не знав, який обрати шлях, яка культура буде вигідною, потерпали. Інші ж заробляли на цукрових буряках для цукрових заводів.
За час, що ми працювали, я багато не отримав. Колись за старою програмою отримував на гектар засіяної площі. Влітку подали документи на компенсацію вітчизняної дискової борони. Обіцяли, що цього місяця компенсують.
Проблема й в тому, що фермери виробляють для внутрішнього ринку, де неплатоспроможний покупець. У кого більше землі – ті працюють.
AgroPolit.com: Але ж не всім експортувати...
Віктор Шеремета: Ні. У кого площі менше, їм вигідно закладати сади, займатися ягідництвом, овочівництвом тощо. А держава вже повинна, у свою чергу, підтримувати виробника, який працює на внутрішній ринок.
AgroPolit.com: Ви зазначили, що підтримка буде для тих, хто має не більше, ніж 100 га. Скільки таких нараховується?
Віктор Шеремета: 75% від загальної кількості. Десь 25 тисяч фермерів
AgroPolit.com: А щодо фермерів, яким немає обліку? Скільки працює в тіні?
Віктор Шеремета: Частина таких фермерів з’явилася після скасування спеціального режиму ПДВ. Плюс складний облік. Багато хто пішов працювати як фізична особа. Сплачують податок на землю і все.
Інша категорія ‒ одноосібники. Якщо це невеличкий город біля дому, то хай собі працюють. Біди немає. Але є одноосібники, які набрали паїв і в кращому випадку сплачують земельний податок. Ми не знайдемо стільки податківців, щоб їх виявити. Тому потрібно економічно стимулювати. До прикладу, якщо ти зареєструвався і працюєш відкрито, то отримуватимеш державну допомогу.
AgroPolit.com: Скільки в тіні? Є цифра в 250 тисяч, вона реальна?
Віктор Шеремета: Ні, їх набагато менше. Якщо рахувати й тих, хто має свої городи чи пай у 2 га, то набереться й більше.
AgroPolit.com: На якому етапі ідея відкрити фонд страхування фермерів?
Віктор Шеремета: Ми вже працюємо над цим. Сьогодні банки навіть не хочуть із фермером розмовляти, якщо він має менш як 500 га. Тому ми плануємо створити фонд, який до певної міри гарантував би заставу.
AgroPolit.com: Яким чином такий фонд функціонуватиме? І наскільки проект реальний?
Віктор Шеремета: Це буде одна установа, яка робитиме застави в державних банках. За тиждень будуть результати погодження деталей, далі ‒ доопрацювання.
На своєму досвіді знаю: те, що не зароблене своїм мозолем, ‒ не ціниться
AgroPolit.com: Плануєте залучати іноземні інвестиції, гранти, проекти підтримки?
Віктор Шеремета: Все, що можна залучити, буде оглянуто. Мільярд є мільярд, але на Заході грошей багато. Тому буду дивитися на досвід Польщі, де господарства піднялися, й вивчати іноземні інвестиції, які допоможуть такому ж розвитку в нас.
Є місцеві ради, які подають готові проекти, куди можна залучати інвестиції. Водночас, у проекті є й той, хто вкладає свою частку, а не лише чекає інвестицій.
Не може бути так, щоб принесли комусь на «блюдечке с голубой каёмочкой». Бо на своєму досвіді знаю: що не зароблене своїм мозолем ‒ не ціниться. Тому потрібно, щоб частина була власних коштів, а частина ‒ грантових.
AgroPolit.com: Не плануєте провести інвентаризацію сільрад, котрі мають проекти для інвестицій? Якщо прийде інвестор, щоб йому вже було що запропонувати?
Віктор Шеремета: У громадах має бути людина, яка займалася б грантовими проектами. Сьогодні Україна в ситуації, як у вислові «заграница нам поможет» із відомого фільму. Але повторюсь: на них можна сподіватися, та головне ‒ власний ресурс і старання.
AgroPolit.com: Яка Ваша позиція щодо мораторію?
Віктор Шеремета: Пора приймати рішення. Це стримує розвиток. Та мають бути виконані критерії, які вже лунали: 200 га в одні руки, лише для фізичних осіб, громадян України. Власник має жити біля господарства. Тоді він піклуватиметься і про дороги навколо, і про дитсадки, школи, лікарні. Наше завдання ‒ відродити села, і справжні господарі допоможуть це зробити. Але це потрібно робити поступово, поетапно, щоб не наламати дров.
AgroPolit.com: А що ж до іноземців?
Віктор Шеремета: Якщо вони житимуть тут, то чому б і ні. Ситуація: батьки живуть в Україні, а діти ‒ іноземці, не громадяни. Згідно з законодавством, протягом року таку землю потрібно продати. Та якщо він приїде і почне тут працювати, то хай би через певну кількість років вона б йому відійшла.
Така думка може й не вітається в державі, але чому б не допустити хорошого господаря, батьки якого жили тут. Я проти того, щоб віддавати багато землі, щоб росли холдинги, але я за сімейні господарства.
AgroPolit.com: А загалом Ви підтримуєте розвиток агрохолдингів? І чи є умови, за яких би вони не конкурували, а співпрацювали, як у Європі?
Віктор Шеремета: Агрохолдинги вже нікуди не діти. Вони мають право на життя. Та державі варто зробити обмеження на право користування землею. На моє переконання, найбільш раціонально, коли господарство розташоване в межах однієї сільради.
Читати також: Фермери VS Агрохолдинги — названо найперспективнішу модель розвитку агросектору України
На мою думку, одне з головних завдань агрохолдингів ‒ наростити земельний банк і показати інвесторам за кордоном прогрес, щоб отримати інвестиції.
AgroPolit.com: Яким Ви бачите фермерство через рік?
Віктор Шеремета: Я реаліст і не казав би, що завтра злетимо до небес. У перший рік, гадаю, на 10% збільшимо кількість господарств. Загалом розвиток фермерства має стати основою відродження села. А коли в селі будуть працювати люди, то воно буде успішним і процвітаючим.
AgroPolit.com: Дякую за відповіді!
Еліна Редіх, журналіст AgroPolit.com