Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) почав свою діяльність ще 1998 року. За цей час у його розпорядження надійшла величезна кількість активів. Із лютого цього року усі торги активами банків, котрі ліквідуються, за рішенням Фонду, відбуваються тільки у системі ProZorro.Продажі. Серед них є як цікаві пропозиції, так і «сумні історії». Чи цікавляться сьогодні покупці аграрними активами? Які суми заборгували деякі агрохолдинги за кредитами? Скільки землі є в розпорядженні структури? Чи може фермер купити ці ділянки або техніку з резерву Фонду? Про це та інше в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів директор департаменту консолідованого продажу активів ФГВФО Тарас Єлейко:
AgroPolit.com: Яким обсягом активів (у грошовому вимірі) збанкрутілих банків (яка їхня кількість) володіє сьогодні ФГВФО? Яка частка з них аграрні?
Тарас Єлейко: Сьогодні під управлінням Фонду перебуває близько 500 млрд грн активів. Щодо банків — їх понад 90. Але це не остаточна цифра. До нас потрапляють нові.
Ми хотіли б, щоб активи були «живими», адже виручені від їхнього продажу кошти спрямовуються на погашення боргів перед вкладниками банків та перед державою, яка видала Фонду кошти на погашення гарантованих сум.
AgroPolit.com: «Живі» активи — це які?
Читати до теми: Для продажу держактивів затверджено використання системи ProZorro
Тарас Єлейко: 500 млрд грн — значна сума. Хотілося б, щоб активи й коштували стільки ж. Але їхня оцінка складає близько 100 млрд грн. Коли банкрутує банк, він потрапляє до ФГВФО й усе його майно Фонд має продати, а кошти скерувати на задоволення вимог кредиторів. У банків є майно двох категорій. Насамперед, це будівлі відділення, столи, автівки — все, що можна фізично побачити в банку. Друга категорія ‒ права вимоги за кредитами. Якщо з першою категорією все більш-менш зрозуміло, то з другою складніше, адже кредити складають близько 80% усіх активів ФГВФО.
Тому, коли ми говоримо про 500 млрд, то близько 400 млрд грн із них — це заборгованість за кредитами, які до нас потрапили. На жаль, девальвація суттєво збільшила суму боргів. Також є значні проблеми зі «схемними» кредитами, за якими немає застав, або це кредити, котрі забезпечені «сміттєвими цінними паперами». Сумарний розмір таких кредитів, за нашими оцінками, сягає 150 млрд грн.
Будь-який кредит — це «білет на війну»
AgroPolit.com: Яким чином банки оформлює такі «незрозумілі» кредити?
Тарас Єлейко: Справді, були схеми. Відкрито багато кримінальних проваджень. Але це вже питання до колишнього менеджменту банків.
А взагалі, будь-який кредит — це «квиток на війну». У більшості випадків, продати його (якщо він проблемний) — доволі важко. Покупців кредитів в Україні не так уже й багато. Інтерес до непрацюючих кредитів залежить від якості застави та роботи судової системи. Об’єктивно кажучи, економічна ситуація в країні не дуже хороша, тому, на жаль, більшість із них коштують значно менше, аніж на момент видачі кредиту.
Яскравий приклад — величезні виробничі комплекси розміром 20—30 тис. м. кв у Кам’янці-Подільському. Раніше такі застави досить дорого коштували. Так було у 2008 році, коли всі мали надію на значне економічне зростання. Зараз їхня ціна, у кращому випадку, $100 за кв. м. За великим рахунком, то вже склад металу зі стінами.
Але є кредити, які мають за собою дійсно дуже хороші застави. Ми наразі зосередили зусилля на тому, щоб максимально виставити все на продаж.
З іншого боку, за останні півтора року у Фонді було змінено дуже багато процедурних речей. Запущено проект ProZorro.Продажі: абсолютно прозорі торги, в яких може взяти участь будь-хто. У січні 2017 року зняли обмеження щодо придбання прав вимоги за кредитами: до того їх могли купувати лише фінансові компанії. Зараз будь-хто може стати власником цього майна, окрім боржників або поручителів.
AgroPolit.com: Чи стали продажі активнішими після запуску ProZorro.Продажі?
Тарас Єлейко: Так. Продажі дійсно стали активнішими. Зараз працюємо над запуском «голландських аукціонів» та нової моделі продажу: якщо до 20% від номіналу актив не продався індивідуально, то його продаж буде здійснюватися в пулах.
Після запуску ProZorro.Продажі відбулися дві дуже цікаві речі. Раніше багато хто скаржився на технічні недоліки: недопуск до реєстрації в торгах, люди не могли знайти біржу, не розуміли, як продаються активи. Після запуску ProZorro.Продажі скарги зникли. Комісію за проведену операцію з продажу отримує майданчик, через який зайшов покупець. Тому не реєструвати покупця немає сенсу, адже тоді продавець не отримає свою винагороду. Механізм дуже ринковий.
З другого боку, з’явилася величезна кількість судових позовів, які забороняють нам продавати. Вплинути напряму немає можливості, тож впливають через суд.
AgroPolit.com: І наскільки багато таких позовів?
Тарас Єлейко: Судові заборони стосуються найцікавіших активів із «живими» заставами. Яскравий приклад — кредит у банку «Форум», за яким у заставі 32 заправки, і який нам протягом останнього року забороняють продавати через суди.
Читати до теми: Більшість активів великого аграрного бізнесу знаходяться у заставі Нацбанку
AgroPolit.com: Як швидко вирішується питання?
Тарас Єлейко: Питання проблемне, адже позови подають навіть треті особи. Вони заявляють, що виступають проти аукціону, бо порушено якісь їхні права. Тому, до вирішення питання, просять суд накласти заборону на продаж цього об’єкту. В більшості випадків ми ці суди виграємо, адже є пряма норма закону, яка забороняє такі обмеження. Але після цього виграшу в іншому районі з’являється подібний позов — і так по колу. Ми намагаємося його розірвати, адже поки діють позови, то є намагання з боку колишніх власників вивести майно з-під застави.
Найрезонансніші випадки — заборона продавати кредити із заставою у 32 заправних комплекси, автосалони в Харкові тощо. Ми постійно боремося з такими позовами. Адже неможливість продавати активи призводить до того, що ми не можемо повернути кошти кредиторам і державі.
AgroPolit.com: Скільки загалом коштів повернуто вкладникам ФГВФО від моменту активного падіння банків?
Тарас Єлейко: Фонд повернув вкладникам майже 90 млрд грн.
AgroPolit.com: Хто більше цікавиться покупкою активів у ФГВФО: фізичні чи юридичні особи?
Тарас Єлейко: Взагалі, ми такої аналітики не ведемо. Розуміємо, що велика кількість покупців — фінансові компанії. Та після будь-якого успішного аукціону можна зайти на сайт продажу ProZorro.Продажі, де відкрита вся інформація про те, хто купив, за скільки.
Якщо Ви хочете почути, що у нас є землі сільгосппризначення у кількості 100 тис. га з діючими агрохолдингами, то, на жаль, ні.
AgroPolit.com: Чи є статистика щодо аграрки? На балансі банків, які перебувають в управлінні Фонду, є активи великого аграрного бізнесу? Яких саме компаній?
Тарас Єлейко: Такі активи дійсно є. Не скажу, що їх дуже багато. Я б їх оцінював у 10% від загальної кількості, яку маємо. Якщо Ви хочете почути, що у нас є землі сільгосппризначення у кількості 100 тис. га з діючими агрохолдингами, то, на жаль, ні.
Серед активів банків є досить великі кредити. Наприклад, за одним великим агрохолдингом існує аж 66 кредитів. Заборгованість за всіма ними — понад 10 млрд грн. Перший пакет цих кредитів (сумарна заборгованість 1,3 млрд грн), який не в заставі Нацбанку, вже досить давно торгується. Початкова ціна на останньому аукціоні склала 350 млн грн. Ми очікуємо що він має продатися.
AgroPolit.com: Виходить, що не дуже цікавляться аграрними активами?
Читати до теми: Юлія Берещенко: Більшість активів великого аграрного бізнесу знаходяться у заставі Нацбанку
Тарас Єлейко: Так, цими активами не надто цікавляться. У заставі від згаданого агрохолдингу є техніка. Величезна кількість транспортних засобів. Усі їздять, працюють. Мала би користуватися попитом, але ринок не реагує. Як я вже казав, це «квиток на війну». Якщо покупку робить не пов’язана з інсайдером сторона, то їй потрібно буде «воювати». Їздити по всій Україні, шукати трактори, відсуджувати їх. Хоча цей кредит ми рекламували повсюди, усі інвестори в розсилці про них знають.
В Одеській області, в Іллічівську у нас в заставі є один із найбільших в Україні олійножировий комбінат
AgroPolit.com: Тобто, якщо я фермер і хочу купити цей самий трактор чи земельну ділянку, то не можу бути певна, що покупка дійсно надійде до мене від боржника?
Тарас Єлейко: Коли Ви купуєте трактор з балансу банку, то Ви його отримаєте. Поїдете на стоянку — і він Ваш. Але коли Ви купуєте кредит, у заставі якого трактор, то тут все по-іншому. Кредит — це не сам трактор. Це право вимагати гроші. А якщо Вам не віддадуть гроші, то ви теоретично можете через суд забирати трактори. А де ті трактори, то ще шукати й шукати. Плюс, щоб їх законно забрати, потрібно буде пройти три стадії судів.
Є ще й інші аграрні кредити. Там у заставі елеватори, олійноекстракційні комплекси, молокозаводи. Наприклад, в Одеській області, в Іллічівську у нас в заставі є один із найбільших в Україні олійножировий комбінат. Є також інші цікаві застави.
Сумарний банк землі, який у нас наразі є, — 2,4 тис. га, які розбиті більш ніж на тисячу об’єктів
AgroPolit.com: Які активи користуються популярністю серед покупців? Чи є у розпорядженні фонду земельні ділянки? Яка їхня кількість і загальна площа?
Тарас Єлейко: Усіх цікавить, коли в заставі є земля. На жаль, чітко сказати, скільки у нас в заставі є землі сільгосппризначення — доволі важко. Дуже часто, коли ми намагаємося забрати на баланс таку заставу, її призначення може змінюватися у порівнянні з тим, яким воно було на момент видачі кредиту.
Проблема в тому, що цільних шматків у нас майже немає. Землі видавалися незрозумілими дрібними шматочками по 10—20 соток, по 1 га. З одного боку, площа велика, а з другого — використовувати її, скажімо, під посівну важко. Велика частина є під забудову, без під’їзних шляхів, садові товариства. На них не можна загнати комбайн і посіяти, умовно, кукурудзу.
Сумарний банк землі, який у нас наразі є, — 2,4 тис. га, які розбиті більш ніж на тисячу об’єктів.
AgroPolit.com: Є випадки, коли в заставі ділянки без кадастрових номерів? Тоді незрозуміло, де вони?
Тарас Єлейко: Рідко. У більшості кадастрові номери є. Але це, на жаль, не підвищує вартість. Один із найбільших наших шматків знаходиться в «Дельта банку», а в Колонщинській сільській раді — 125 га землі, які розбиті на 220 різних ділянок.
Щоб підняти ціну землі, її дробили умовно по 5 соток і казали, що це — «котеджне містечко»
AgroPolit.com: Коли проводять торги, то вони відбуваються за кожною ділянкою, чи все ж за загальним об’ємом?
Тарас Єлейко: Коли бачимо такі речі, то намагаємося об’єднувати в один лот. Стягуємо земельні ділянки. Є ще одна велика ділянка. Це 227 га в Мотижинській сільраді, які розбиті на 33 ділянки. Більш-менш нічого. Є фермерське ОСГ на 82 га, розбите на 20 ділянок. Або ще є «класичні» приклади: 36 га, які розбито на 197 ділянок.
Щоб підняти ціну землі, її дробили умовно по 5 соток і казали, що це — «котеджне містечко».
Найлегше продається майно з балансу. Машини, квартири, офіси. На це є значний попит
AgroPolit.com:: Які активи продаються найлегше?
Тарас Єлейко: Майно з балансу: машини, квартири, офіси. На це є значний попит. Також активізувалися покупки за іпотечними кредитами.
AgroPolit.com: Якщо я роблю таку покупку з балансу (купую квартиру чи машину), то це майно точно надійде до мене, чи така ж сама ситуація, як із кредитами на трактор?
Тарас Єлейко: Так, Ви просто йдете і переоформлюєте право власності. «Добігати» до застави потрібно лише тоді, коли купуєте право вимоги.
AgroPolit.com: Тобто, виходить, що всі активи можна умовно поділити на «зрозумілі» активи, які є на балансах банків, та права вимоги?
Тарас Єлейко: Умовно кажучи, так. От наразі у нас 100 млрд грн активів на балансі банків, які ми можемо продати: офіси, автомобілі тощо. Це більш зрозумілі для пересічних покупців активи. Все інше — це права вимоги.
AgroPolit.com: Дякую за змістовні відповіді!
Еліна Редіх журналіст AgroPolit.com