15 квітня минає рік, як у країні змінився склад уряду. AgroPolit.com продовжує вивчати, що це принесло агросектору. Що відбувається з кредитуванням сектору за цей рік? Чи стали банки більше довіряти сільськогосподарським підприємствам та фермерам? Чи спрацював механізм аграрних розписок? Детальніше — читайте в ексклюзивному бліц-інтерв’ю AgroPolit.com із виконавчим директором Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Оленою Коробковою:
AgroPolit.com: Чи зросла довіра банків до АПК (порівняно з іншими секторами) за цей рік? Чому?
Олена Коробкова: Сектор АПК вже давно є для банків одним із найбільш цікавих напрямків кредитування, так само, як і IT. Оскільки вже кілька років поспіль ці напрямки економіки активно розвиваються і продемонстрували свою неабияку стійкість як до зовнішніх, так і до внутрішніх економічних шоків. 2016 року АПК згенерував близько 12% ВВП. Експорт його продукції перевищив $10 млрд, а це — третина всієї експортної виручки країни.
Говорячи про кредитування агросектору, я маю на увазі якраз малі та середні фермерства, а не великі корпорації. Переорієнтація з кредитування лише великого бізнесу на малий і середній — неминучий і єдино вірний шлях, який доведеться пройти усім українським банкам. І така тенденція вже спостерігається.
Минулого року в сільське господарство, полювання та надання пов’язаних із ними послуг було загалом вкладено 44,2 млрд грн
Скажімо, у 2016 році капітальні інвестиції в АПК перевищили позаминулорічні в 1,5 рази. Якщо конкретніше, то минулого року в сільське господарство, полювання та надання пов’язаних із ними послуг було загалом вкладено 44,2 млрд грн. Це найбільші капіталовкладення в сільське господарство за всю незалежність України. Звісно, здебільшого це власні кошти фермерів, інвестовані у розвиток свого бізнесу, проте банківське фінансування також мало місце в минулому році.
Погашено 51 аграрну розписку, і жодної дефолтної. Приємно, що понад 50% з них видано торік
AgroPolit.com: Оцініть запровадження Мінагрополітики та IFC програми з розвитку аграрних розписок у рамках країни: вдалося чи ні?
Олена Коробкова: Я вважаю, що аграрні розписки є одним із найбільш пріоритетних інструментів фінансування АПК сектору в короткостроковій перспективі. Програма, започаткована Мінагрополітики спільно з IFC, досі діє. Вона має й перші результати: видані аграрні розписки, більшість із яких вже навіть погашено. Щоправда, поки цей інструмент запроваджено лише у 8-ми областях України: у Полтавській, Черкаській, Харківській, Тернопільській, Сумській, Хмельницькій, Миколаївській та Вінницькій областях. Вони є основними осередками агробізнесу. Загалом від початку дії програми було 80 агророзписок на загальну суму 467 млн грн. Сьогодні погашено вже 51 розписку, і жодної дефолтної. Приємно, що понад 50% з них видано торік.
Основна цінність аграрних розписок у тому, що їх можна отримати під заставу майбутнього врожаю. А на залучене від банку фінансування малі та середні господарства зможуть закупити насіння, засоби захисту рослин, добрива, паливо та сільгосптехніку. Поки закрито ринок землі — це ідеальний фінансовий інструмент для невеличких фермерств.
Можу сказати, що НАБУ цілком підтримує аграрні розписки, навіть коли ми проводили навчання фермерів та банкірів, окремо включали підрозділ про цей інструмент. Також ми є членами усіх можливих робочих груп із агророзписок. Тому цей інструмент дійсно потрібен Україні.
Однозначно, відкриття ринку землі дозволить залучити в розвиток агробізнесу мільярдні інвестиції
AgroPolit.com: Наразі команда міністра аграрної політики та продовольства Тараса Кутового розробляє законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Ви його підтримуєте чи ні?
Олена Коробкова: Основна проблема повільного розвитку доступного агрофінансування — це якраз неможливість урахування землі як застави. Тому ми вважаємо, що законодавчі зміни в цьому напрямку дуже актуальні. Поки що важко дати однозначну оцінку законопроекту, котрий розробляють, бо робота над ним ще триває, і якою буде його остаточна версія — поки невідомо. До того ж, у парламенті вже зареєстровано кілька законодавчих ініціатив щодо цього.
Однозначно, відкриття ринку землі дозволить залучити в розвиток агробізнесу мільярдні інвестиції та вагомі аргументи для фермерів бути більш дбайливими та завбачливими щодо використання землі. Оскільки, за орендованих паїв, мало хто готовий вкладатися на перспективу, йдеться лише про отримання максимальних врожаїв за найбільш короткий час. На жаль, це спустошує плодючу українську землю. Крім того, земля в оренді не може бути предметом застави для банку, а, як правило, іншого ліквідного майна у фермерів немає.
Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com