Минулий склад Кабінету Міністрів України на чолі з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком мав у своєму складі трьох міністрів, які отримали громадянство України перед самим призначенням на посаду. Одним із міністрів-легіонерів був Айварас Абромавичус. Литовець за походженням, обіймав посаду міністра економічного розвитку і торгівлі України з 2014-го по 2016-й. Заслуги, які записує у свій актив Айварас, — скорочення на 40% кількості дозвільних документів, спільно з Мінагрополітики він відмінив 13 тис. радянських ГОСТів, розроблених до 1992 року. Зовнішньоторговельні операції в Україні скоротились із 29 до 8 днів. На посаді міністра Айварас Абромавичус починає перемовини щодо зони вільної торгівлі з Туреччиною та Канадою. Відставка Айвараса Абромавичуса наробила багато галасу. Підставою, зі слів самого Абромавичуса, — тиск на нього з боку народного депутата від БПП Ігоря Кононенка, саботування реформ в Україні та корупція у найвищих гілках влади. Це викликало різку реакцію послів із ЄС та інших країн. Вони написали листа на підтримку Абромавичуса. Дружина екс-міністра — один із директорів української компанії «Агро Регіон», це інвестиційний об’єкт East Capital, в якій Айварас Абромавичус наразі є співвласником та одним із керівників.
AgroPolit.com вирішив дізнатися оцінку реформ, які проводить зараз уряд Володимира Гройсмана, у екс-міністра МЕРТ на майданчику 13-ї Щорічної інвестиційної конференції Dragon Capital.
AgroPolit.com: Як Ви на сьогоднішній день оцінюєте реформи, які проводить уряд?
Айварас Абромавичус: Багато тих речей, які ми розпочали, продовжуються. Це можна бачити з роботи системи «Prozzoro». Було призначено двох керівників найбільших держкомпаній, котрих ми обрали. І не завжди це все легко дається. На жаль, більше таких яскравих призначень немає. Прем’єр сьогодні на форумі відзначив, що поволі, маленькими кроками роблять зрушення у питанні дерегуляції, але водночас повністю відсутня підтримка парламенту. Із цим ми також стикалися. Ще за моєї роботи в уряді, 8 місяців у парламенті лежали кілька десятків законопроектів, які стосувалися покращення інвестиційного клімату в Україні, умов ведення бізнесу, робили потужнішу дерегуляцію. Україна тоді б піднялась у рейтингах. Але цього не зробили.
Читати до теми: Парламентські слухання «Про обіг земель сільськогосподарського призначення»
З важливих кроків у реформуванні я б виділив кілька. Потужним зрушенням у питанні боротьби з корупцією було б якнайшвидше призначення абсолютно незалежної наглядової ради в «Укрзалізницю». Там розкрадаються просто величезні суми. У цьому беруть участь безліч фінансово-промислових і політичних бізнес-груп.
Зараз реформи гальмує парламент – із цим ми також стикались
AgroPolit.com: Одна з головних реформ в Україні стосується АПК, зокрема, змінилася система оподаткування: прибрали спецрежим і виробників перевели на дотації. Фермери кажуть — усе погано. Агрохолдинги плачуть, що вже – на колінах. Як Ви вважаєте, все пропало чи навпаки, краще, що галузь привели до загальних правил?
Айварас Абромавичус: Я вважаю, що в цьому питанні поки все йде правильним шляхом. Той, хто вміє працювати в сільському господарстві, це робить і так. У нас безліч компаній уже вміють працювати на загальних правилах і вони показують, що це можна робити й бути успішними. Є оборотні кошти, купується новітня техніка, найновіші засоби захисту рослин та насіння. Я про це знаю, бо моя дружина — генеральний директор однієї з агрокомпаній. Минулий рік був дуже хорошим, попри те, що глобальні ціни на зерно були дуже низькі. Допомогла й погода, і те, що українські агрокомпанії та фермери просто навчилися підходити правильно до сільського господарства.
Відкриття ринку с/г землі збільшить капітальні інвестиції в АПК
AgroPolit.com: Як Ви вважаєте, зміна системи дотації не вдарила по дрібних фермерах?
Айварас Абромавичус: Я вважаю, що дрібним фермерам потрібно допомагати. Великі допомоги не потребують. Потрібно дивитися, чи не є, наприклад, найбільші агрохолдинги з дуже великим земельним банком — понад 500 тис. га — ризиком національної безпеки. Згадаймо приклад агрохолдингу «Мрія» та його борг на 1,3 млрд доларів. «Мрія» зганьбила всю країну, дала дуже погану рекламу компаніям у цьому секторі, спровокувала зростання відсоткової кредитної ставки. Владі потрібно сісти й серйозно подумати, якою має бути земельна реформа. Я вважаю, що землю повинні купувати українці. Вони мають реалізувати своє конституційне право розпоряджатися цією землею. Це збільшить капітальні інвестиції в АПК.
Курс на підтримку малих виробників — це правильно, але слід визначити напрямки такого виробництва
AgroPolit.com: Чи правильний курс сьогодні обрав міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий, говорячи, що фокус держпідтримки буде направлений, в першу чергу, на дрібних виробників та фермерів?
Айварас Абромавичус: У нас є фермери із 5 тис. га в обробітку, а є із 3 гектарами. Курс на підтримку малих виробників — це правильно, але слід визначити напрямки такого виробництва. Малий фермер ніколи не буде суперефективним у вирощуванні пшениці. Хай він займається овочами, фруктами чи вирощуванням інших високомаржинальних культур. А те, що дрібним слід допомагати і в інших галузях, це точно. Тому що майбутнє економіки — це ставка на малий і середній бізнес.
Читати до теми: Рекомендацію щодо зняття мораторію МВФ «підкинули» представники великого агробізнесу
AgroPolit.com: Сьогодні в Україні щодо земельної реформи дуже велика дискусія. МВФ наполягає на відкритті. Фермери — проти, бо втратять дешеву оренду, холдинги теж не зацікавлені, бо більшість не має грошей на викуп землі. Коли буде на часі земельна реформа в Україні?
Айварас Абромавичус: Вільний ринок потрібен тоді, коли будуть дуже чіткі правила роботи на земельному ринку. Коли державні чиновники не матимуть переваг, щоб маніпулювати земельними відносинами. Що це означає? По-перше, первинне право викупу землі повинні отримати люди, які на цій землі працюють. По-друге, переважне право викупу має також отримати сусід власника паю. Це допоможе уникнути проблеми «шахматки» полів.
Як бути Україні? Ми маємо 32 млн гектарів сільськогосподарських земель. Казати, що з такою кількістю земель будемо йти тільки шляхом дрібного землеробства? В такому випадку, ми втратимо глобальні позиції на ринку зерна, кукурудзи, соняшнику, сої тощо. Так, малому фермеру слід допомагати. Але варто пам’ятати, що є також ефективні агрохолдинги. Слід чітко провести між ними межу, щоб не допускати концентрації земель в одних руках і не починати ліквідації агрохолдингів.
Читати до теми: Земельна реформа нових країн-членів ЄС – досвід Польщі
Із часом ціна землі може зрости до $4 тис.
AgroPolit.com: Яким повинен бути обсяг володіння землями в одні руки?
Айварас Абромавичус: Я вважаю, що не можна дозволяти віддавати в одні руки кілька тисяч гектарів. Це не має бути добре керована компанія. Дуже багато великих банкрутств у цій сфері пов’язані саме з цим. Земельна реформа повинна відбуватися поетапно, з перехідним періодом, наприклад, у 10 років до повного відкриття вільного ринку землі. На форумі пролунало, що $5 млрд лежать в українських банках. Вони чекають, щоб кредитувати бізнес із якісною заставою, а земля є найкращою заставою. Для мене 32 млн гектарів під $1000 за 1 гектар — це стартова ціна для такого кредитування. 32 мільярди доларів якісної застави для банків сьогодні лежать просто під ногами в аграріїв. Із часом ціна землі може зрости до $4 тис. Якщо купувати та продавати землю дозволять, зрештою, лише українцям, то майже 100 млрд доларів залишаться всередині країни. Саме стільки можна отримати в процесі запуску вільного ринку землі. Земельну реформу потрібно робити, бо нині без неї лишилися тільки Україна та Білорусь. Якщо ми й надалі хочемо бути у земельному та кредитному вакуумі, тоді ніякої реформи робити не потрібно.
Наталія Білоусова, Анатолій Величко AgroPolit.com