Через місяць в Україні на повну має запрацювати новий орган контролю — Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). Де-факто Кабмін створив її ще у вересня 2014 року, об’єднавши кілька контролюючих установ (Держветфітослужбу, Споживчу, Сільськогосподарську та Цінову інспекцій, Санітарно-епідеміологічну службу). Проте цей орган був «мертвий» аж до липня 2015 року. Уряд призначив його головою Сергія Глущенка. Нещодавно його звільнили. Кажуть, Глущенко не знайшов спільної мови з керівництвом профільного міністерства. Тож на господарстві у службі лишився його перший заступник Володимир Лапа. Постать Володимира Івановича у професійних колах добре відома. Його називають професіоналом і аполітичною людиною. До Держпродспоживслужби він встиг попрацювати в одній із найбільших аграрних асоціацій — УКАБ, а згодом перейшов у міністерство аграрної політики і продовольства на посаду заступника міністра. Доки в Держпродспоживслужбі немає «голови» саме Володимир Іванович «вигрібає» авгієві стайні всіх п’яти відомств, на базі яких формується новий контрольний орган. Чи готова нова служба до роботи? Як європейці оцінюють її структуру? Чи чекати бізнесу появи нового «монстра-контролера»? Як підбирається персонал? Чи розставлять бізнес-асоціації «своїх» людей на керівних посадах? Про це та про інше AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв’ю розповів перший заступник голови Держпродспоживслужби Володимир Лапа:
AgroPolit.com: Очолюване Вами відомство створюється більше року (з 14 вересня 2014 року). Уже й Зона вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС діє, але немає органу, який би визначив нові санітарно-ветеринарні правила. Чому так довго?
Володимир Лапа: Держпродспоживслужба не має прямого стосунку до ЗВТ і в більш широкому контексті Угоди про Асоціацію. Україна взяла на себе зобов’язання з регламентації європейського харчового законодавства. А сама структура контролюючих органів виконавчої влади, яка відстежуватиме дотримання законодавчих норм у сфері харчової безпеки, - це компетенція України. Європейці потім проаналізують нову структуру і скажуть, потрібно чи ні робити її переоцінку. Це питання дискутувалося на рівні Кабміну. Останні зміни до положення про Держпродспоживслужбу та до постанови Кабміну про створення її територіальних органів зберігають діючу структуру контролю за харчовою безпекою, і ми сподіваємося, що не буде ніякої переоцінки з боку ЄС. Підстави для затримки зі створенням служби різні. До певної міри основна причина — тривала дискусія про підпорядкування Держпродспоживслужби.
AgroPolit.com: Тобто в уряді не могли визначитися, хто ж буде «рулити»?
Володимир Лапа: Ні. Дискусія була довкола багатьох питань зі створення органу, починаючи від сфери повноважень, і лише закінчуючи підпорядкуванням.
AgroPolit.com: І все ж таки, півтора року зволікань — це серйозно.
Володимир Лапа: Згадаймо хронологію цього питання. До моменту призначення голови Держпродспоживслужби відомство було в компетенції Кабміну. Потім уряд готує документи для власне створення служби, оголошується конкурс весною, його результати — на початку літа. Минає певний час доки питання виносять на розгляд уряду. Тож до моменту призначення попереднього голови Держпродспоживслужби Сергія Глущенка минає теж певний час. Далі – затвердження положення, постанова по формуванню тер органів, а це також непрості процеси. Далі — підпорядкування органу (КМУ чи Мінагропроду). Фактично остаточно це питання вирішилось лише у грудні 2015 року.
AgroPolit.com: Із хронологією все зрозуміло. Важливіше, хто має відповісти за її затягування?
Володимир Лапа: Моє завдання — створювати службу, а не кваліфікувати відповідальність причетних до цього чиновників. Є відповідні органи, які це вивчають, зокрема Рахункова палата.
Затримка, зі створення Держпродспоживслужби не впливає на потрапляння української продукції на європейський ринок. Це підтверджує дозвіл ЄС постачати українську молочну продукцію до них. Європейські колеги висловлюють певне занепокоєння з приводу затримки створення Держпродспоживслужби, але критичних переживань немає.
AgroPolit.com: Затримка у появі Держпродспоживслужби вже стала причиною скандалу довкола продукції кондитерів, яких не пускали в ЄС. Чи не стане затягування з запуском служби прямим ризиком для виходу українських товарів у Європу? Адже саме Держпродспоживслужба має видавати євросертифікати.
Володимир Лапа: Скандал лежить у значно глибшій площині: нова редакція закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» регламентує певні процедури контролю харчової продукції, але інше законодавство, зокрема, підзаконні акти, не було приведено у відповідальність. Тому причина ситуації з кондитерами більшою мірою стосується не роботи нової служби, а питання цілісності законодавства у сфері харчової безпеки. Затримка, зі створення Держпродспоживслужби не впливає на потрапляння української продукції на європейський ринок.
Це підтверджує дозвіл ЄС постачати українську молочну продукцію до них. Європейські колеги висловлюють певне занепокоєння з приводу затримки створення Держпродспоживслужби, але критичних переживань немає.
AgroPolit.com: Які практичні наслідки ця «занепокоєність» може мати для українських виробників?
Володимир Лапа: Держветфітослужба, яка сьогодні реорганізовується, навіть, зараз відповідає перед європейськими компетентними органами за харчову безпеку українських товарів. Що турбує європейців? Щоб працівники органів, які ліквідовуються чи реформуються, і на базі яких створять Держпродспоживслужбу, повноцінно працювали. Щоб структура нового органу дозволяла ефективно здійснювати державний контроль. Слід віддати належне Держветфітослужбі за те, що в умовах невизначеності, вони не лише достатньо ефективно здійснювали протиепізоотичні заходи, але і продовжували роботу по виходу української продукції на зовнішні ринки. Морально їм дуже важко, бо в умовах реформування вони не до кінця розуміють свої власні перспективи.
AgroPolit.com: Тобто вони не хочуть працювати?
Володимир Лапа: Не те щоб не хочуть. Ефективність їхньої роботи стримує тимчасовий статус працівника органу, який ліквідується, або реорганізується. Зараз ці питання вирішуємо, налагоджуючи комунікації з працівниками Держветфітослужби, Споживчої, Сільськогосподарської та Цінової інспекцій і Санітарно-епідеміологічної служби. Уже є спільне кадрове бачення, хоча деякі позиції вочевидь потребують підсилення. Тому я впевнений, що найближчим часом запрацює достатньо сильна та ефективна Держпродспоживслужба.
AgroPolit.com: Коли?
Володимир Лапа: Планувалось, що із 1 лютого 2016 року запрацює її центральний апарат (перебере на себе повноваження п’яти реорганізованих чи ліквідованих центральних органів) і з 1 березня запустимо територіальні органи Держпродспоживслужби України. Щодо центрального апарату, вочевидь, ці терміни дещо зсунуться, але до 1 березня служба має запрацювати. Процес реформування і без того був надто тривалим.
AgroPolit.com: І все ж таки, якщо європейці залишаться незадоволені структурою новоствореної служби, то можуть відмовити у виході на ринок якійсь компанії?
Володимир Лапа: Наших європейських колег (і не лише їх) цікавить ефективність контролю у сфері харчової безпеки. Поки що питань до діяльності Державної ветфітослужби не було. Навпаки, їй вдалося вирішити питання поширення африканської чуми свиней: за 2015 рік в Україні було 40 таких випадків, тоді як у Балтійських країнах — від 70 до 400 випадків у кожній країні! Тобто українські ветеринари працювали ефективно. Європейців більше турбує процес і швидкість створення самої служби.
AgroPolit.com: Я правильно розумію, що якщо у певний термін не запуститься вся служба, то виникнуть проблеми?
Володимир Лапа: Нещодавно відбувся візит європейської делегації до України. Ми мали з її учасниками консультації і розповіли про процес створення Держпродспоживслужби, збереження структури у частині харчової безпеки і показали, що проводити переоцінку не потрібно. Тому названий вами варіант — більше гіпотетичний.
Європейцям байдуже — 1 лютого чи 1 березня запрацює Держпродспоживслужба. Головне — розуміти перспективу появи служби й те, що система залишиться ефективною
AgroPolit.com: Якщо раптом він спрацює?
Володимир Лапа: Європейцям байдуже — 1 лютого чи 1 березня запрацює Держпродспоживслужба. Головне — розуміти перспективу появи служби й те, що система залишиться ефективною. Всі ці три складові ми забезпечимо. Жодних «якщо» не буде. Рішення щодо переоцінки залежатиме від оцінки адаптації до європейського законодавства (кроків назад ми не робили) й ефективності новоствореного органу (успадкували діючу структуру, яка пройшла оцінку).
AgroPolit.com: Чи є чітко встановлений час, коли ЄС скаже: «Ок, приймаємо — або ні — цю нову модель!»?
Володимир Лапа: Є певна послідовність кроків. Перший блок – нормативно-правове регулювання діяльності служби, включаючи положення та інші документи. Другий – структура. Третій – ефективність виконання функцій. Поки що критичних питань до нас немає. Це підтвердило рішення дозволити експорт 10-ти молочним підприємствам. Хоча у них є право переоцінки системи, якщо відбудуться якісь серйозні зміни у структурі Держпродспоживслужби, чого ми власне хочемо уникнути. На будь-якому етапі можуть виникнути питання, але ми переконані, що вони будуть вирішені в ході діалогу.
На першому етапі Держпродспоживслужба складатиметься на 10% із нових працівників
AgroPolit.com: Який відсоток працівників зі «старих» служб візьмете в Держпродспоживслужбу?
Володимир Лапа: В органах, які реорганізуються чи ліквідуються з моменту створення Держпродспоживслужби, працювало приблизно 13,8 тис. людей. Для нової служби постановою КМУ встановлено обмеження на рівні 9,853 тис. осіб для територіальних органів і 303 особи центральний апарат.
AgroPolit.com: Який відсоток кадрів буде новий?
Володимир Лапа: На першому етапі Держпродспоживслужба складатиметься на 10% із нових працівників. Мене, в першу чергу, цікавить центральний апарат. Ситуацію із керівним складом територіальних органів лише почали вивчати. Моя позиція: визначаємо обласного керівника, він дає своє бачення розвитку підрозділу чи територіального органу, кадрові пропозиції і ми в центральному апараті їх аналізуємо. Я не шкодую власного часу й спілкуюся майже з усіма людьми, які переходять на службу в центральний апарат. Ситуація дещо краща, ніж я очікував. Весь процес реформування в умовах дії мораторію на перевірки та багато інших речей, які стримували роботу контролюючих органів, створили сприятливі умови і «кон’юктурщики», які заробляли на цьому гроші, значною мірою вже пішли. Звісно, є люди, до яких маємо запитання. З цим доведеться повозитися, бо закон «Про держслужбу» не дозволяє з ними просто попрощатися.
Немає часу проводити конкурс для відбору керівників центрального апарату. Інакше Держпродспоживслужбу створюватимемо ще кілька років
AgroPolit.com: Як обиратимете свіжі кадри: на конкурсі чи «вручну»?
Володимир Лапа: Немає часу проводити конкурс для відбору керівників центрального апарату. Інакше Держпродспоживслужбу створюватимемо ще кілька років. На рівні першого заступника, заступника голови, призначення робитиме уряд. Керівників департаментів у більшості випадків призначимо із діючої системи, провівши але із урахуванням консультації із профільними асоціаціями щодо того, як ті чи інші особистості сприймаються ними.
AgroPolit.com: З якими асоціаціями консультуєтесь?
Володимир Лапа: Відбувались зустрічі, із Американською торговою палатою, насіннєвою асоціацією, ЄБА, УЗА (в частині фітоконтролю), асоціаціями захисту прав споживачів.
AgroPolit.com: З УКАБом?
Володимир Лапа: Я у постійному зв’язку майже із усіма керівниками профільних асоціацій, в тому числі УКАБ, мені важливий зворотній зв'язок. Предмет таких дискусій широкий – починаючи від необхідних реформ в сфері державного контролю, вихід на ринки, тощо. Якщо говорити про зустріч із членами УКАБ, то її ще не було. Але в планах безумовно є, та само як із асоціаціями молочних і м’ясних підприємств.
Прийшовши у Держпродспоживслужбу, я по факту вже «нариваюсь» на критику.
AgroPolit.com: Ви ж розумієте чому я запитую про це? До держслужби Ви працювали саме в УКАБ. Ви не боїтеся, що, попри всі Ваші професійні здобутки, люди казатимуть: «Лапа буде розставляти людей Алекса Ліссітси у Держпродспоживслужбі»?
Володимир Лапа: Прийшовши у Держпродспоживслужбу, я по факту вже «нариваюсь» на критику. Тим більше з тими принципами, які я хочу закладати в роботу нової служби.
AgroPolit.com: Але якщо набирати без конкурсу людей в центральний апарат, Ви ж розумієте, що це однозначно викличе запитання.
Володимир Лапа: Якщо потрібно буде заміщувати вакантні позиції керівників департаментів, то робитимемо це на конкурсах після повноцінного створення нової служби. Зараз на порядку денному стоїть питання — якнайшвидше запустити службу. У випадку, якщо кандидатур необхідної кваліфікації із сучасним баченням в існуючих структурах не знайдеться, призначатимемо в.о. і оголошуватимемо конкурс. Насправді конкурс не панацея, пригадайте досвід з конкурсного відбору керівники державних підприємств. .
AgroPolit.com: В майбутньому буде конкурсний відбір?
Володимир Лапа: Зараз ми підбираємо персонал за принципом зворотного зв’язку із суб’єктами ринку. Водночас, якщо в рамках системи не будуть знайдені люди із сучасним баченням та відсутністю претензій з боку правоохоронних органів, альтернативи конкурсу немає. Є закон про державну службу, і ми його будемо виконувати.
Кадрові конкурси стартують з березня і триватимуть всі весняні місяці
AgroPolit.com: Щоб не вийшло так, що окремі напрямки Держпродспоживслужби куруватимуть «свої» люди.
Володимир Лапа: Керівниками територіальних підрозділів на першому етапі призначатимуться виконуючі обов’язки. Але постійно діючі керівники тер органів на обласному рівні визначатимуться виключно на конкурсних засадах. Якщо вони захочуть перейти на постійну основу, тоді прямо на конкурс. Конкурси стартують з березня і триватимуть всі весняні місяці.
AgroPolit.com: Як уникнути ризику появи нового фітосанітарно-епідеміологічного «монстра», який тиснутиме на ринок?
Володимир Лапа: Я був би наївною людиною, якби сказав, що з 1 лютого 2016 року все стане по-іншому. Так в житті не буває. Ви можете поспілкуватися з багатьма людьми і почуєте від них оцінку моїх дій раніше.
Як уникнути нового контрольного «монстар»?
AgroPolit.com: Ви не можете всіх проконтролювати. У Ваших руках — нова машина можливостей, як уникнути перетворення її на фітосанітарний «кийок»?
Володимир Лапа: Є кілька рівнів проблем. Перший потребує чіткого прописування на законодавчому рівні правил роботи нової служби. У багатьох напрямках у мене вже є розуміння, що треба зробити. Наприклад, у сфері фітосанітарної безпеки та фітосанітарного контролю під час експорту завжди було багато питань. Як їх вирішувати? Запускати незалежні приватні лабораторії, щоб на 100% не залежати від державних. Якщо у когось є підстави для сумніву в об’єктивності держорганів, то будь ласка — є уповноважена приватна лабораторія, звертайтесь туди за аналізами, і інспектор видасть сертифікат. Усі керівники Держпродспоживслужби повинні подати своє бачення покращення держоргану в частині законодавства та адміністративних процедур.
Другий — запровадимо систему контролю і моніторингу перевірок суб’єктів бізнесу. Це зніме багато запитань. Тобто вже не можна буде іти на перевірку, не попередивши центральний орган. Зробимо цей реєстр відкритим, включно із результатами перевірки. Така система не менш важлива для мене, ніж для бізнесу.
AgroPolit.com: Бізнес зможе побачити цей реєстр і план перевірок?
Володимир Лапа: Побачить. У сфері харчової безпеки в нас є право проводити перевірки без попереджень. Але навіть виходячи на перевірку, перевіряючий повинен усвідомлювати, що це не спосіб заробляння, щоб на регіональному рівні ніхто не грався. Інформація до інформаційної системи перевірок все рівно вноситиметься, і можна буде відстежити їх результативність. Але моя логіка — виводити все на рівень автоматичних процедур. Часто для цього потрібно вносити зміни до законодавства.
AgroPolit.com: Які першочергові зміни має прийняти парламент, Кабмін, щоб полегшити Вам роботу?
Володимир Лапа: Перше — дати нову редакцію закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Реформування у цій частині пішло вже далі, бо Держпродспоживслужба фактично створена, але де-юре виконувані повноваження закріплено за іншими органами. Через це, наприклад, виникла проблема з експортом продукції із вмістом горіхів. Друге — виписати нову редакцію закону «Про ветеринарну медицину», зокрема передбачивши більш широке запровадження приватної ветеринарної практики, також піти в бік часткового роздержавлення лабораторій. Держпродспоживслужба після цього має стати органом, який виконуватиме арбітражні функції. Де можна делегувати повноваженнями приватний бізнес, посиливши водночас рівень відповідальності для нього, будемо це робити. Це європейський підхід. Водночас, така модель передбачає необхідність державного фінансування моніторингу захворюваності та протиепізоотичних заходів із бюджету на належному рівні, оскільки зараз ці роботи здійснюються переважно за рахунок існуючої мережі лабораторій та лікарень.
Червоною лінією сьогодні є адаптація законодавства у сфері харчової безпеки
AgroPolit.com: Який із названих законопроектів найгарячіший?
Володимир Лапа: Червоною лінією сьогодні є адаптація законодавства у сфері харчової безпеки, бо прийнята нова редакція закону Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів на жаль, досі повною мірою не імплементований на рівні підзаконних актів.
AgroPolit.com: Що це означає на практиці?
Володимир Лапа: За законом ми маємо визначити пункти пропуску на кордоні, щоб суб’єкти ринку знали, куди везти продукцію. Під них потрібно сформувати кадровий склад у регіонах. Наразі з ДФСУ погодили це, отримали зауваження від Мінтрансу, далі — Мінюст та КМУ. І таких питань безліч. Ризик у тому, що ми трішки не встигаємо із формуванням нормативно-правового поля.
AgroPolit.com: Хто заважає?
Володимир Лапа: Це, швидше, нестача спільного розуміння. З останнього — була дискусія з регуляторною службою щодо закону «Про харчові продукти…» і «Про основи державного агроконтролю». Один з них визначає, що бізнес потрібно попередити, а інший — що інспектор має право без попередження приїхати, якщо йдеться про здоров’я та життя людей. Це, до речі, є вропейська практика
AgroPolit.com: І до чого дійшли?
Володимир Лапа: Є два варіанти. Перший варіант — прийняття нового закону, який виводить Держпродспоживслужбу з-під дії мораторію на перевірки. Другий — окреме роз’яснення Державної регуляторної служби з посиланням на наші міжнародні зобов’язання, які є частиною українського законодавства
AgroPolit.com: Яка середня заробітна плата працівників служби?
Володимир Лапа: В межах 2—2, 5 тис. грн. Зараз погоджуємо окреме розпорядження з фінансування служби, бо до прийняття бюджету не встигли. На рік роботи Держпродспоживслужби передбачається 493 млн грн., частково це кошти спецфонду.
Існує приклад національної поліції, де забезпечена пристойна мотивація. Звергатимемося до міжнародних партнерів
AgroPolit.com: Цього досить, щоб інспектор не брав хабарів?
Володимир Лапа: Ні.
AgroPolit.com: Як уникнути корупції у відомстві, коли чиновник отримує мізерну зарплатню?
Володимир Лапа: Мене теж запитують наші міжнародні партнери: «У вас хороша обгортка, формуєте гарні принципи, цілі, але життя інше. Як змусите інспектора, який отримує 1500 грн, не брати хабарів?». Існує приклад національної поліції, де забезпечена пристойна мотивація. Звергатимемося до міжнародних партнерів. Будемо дивитись, де зможемо знайти додатковий ресурс за рахунок приватизації. Але ніхто не дасть гроші під розмови, потрібно показати подальшу стратегію роботи служби, а також, що не менш важливо, прогрес у її імплементації. Саме тому кожен потенційний керівник служби на рівні центрального апарату має показати стратегію змін і необхідний план реформ під неї. На початку березня ця єдина картина дорожньої карти Держпродспоживслужби буде готова і ми її покажемо суспільству та міжнародним партнерам. З точки зору економіки Держпродспоживслужба — це друга національна поліція.
AgroPolit.com: Скільки потрібно залучити додаткових коштів на зарплати і технічне оснащення служби?
Володимир Лапа: Я проводив співбесіди і помітив, що навіть на рівні центрального апарату є такі люди, які по життю — держслужбовці. Вони готові робити свою роботу в Києві за 3500-5000 грн. для спеціаліста. Це вже мотивація, яка дозволяє розраховувати на більш-менш пристойний кадровий склад. Ідеться умовно кажучи про надбавку в 1000 грн. Якщо перемножити на загальну кількість працівників служби (98500 людей), то потрібно 9,8 млн гривень щомісяця, тобто майже 120 млн грн на рік. Це мінімум.
Потрібні й гроші для закупівлі обладнання на пункти пропуску, на дооснащення лабораторної мережі, тощо. Наразі конкретними прорахунками для цього займаються наші експерти разом із європейцями, зокрема, на базі молдовського досвіду. Розрахунки будуть готові до середини травня.
AgroPolit.com: Скільки має бути пунктів пропуску?
Володимир Лапа: Близько 26—27 пунктів. Потім затверджується періодичність (залежить від виду продукції) контролю на кордоні. Всі ці документи — на стадії опрацювання. Працюють раніше відкриті пункти. Можливо, їхня кількість зменшиться. Ми не потягнемо ту машину, яка була раніше, вона непотрібна. Але спочатку слід виписати умови роботи для бізнесу.
Наразі пропуск вантажів через адміністративну межу із АР Крим не здійснюється
AgroPolit.com: Що з пунктами пропуску та політикою перетину товарів у Криму? Чи може звідти продукція постачатися в Європу?
Володимир Лапа: Наразі пропуск вантажів через адміністративну межу із АР Крим не здійснюється. Якщо кримчани потребують вивозити якусь продукцію з півострова, то вочевидь вони це роблять через РФ. Тобто експорту кримської продукції через Україну немає.
AgroPolit.com: Чи потрібно законодавчо створювати механізм, щоб продукція з Криму надходила в Європу, якщо підприємство на окупованій території визнає себе українським?
Володимир Лапа: Якщо воно сплачує податки Україні, на мою думку, то воно повинно мати таку можливість. Інша справа, що дуже складно це уявити на практиці, оскільки весь бізнес змусили перереєструватись за законодавством РФ. Тобто фактично експорт у Європу продукції з Криму неможливий.
Україна адаптована до європейських законодавчих норм на 25—30%
AgroPolit.com: Наскільки Україна імплементувала європейські правила?
Володимир Лапа: Україна адаптована до європейських законодавчих норм на 25—30%. Зараз на затвердженя уряду подано Стратегію адаптації законодавства в ветеринарній та фітосанітарній сферах на 2016-2020 роки. Трішки відстаємо. Старі органи не були морально готові драйвувати цей процес законодавства, а новий орган лише зараз починає роботу. Я бачу в цьому один із найбільших викликів.
AgroPolit.com: Роз’ясніть ситуацію довкола розподілу повноважень між Держпродспоживслужбою, Мінагропродом та іншими органами (урядова постанова №442).
Володимир Лапа: Наприклад, є повноваження головного санітарного лікаря, бо Санітарно-епідеміологічна служба перебуває у стадії ліквідації. Якусь частину персоналу переведемо до себе ( на контроль та нагляд), ще інших — до центру громадського здоров’я МОЗ. Але потрібно зрозуміти, як повноваження головного санітарного лікаря будуть вписуватися у цю нову архітектуру органів державної влади. Наразі це незрозуміло, тому виникають накладки, суттєво затримується процес визначення гігієнічних нормативів регламентів за реєстрації засобів захисту рослин. Є навіть ризик, що сучасні препарати не будуть зареєстровані і сільгоспвиробники залишаться без них у новому сезоні. Загалом, формування політики в частині безпечності та якості харчових продуктів здійснюватиметься Мінагрополітики, в частині захисту прав споживачів та цінового регулювання – Мінекономрозвитку, в частині семепідемблагополуччя – МОЗ. Наразі у нас нормальна робоча комунікація із усіма міністерствами.
Чи контролюватиме аграрний міністр щеплення дітей?
AgroPolit.com: Із цими невизначеними повноваженнями доходить до абсурду: Мінагропрод контролює Держпродспоживслужбу, а остання має виконувати функції санепідемлікаря, то аграрний міністр відповідатимете тепер і за щеплення дітей?
Володимир Лапа: Не відповідатиме, але за контроль у цій сфері та проведення розслідувань — так.
AgroPolit.com: Власне, це Держпродспоживслужба повинна здійснювати цей контроль?
Володимир Лапа: Так.
AgroPolit.com: Це нормально?
Володимир Лапа: У деякій частині ці функції об’єднуються. Є процес контролю харчової продукції і там існує санітарна складова. Формування Держпродспоживслужби — поява єдиного компетентного органу у сфері харчової безпеки. Це європейський досвід. У деяких випадках всі контролюючі функції можна логічно об’єднати. Наприклад, державний контроль на кордоні, де є ветеринарна та медична складові.
AgroPolit.com: Але не щеплення дітей.
Володимир Лапа: Щеплення дітей – цей функція медицини. Вона залишається за МОЗ і центром громадського здоров’я.
Моє найперше завдання на цьому етапі — запустити службу. Адже якщо в черговий раз запускати переформатування, то створення нового органу може ще затягнутися.
AgroPolit.com: Не боїтеся, що невизначеність у функціях і передача Держпродспоживслужби під Мінагропрод зіграє з Вами злий жарт: у власності аграрного відомства є певні об’єкти і саме ж міністерство «очолює» головний контролюючий орган? Ви впевнені, що вас не змушуватимуть «за дзвінком» одних чіпати, а інших — ні?
Володимир Лапа: Питання не в тому, під яким ми міністерством…
Моя позиція дуже проста: є закон і я його виконуватиму. Якщо побачу, що я не зможу цього зробити, то напишу заяву. Я такими речами гратися не буду…
AgroPolit.com: Можливо, Вашому відомству потрібен статус незалежного, інакше будуть «зв’язані руки»?
Володимир Лапа: Я вже попрацював в міністерстві й такі дзвінки мені надходили і від різних міністерств, від депутатів, тощо. Не хочу їх називати, бо це процес перманентний. Завжди є якісь побажання, раніше (3-4 роки тому) вони були у грубій ультимативній формі, зараз — інтелігентно, у вигляді побажань, готовності допомогти. Моя позиція дуже проста: є закон і я його виконуватиму. Якщо побачу, що я не зможу цього зробити, то напишу заяву. Я такими речами гратися не буду…
Ви зараз озвучили правильне питання, але, можливо, поставити його потрібно було в іншому контексті: як вже зазначалось, Держпродспоживслужба працює у сфері формування політики трьох міністерств (Мінагропрод, Мінекономрозвитку та Мінохорониздоров’я).
Про два заступники
AgroPolit.com: Вас намагаються розтягнути на три частини?
Володимир Лапа: Мене ніхто не намагається розірвати. Наразі моя основна проблема (гіпотетична) — як налагодити комунікації з усіма міністерствами. Формувати політику санітарно-епідеміологічного благополуччя будемо через МОЗ, надаючи свої пропозиції. І аналогічно з іншими двома міністерствами. Саме тому зараз важливо підібрати такий кадровий склад до центрального апарату, який фахово робитиме це. Тобто буде перший заступник, який відповідатиме за питання харчової безпечності та санітарно-епідеміологічний блок, ще один — за контроль у сфері цінового регулювання і захисту прав споживачів. Їхні сфери компетенції не перетинаються. Прийнято рішення на рівні КМУ щодо закріплення таким чином повноважень і я достатньо оптимістично дивлюся на такий варіант.
AgroPolit.com: Хто видаватиме сертифікати українським підприємствам на експорт продукції в ЄС з 1 лютого?
Володимир Лапа: Після прийняття постанови Кабінету міністрів про початок виконання функцій — Держпродспоживслужба. До цього часу – органи Держветфітослужби. Але з 1 березня Держпродспоживслужба планує повністю відповідати за видачу всіх сертифікатів.
Так склалося, що мене можна назвати людиною і Козаченка, і Клименка, оскільки мені в житті доводилось працювати і під їх керівництвом. Мабуть, це добре, бо я розумію, що відбувається в секторі. Але це не означає, що я прийшов в міністерство або в Службу лобіювати чиїсь інтереси
AgroPolit.com: Ви ніколи не були кар’єристом, більше — експертом. Чому пішли на цю посаду?
Володимир Лапа: По-перше, щоб закрити питання по Алексу Ліссітсі, скажу так: я у своєму житті працював з багатьма людьми. Крім УКАБу в мене сформувалися непогані відносини із Аграрним Союзом, Асоціацією фермерів та іншими профільними асоціаціями. З основними стейкхолдерами в аграрному секторі у мене нормальні відносини і комунікації. Можна сказати, що такі ж відносини з представниками інших асоціацій — молочної, цурової, тощо. Тобто так склалося, що мене можна назвати людиною і Козаченка, і Клименка, оскільки мені в житті доводилось працювати і під їх керівництвом. Мабуть, це добре, бо я розумію, що відбувається в секторі. Але це не означає, що я прийшов в міністерство або в Службу лобіювати чиїсь інтереси. Я розумію, що при призначенні на нову роботу треба вміти значною мірою абстрагуватись від історії і професійно виконувати свої функції.
Перед призначенням до Держпродспоживслужби я мав розмову з Олексієм Павленком. Мені це рішення далося непросто. Тоді я був за кордоном у відрядженні й отримав таку пропозицію від міністра. Після призначення, приходить розуміння, що масштаб проблем і завдань, які стоять перед службою, особливо із урахуванням тривалої затримки із її створенням, більший, ніж можна було уявити. Але в моєму житті так складалося, що про прийняті рішення ніколи не жалкував. Сподіваюсь, що буде так і надалі. Загалом, я і сам сповідую принцип «потрібно фокусуватись не на проблемах, а на їх вирішенні», і орієнтую на це підлеглих.
AgroPolit.com: Тобто це була пропозиція, від якої не відмовляються?
Володимир Лапа: Якщо є можливість розвиватися і ти її не використовуєш, то це означає, що ти зупинився в розвитку. Певною мірою, тебе списують з рахунків.
AgroPolit.com: Що стало для Вас вирішальним фактором у словах міністра?
Володимир Лапа: Позиція міністра була досить проста — дуже важлива посада, і крім мене не було ким її «закрити». В таких випадках можна, звичайно, сказати «ні», але я погодився. Була внутрішня мотивація. Я рік працював у міністерстві, тому розумів, що є шанс змінити хоч деякі «бар’єри», об які «бився» у міністерстві щодня.
AgroPolit.com: Вам дали право самостійно призначати людей, чи буде конкурс за лаштунками, а Ви — «весільний генерал»?
Володимир Лапа: Не тільки питання кадрів, а й формування політики, прийняття рішень.
AgroPolit.com: Де починається і закінчується «директорія» Вашої свободи?
Володимир Лапа: Якщо говорити про 100% самостійність, то, мабуть, я цього і не дуже хотів би. Адже є споживчий напрямок. Я розумію, що політику тут потрібно формувати через Мінекономрозвитку, тому треба радитися із органами формування політики, щоб вийшло все правильно. Я не із тої категорії людей, які будуть битись за повноваження заради повноважень – дай Бог реалізувати ті можливості, які вже є.
AgroPolit.com: Право вето є?
Володимир Лапа: Скажу інакше: пропозиції до мене надходять із різних місць, в основному від небайдужої громади. Але на даному етапі не було прецеденту, щоб обрана мною кандидатура не пройшла. Не виключаю, що десь доведеться іти на компроміс, зрештою, сама специфіка кадрових призначень (наприклад, керівників терорганів необхідно призначати за погодженням із місцевими адміністраціями) передбачає пошук спільних рішень. Але має бути одна константа – професійні якості і «чиста історія» понад усе.
AgroPolit.com: Якщо межа компромісу впирається в закон, або у Ваші принципи, то діятимете жорстко?
Володимир Лапа: Інтелігентно, але жорстко. Те ж саме, що й з питанням корупції: я не працюватиму з людьми, які не поділяють моїх принципів.
AgroPolit.com: Дякую за цікаву бесіду
Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com.