Юлія Берещенко: Більшість активів великого аграрного бізнесу знаходяться у заставі Нацбанку
Юлія Берещенко: Більшість активів великого аграрного бізнесу знаходяться у заставі Нацбанку

Економічна криза внесла свої корективи у банківський сектор – багато з них опинились у стані банкрутства, на ліквідацію віддано більше 80 установ. Зараз усі активи передані до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), багато з яких – саме аграрні: від виробничих потужностей до с/г техніки та обладнання. Процедуру продажу активів, які перебувають на балансі банків, що ліквідуються проводить новостворений Департамент консолідованого продажу та управління активами. Про те, який шлях має пройти майно банків, об'єкти якого сектору сільського господарства зустрічаються частіше та як прохозять електронні торги AgroPolit.com поспілкувався із директором Департаменту Юлією Берещенко, начальником відділу роботи зі спеціальними корпоративними активами Тарасом Єлейко та начальником відділу роботи зі стандартними корпоративними активами Євгенієм Гарбаром:

AgroPolit.com: Розкажіть про процедуру продажу активів, які перебувають на балансі банків, що ліквідуються: як відбувається оцінка, як гарантується її об’єктивність?

Юлія Берещенко: Процедура продажу активів викладена у положенні Фонду №388 від 24 березня 2016 року. Усі активи банків, окрім малоцінного майна, вартістю до 10 мінімальних зарплат йдуть на відкриті торги. Це – основна частина активів, 80% із яких кредити і 20% основні засоби.

Тут потрібно розуміти, що активи перебувають не на балансі Фонду, а на балансах неплатоспроможних банків, яких зараз понад 80. Наша роль полягає у тому, щоб організувати прозорий продаж за максимальною ціною в мінімально стислі терміни.

Виконавча дирекція Фонду визначає стартові умови з продажу кожного лоту (стартова ціна, торговельна площадка, на якій відбудуться торги, умови участі в аукціоні, крок тощо). У випадках, якщо актив перебуває у заставі Національного банку України, потрібно погодження з НБУ. До речі, третина активів Фонду знаходиться у заставі НБУ.

Потім призначається електронний аукціон, оприлюднюється порядок продажу. Фонд дає інвесторам мінімум 21 робочий день на ознайомлення із виставленим уперше на продаж лотом, підписання договору про конфіденційність і заяви про свою зацікавленість.

Зараз у Фонді акредитовано 32 організатора торгів, на яких у порядку черговості розподіляються лоти на суму не менше 20 млн грн. Якщо аукціон не відбувся через відсутність інвесторів, тоді ціна знижується на 10% кожні 10 робочих днів. Але треба розуміти, що якість багатьох активів знаходиться на низькому рівні, і іноді доводиться шукати їх ринкову вартість протягом тривалого часу. Відразу вийти на ринковий рівень досить складно. Наше правило – початкова вартість лоту не може бути нижчою за незалежну оцінку, яка проводиться коли банк йде на ліквідацію. Важливо, щоб правильно оцінювався саме фінансовий актив - кредит.

Третина активів Фонду знаходиться у заставі НБУ

AgroPolit.com: Вітчизняні чи зарубіжні компанії проводять оцінку?

Юлія Берещенко: Такі світові компанії, як наприклад, Ernst & Young, можуть мати представництва або дочірні компанії в Україні. Тому сказати, що можуть оцінювати тільки вітчизняні компанії не можна.

AgroPolit.com: Ви говорили про те, що якщо активи не користуються попитом серед інвесторів, їх ціна знижується періодично на 10%. Чи можна спеціально таким чином знецінити їх?

Юлія Берещенко: Якщо є прозорі справедливі торги, то неможливо купити активи за безцінь або за ціною, нижчою за ринкову. Якщо на актив є навіть два покупці, то вони будуть між собою конкурувати.

Інше питання, що у нас є активи – кредити, у забезпеченні яких перебувають спірні об’єкти. Навіть незалежні оцінщики оцінюють їх у менш ніж 1 грн.

Якщо аукціон не відбувся через відсутність інвесторів, тоді ціна знижується на 10% кожні 10 робочих днів

Але, щоб уникнути звинувачень, що ми продаємо активи за безцінь, у нас є мінімальний поріг - 10-30% від балансової вартості кредиту на дату оцінки. Дати справедливу оцінку беззаставним або умовно заставним кредитам важко. Ми виставляємо такі активи на продаж і чекаємо, коли на ринку з'явиться покупець.

Євген Гарбар: До нас потрапляють різні активи. Є валютні кредити, розмір заборгованості за якими збільшився за рахунок девальвації гривні. Є шахрайські схеми, коли, наприклад, кредити бралися зацікавленими особами для виведення коштів із банку. У таких випадках, зазвичай, застава або дуже низької якості або її взагалі немає. У нас був випадок, коли клієнт взяв 37 кредитів у 9 банках під заставне майно, що не покриває навіть один із взятих кредитів.

AgroPolit.com: Як таке можливо?

Євген Гарбар: Він купив зруйноване військове містечко, візуально привів його до ладу і назвав це «заводом». Після отримання кредиту в одному банку шахрайськими методами знімав обтяження застави та йшов в інший банк за таким же кредитом. В результаті під одну заставу було оформлено 37 кредитів. Причому, деякі банки до недавнього часу не знали, що замішані у такій схемі. Відповідно, зараз оцінити права кредиторських вимог - досить важко.

Тарас Єлейко: Утім, не все так погано. Кредити, видані банками, можна поділити на дві частини. Перші – які бралися для виводу грошей, шляхом завищення вартості застав чи взагалі при їх відсутності. По більшості подібних випадків відкриті кримінальні справи, і уже ведуться слідчі дії.

Друга частина – це «ринкові» кредити, за якими є ліквідні застави, цікаві для ринку. На них ми намагаємось фокусуватись.

У нас був випадок, коли клієнт взяв 37 кредитів у 9 банках під заставне майно, що не покриває навіть один із взятих кредитів

AgroPolit.com: Які ще «цікаві» схеми отримання кредиту вдалося виявити Фонду?

Юлія Берещенко: Важко сказати, наскільки далеко дійшов цинізм ринку. Представники одного із іноземних банків розповідали, як довго домовлялися про новий кредит, витратили купу часу, грошей, ресурсів. Зрештою, клієнт просто не підписав договір. Відповідь на відмову здивувала – він, як з’ясувалось, зібрався брати кредит у банку, який повинен скоро опинитися в Фонді, щоб пізніше, коли банк буде визнано неплатоспроможним, викупити свій же кредит, але з дисконтом.

Або у заставі перебувало те, чого взагалі не повинно було бути, наприклад, земля сільськогосподарського призначення. Вони не можуть бути у заставі, проте до ФДМУ надходили і такі випадки. Це грубе порушення законодавства.

AgroPolit.com: Які найбільші аграрні активи зараз є на балансі банків, що перебувають в управлінні Фонду?

Тарас Єлейко: Зараз ми готуємо до продажу багато кредитів, у забезпечення яких передано саме аграрні об’єкти.

Для великих активів ми додатково розробляємо презентацію і опис. Детальну інформацію, яка розкриває банківську таємницю, інвестор може отримати, подавши заяву про зацікавленість та підписавши договір про нерозголошення даних.

Один із найбільших аграрних активів, який ми зараз пропонуємо – кредит, сумарна заборгованість за яким становить 260 млн грн. У заставі знаходиться два об’єкти у Харківській області: перший – великий завод з рафінації олії радянських часів, але працюючий; другий – абсолютно новий завод з екстракції олії. Ці потужності знаходяться поряд із власною інфраструктурою, і ми очікуємо хороший попит на них. Кредит продається зі стартовою ціною 190 млн грн.

Є ще один кредит – у банку «Київська Русь». У заставі - частина одного з найсучасніших в Україні тепличних комплексів. Цей актив займає великий сегмент з поставки продукції. Крім того, у комплексі застосовуються технології з переробки залишків рослин на електроенергію.

Також є чимало кредитів, у забезпечення яких передано земельні ділянки.

Або у заставі перебувало те, чого взагалі не повинно було бути, наприклад, земля сільськогосподарського призначення. Вони не можуть бути у заставі, проте до ФДМУ надходили і такі випадки. Це грубе порушення законодавства

AgroPolit.com: Яка земля мається на увазі?

Тарас Єлейко: Це не паї, а ділянки, відведені під садівництво (50-100 га), під забудову, або ж на яких уже збудовані котеджні містечка.

AgroPolit.com: Це великі підприємства, а щодо сегменту вартістю менше 100 млн грн?

Євген Гарбар: Мій відділ займається кредитами на суму менше 100 млн грн. Через нас проходить досить багато активів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю – свинокомплекси, ферма з вирощування ВРХ, молочні комплекси.

Один з найбільших лотів у нашій категорії - завод з виробництва вершкового масла. У 2014 році була проведена його повна реконструкція, крім того, компанія досить успішно оперувала на ринку. Тобто, вартість забезпечення значно перевищує заборгованість за кредитом.

І таких активів багато, іноді вони йдуть під дрібні суми - 5-7 млн ​​грн.

Один із найбільших аграрних активів, який ми зараз пропонуємо – кредит, сумарна заборгованість за яким становить 260 млн грн

AgroPolit.com: Якщо розглядати аграрні активи за сегментами ринку, які найчастіше трапляються об'єкти?

Євген Гарбар: В основному це галузі тваринництва – свиноферми, птахофабрики.

AgroPolit.com: Якщо говорити про великі об'єкти?

Тарас Єлейко: Більшість активів великого аграрного бізнесу знаходяться у заставі Нацбанку. Ми очікуємо, що скоро вийде на ринок великий пул аграрних активів – кредитів, у забезпечення яких передано цукрові заводи і елеватори.

Сьогодні ми користуємося послугами різних організаторів торгів. Ці компанії мають власне програмне забезпечення для проведення електронних аукціонів. Єдиної системи не існує. І це залишає поле для маніпуляцій під час проведення аукціонів

AgroPolit.com: Чи надходили від банків пропозиції викупити аграрні активи? Адже багато банків зараз пропонують кредити аграрним компаніям.

Юлія Берещенко: Зараз банківська система переживає надлишок ліквідності і певна зацікавленість у придбанні активів є. Але складність у тому, що у банків уже є своя частка непрацюючих активів. І обтяжувати портфель додатковим неліквідом - складний крок.

При цьому, ми усвідомлюємо, що не можемо бути більш ефективними у процесі стягнення коштів із позичальника, ніж будь-який працюючий банк. Тому не проти, щоб банки брали на себе ці активи. Хоча зараз цей інтерес не є масовим. Адже робота з такого роду активами лежить більше у юридичній, ніж банківській площині.

Через нас проходить досить багато активів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю – свинокомплекси, ферма з вирощування ВРХ, молочні комплекси

AgroPolit.com: ФГВФО повинен перейти на електронну систему продажів за прикладом системи Prozzoro. Розкажіть, як це буде працювати?

Юлія Берещенко: 24 червня Фонд підписав Меморандум з Міністерством економічного розвитку і торгівлі та НБУ з впровадження пілотного проекту електронної системи торгів, розробленої командою ProZorro.

До кінця літа ми повинні продати перші активи банків через нову систему. І в успіху не сумніваємося. Команда ProZorro довела свою ефективну роботу щодо державних закупівель, більш того, вони працювали над дзеркальним проектом з продажів, використовуючи ті ж принципи.

Transparency International виступила в проекті стороною, яка забезпечує прозорість усіх процедур.

До кінця літа ми повинні продати перші активи банків через нову систему ProZorro

Сьогодні ми користуємося послугами різних організаторів торгів. Ці компанії мають власне програмне забезпечення для проведення електронних аукціонів. Єдиної системи не існує. І це залишає поле для маніпуляцій під час проведення аукціонів.

Наш департамент консолідованого продажу активів розпочав роботу у квітні. І тільки за травень ми розглядали 11 скарг щодо порушень в аукціонах з боку організаторів торгів. Не проходили ставки, блокувався доступ або не працював електронний кабінет реєстрації. Були й випадки, коли торги відмінялися, начебто, через DdoS-атаки на веб-сайт організатора торгів. Ці технічні умови проведення аукціону зводять нанівець всі наші зусилля з передпродажної підготовки активу і власне самого продажу.

На жаль, у нас немає можливості довести ці маніпуляції, тому що Фонд - не регулятор і не видає ліцензії на такого роду діяльність.

Усі ці види порушень були і в сфері держзакупівель. Система ProZorro зуміла їх викорінити.

Перекласти схему роботи із закупівель на продаж - не така велика технологічна задача. Команда ProZorro незалежно від нас вже кілька місяців працювала над створенням такої системи. Нам запропонували вже майже готовий продукт.

Ключнікова Наталія, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

8 липня 2016
Експортери просять валютної лібералізації в НБУ ― офіційно
Спілка українських підприємців (СУП) подала до НБУ пропозиції щодо валютної лібералізації діяльності українських експортерів. Пропозиції розроблено...
7 липня 2016
Гройсман у Раді просить депутатів призначити членів ради НБУ ― офіційно
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман прибув до Верховної Ради. Він закликає депутатів призначити членів ради НБУ. Виступаючи з урядової ложі,...

Вибір редакції

15 червня 2023
Зернове майбутнє України: угода з росією та прогноз закупівельних цін на кукурудзу, пшеницю, ячмінь
Яких закупівельних цін на пшеницю, кукурудзу та ячмінь варто очікувати Україні, під впливом фактору зернової угоди з росією та перехідних внутрішніх...
22 травня 2023
Земля України попри війну – надійний інвестиційний ресурс
Сільськогосподарська земля України залишається надійним інвестиційним об'єкт. Аналіз ринку землі читайте на AgroPolit.com у блозі голови асоціації...
18 травня 2023
Зернова угода і стратегія розвитку повоєнного аграрного потенціалу України
Зернова угода продовжена ще на два місяці. Тож зерновий коридор Чорним морем діятиме до 18 липня 2023 року. Світ продовжить отримувати українську...