Чотири поради Гройсману від агробізнесу
Чотири поради Гройсману від агробізнесу

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман презентував програму економічних реформ. В основі традиційні меседжі — антикорупційна боротьба, поліпшення охорони здоров'я, медицини, освіти, економіки тощо. Начебто все правильно. Ці зміни потрібні. Але бізнес чекає  від  влади «наступальної» тактики  у вирішенні низки важливих питань. AgroPolit.com збирав думки учасників агроринку про те, куди ж найперше має рухатися аграрна реформа.

Скасування «мінімалки» для цукровиків

Цукрова галузь, як і інші напрямки сільського господарства, очікує змін від уряду вже давно. Ще 2015 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову «Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків», який повинен регулювати ціни цукру на ринку. Закон визначив так звану мінімалку за тонну товару, ввів поняття «квотування», «категорія А», але, по суті, після його прийняття нічого не змінилося. За багато років віз і нині там.

«Цей закон реально не допомагає нікому й нічим. Його потрібно або взагалі відмінити, або дійсно слідкувати за тим, щоб прописані в ньому положення виконувалися», — пояснює експерт  цукрової галузі Олексій Крутибіч. Проблему посилює, продовжує  він,  і відсутність чинного державного органу, який би слідкував за тим, дотримуються прописаних у документі положень аграрії чи ні. «Зараз нікого не цікавить — виготовляю я цукор чи не виготовляю, за якими цінами продаю споживачеві, в яких обсягах і т. д. Я не мушу десь про це звітувати, а отже, можу не перейматися про наслідки своєї підприємницької діяльності», — пояснює Крутибіч.

Ще одна «солодка» ініціатива— це відсутність однієї чіткої системи закупівель. Нині в Україні цукор закуповується і в Державний резерв, і в Аграрний фонд, але зрештою, відзначає експерт, незрозуміло, куди він продається, коли та за якими цінами.

Птахівникам державна підтримка підприємств

Підтримка АПК — ключове запитання від птахівників. Виконавчий директор «Союзу птахівників України» Сергій Карпенко говорить, що уряд пообіцяв ще цього року надавати пряму допомогу малим та середнім підприємствам, але як саме — табу.  «Беручи до уваги, що грошей у бюджеті майже немає, і, скоріш за все, в наступному році вони теж не з’являться, тож яким чином обіцянка має реалізуватися на практиці нам не зовсім зрозуміло», —  пояснює він.

Другий вектор для діяльності уряду від представників птахопрому — регулювання цін на продукти харчування.

Галузь також очікує на прийняття ще як мінімум двох законів, які нині гальмують роботу птахівників. «Нам «потрібен» проект Закону «Про державний контроль у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин» (востаннє питання піднімалося у 2014 році, рішення немає). Також чекаємо проект Закону «Про корми…», на базі якого буде розроблено низку законопроектів щодо державної реєстрації кормів та макетування», — пояснив Сергій Карпенко.

Важливе місце у списку сподівань птахівників займає питання скасування двох реєстрів ПДВ, ветеринарна та санітарна перевірки товару, а також адаптація чинного законодавства до норм Європейського Союзу.

«Держава повинна контролювати виконання законодавства щодо якості та безпечності споживчих продуктів. Окремо уряд повинен здійснити низку кроків, які б забезпечили  позитивні зміни в податковому законодавстві аграрної сфери, оскільки багато про що говориться, але, на жаль, все так і залишається на рівні обговорення», —вважає експерт.

Молочникам «акредитацію»

Молочна галузь «сигналізує» про фінансову дилему (читай — кредитування та державна підтримка).

«Одна з найбільш проблем — надлишок молока, яке просто нікуди подіти. За таких умов українським молочникам доводиться працювати або без прибутку, або навіть у збиток підприємству», — озвучує друге прохання до уряду президент аналітичної компанії  «ІнфоАгро» Василь Вінтоняк. Має бути  дієва система державної закупівлі цих «надлишків», щоб виробники не були збитковими.

Сьогодні українські молочники не можуть конкурувати з європейськими виробниками, оскільки вони не отримують від уряду належної підтримки. А отже, позбавлені можливості розвиватися та займати лідируючі позиції на зовнішньому ринку.

«У Європі існує спеціальна система акредитації для молочників, за якої держава викуповує у них сухе молоко, масло та інші молочні продукти, не дозволяючи цінам різко впасти. В Україні ж ситуація зовсім інша. Ціни на молочні продукти скоро доведеться прирівнювати до цін, які діяли у 2002 році», — вважає експерт.

Також Василь Вінтоняк зауважив, що, на жаль, молочники не повинні розраховувати на підтримку з боку держави: «Уряд пообіцяв надати тваринникам дотації. Однак Міністерство аграрної політики та продовольства України в особі нового міністра заявило, що не буде підтримувати пільговий режим для аграріїв».

Окреме місце у списку проблем посідає корупція. Боротьба з нею, як і в інших сферах діяльності, триває, але про помітні успіхи говорити не доводиться. «Це «модне» сьогодні питання. Багато говоримо про корупцію, але ніяк не боремося з нею. На сьогодні створено десятки антикорупційних відомств, але жодних результатів їхня «діяльність» не дає. Усі гучні заяви та обіцянки навести у країні порядок залишаються лише заявами та обіцянками, —підсумував Василь Вінтоняк.

Зерновики в шоколаді?

Зернова галузь, порівняно з іншими, не потребує надмірних змін на законодавчому рівні. Робота там налагоджена та продуктивна, а ті проблеми, які заважають аграріям працювати, можна  вирішити на рівні підзаконних актів.

«Для поліпшення роботи зернової галузі потрібно збудувати вагони для перевезення зерна, зайнятися питанням будівництва автомагістралей, більше контролювати роботу митної служби. Але для цього не потрібно вносити зміни до чинного законодавства. Ці питання вирішуються на основі рішень профільних міністерств та підзаконних актів», —пояснює народний депутат,  президент  УАК Леонід Козаченко.

Щоправда питання корупції — виняток. «Корупція дійсно існує, але її потрібно викорінювати, приймаючи низку відповідних заходів», —вважає експерт.

Рятівна шлюпка для агробізнесу

На жаль, кожен уряд вносить зміни в чинне законодавство, підлаштовуючи «під себе» відповідну галузь. Думка виробників при цьому до уваги зазвичай не береться. Їх просто ставлять перед фактом і відправляють «у вільне плавання». А можливо, для того, щоб створити дійсно нову країну, де всі нововведення будуть зрозумілими й дієвими, варто дослухатися до тих, хто потопає?

Ми ж сподіваємося, що новий уряд візьме до уваги прохання аграріїв, і внесе необхідні зміни до законодавства. Адже їхні слова — не пусті балачки, а «крик» про допомогу.

Тетяна Крисюк, для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

23 травня 2016
Кроки щодо вдосконалення митниці — Гройсман
На цьому тижні Кабінет міністрів розпочне робити кроки, які допоможуть реформувати митну службу. Про це повідомляє прем'єр-міністр України Володимир...
20 травня 2016
Аграрії отримають дотації на виробництво продукції — Гройсман
Аграрії, в чиїх підприємствах використовується до 500 га землі, будуть отримувати державні дотації. Про це сказав прем'єр-міністр України Володимир...
17 травня 2016
Уряд створить Дорожній фонд та проведе децентралізацію у сфері управління доріг — Гройсман
Уряд працює над створенням Дорожнього фонду, проведенням децентралізації управління доріг та забезпеченням їх ремонту, що дозволить відродити дорожнє...

Вибір редакції

15 червня 2023
Зернове майбутнє України: угода з росією та прогноз закупівельних цін на кукурудзу, пшеницю, ячмінь
Яких закупівельних цін на пшеницю, кукурудзу та ячмінь варто очікувати Україні, під впливом фактору зернової угоди з росією та перехідних внутрішніх...
22 травня 2023
Земля України попри війну – надійний інвестиційний ресурс
Сільськогосподарська земля України залишається надійним інвестиційним об'єкт. Аналіз ринку землі читайте на AgroPolit.com у блозі голови асоціації...
18 травня 2023
Зернова угода і стратегія розвитку повоєнного аграрного потенціалу України
Зернова угода продовжена ще на два місяці. Тож зерновий коридор Чорним морем діятиме до 18 липня 2023 року. Світ продовжить отримувати українську...