Чому люди в селах і районних центрах бояться децентралізації?

Дуже часто на зустрічах з людьми в рамках візиту на округ чую, як з побоюванням відгукуються про реформу децентралізації, а деякі і відкритим текстом заявляють, що об'єднуватися з ким-небудь вони не хочуть. Найчастіше після таких заяв слідують розповіді про негативні приклади об'єднання з минулого: «від села нічого не залишилося», «навіть дорога заросла» та інше.

Звичайно, є і позитивні приклади, люди все-таки знаходять спільну мову і розуміння того, що це єдино правильний шлях для України сьогодні — децентралізація, коли на місця передаються не тільки проблеми, а й механізми їх вирішення.

Я вже не раз до цього говорив, що в історії практично немає прикладів того, як владу добровільно віддають. Зазвичай через це спалахують конфлікти, розв'язуються війни... Але, як бачимо, не всі готові і до того, щоб прийняти цю владу. Чи то від страху взяти на себе відповідальність, чи то від не усвідомлення самого процесу і користі від нього. В останньому спілкуванні з людьми ще раз переконався, що це дві основні причини.

Прикро, що на моє запитання, чи працює хтось з людьми в напрямку децентралізації, хто з чиновників наближає реформу, так би мовити, до її реалізації, я тільки і чув, що ніхто на місцях цим не займається. Чому так? Ми ж тільки й чуємо від керівників «солодкі промови» щодо цієї реформи, а також про необхідність докладати максимум зусиль для того, щоб нести її в маси. Але, виходить, що це тільки заяви про наміри, не підкріплені діями. Реформа на словах, на ділі — тихо. Запитайте у людей, вони не обдурять.

Зі свого боку я висловив повну готовність підключитися до процесу обговорення і прийняття рішень про об'єднання громад, готовий пояснювати, переконувати і допомагати у визначенні найбільш вірного для кожної з громад шляху. Звичайно ж, є люди, які вже сьогодні проявляють ініціативу, але є і такі, яким потрібно допомогти зробити перший крок.