Приватизація із соціальним обличчям: Чому ДП Держветфітослужби потрібно передати трудовим колективам ?
Дмитро Сімашко, експерт з аграрного та земельного права ГО Agro.ReformsUA

Приватизації під силу врятувати економіку від трьох бід: корупції, казнокрадства та розбазарювання державного бюджету на неефективно працюючі підприємства. До прикладу ті мільярдні кошти, які щороку виділяються на підтримку життєдіяльності багатьох ДП могли б бути направлені в реальний сектор економіки на підтримку тих, хто здатен забезпечити сталий прибуток. А деякі підприємства доцільніше було б  передати трудовим колективам, оскільки вони виконують навіть більш соціальну функцію ніж економічну. Про те як і для чого це робити давайте поговоримо в статті.

Хочу нагадати, що Програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена Постановою Верховної Ради України №294 від 14.04.2016, передбачає забезпечення прозорої приватизації державних підприємств. Тому приватизація знаходиться в колі пріоритетів на 2016 рік.

На сьогодні одним чи не найяскравішим прикладом підприємств, які виконують соціальну функцію є підприємства, які входять до відання Держветфітослужби України.

Відмічу, що до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України належить 614 лікарень та 319 лабораторій ветеринарної медицини, а також 61 інших підприємств, установ та організацій державної форми власності. Не зважаючи на це переважна більшість таких підприємств є комерційно непривабливими, а якщо і становлять економічну цінність, то виключно через наявність нерухомого майна.

Та мало хто замислювався над тим фактом, що вартість оформлення всіх правовстановлюючих документів на нерухоме майно може перевищувати вартість можливого доходу отриманого від продажу такого майна, тобто «така шкірка може нічого не вартувати». За таких умов, приватизація вказаних підприємств за загальними умовами неможлива та недоцільна.

Але варто відмітити, що такі  підприємства відіграють важливу соціальну функцію, оскільки представлені у більшості районних адміністративно-територіальних одиницях та у більшості є єдиними лікарнями та лабораторіями ветеринарної медицини. В той же часзастаріле обладнання, відсутність належного фінансування та неможливість залучення інвестицій призводить до занепаду даних закладів. Фактично, найбільш зацікавленими у збереженні та розвитку вказаних підприємств є його трудовий колектив, який до того ж має відповідний досвід роботи у цій сфері.

З огляду на викладене, завданням держави є забезпечення прозорої та ефективної приватизації вказаних підприємств, а також створення умов щодо їх подальшого розвитку. Тому експертами ГО Agro.ReformsUAбуло розроблено проект закону «Про внесення змін до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" щодо врегулювання процесу приватизації підприємств та установ ветеринарної та фітосанітарної сфери». Розроблений нами законопроект  передбачає створення умов для передачі засобів виробництва та праці трудовим колективам для здійснення сільськогосподарської діяльності, саме тому держава повинна передати трудовим колективам в першу чергу підприємства та надати право розпоряджатись їх подальшою долею.

Хочу наголосити, що розробляючи зміни до закону, ми ставили декілька основних пріоритетів перед собою: по-перше, щоб процедура приватизацію була максимально простою та зрозумілою, по-друге, швидкою. Отже ми передбачили,спрощену  процедурупередачі майна до Фонду державного майна України,прописаличіткі строки та прозоріпроцедури визначення вартості майна, що підлягає приватизації. Оскільки майно ми плануємо передавати трудовому колективу, то відповідно ми розробили зрозумілі критерії до формування списку трудового колективу та встановили вартість однієї частки із  безпосередньою участю трудового колективу у приватизації. Хочу зазначати, що половину майна трудовий колектив отримає безкоштовно згідно визначених часток, іншу ж половину їм буде запропоновано придбати за спеціальною зниженою ціною нижчою від номінальної удвічі. Також визначена процедура завершення основного етапу приватизації і початку реального функціонування підприємства навіть за умови не реалізації 100% майна підприємства.

 Усі запропоновані нами зміни та доповнення покликані забезпечити прозорий та ефективний процес приватизації, що дозволить зберегти мережу підприємства даної сфери та створить передумови їх розвитку.

І на останок хочу додати, що розроблені нами зміни мають, так би мовити «подвійне дно», оскільки вони спрямовані не лише на передачу засобів виробництва трудовому колективу, але й покликані стимулювати розвиток малого та середнього підприємництва у цій сфері.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

24 квітня 2016
Великі морські порти передадуть у концесію, інші – приватизують – офіційно
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян розповів про подальшу долю розвитку морської та річкової галузі країни. За його словами, наразі...
19 квітня 2016
Уряд хоче приватизувати ще 300 підприємств — Ковалів
Кабмін пропонує парламенту виключити з переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, понад 300 підприємств задля зменшення рівня корупції....
15 квітня 2016
Приватизація не має бути «сліпою» — Кутовий
Процес приватизації, очевидно, має продовжуватися. Але це не має бути «сліпа» приватизація. Про це сьогодні заявив міністр аграрної...

Вибір редакції

15 червня 2023
Зернове майбутнє України: угода з росією та прогноз закупівельних цін на кукурудзу, пшеницю, ячмінь
Яких закупівельних цін на пшеницю, кукурудзу та ячмінь варто очікувати Україні, під впливом фактору зернової угоди з росією та перехідних внутрішніх...
22 травня 2023
Земля України попри війну – надійний інвестиційний ресурс
Сільськогосподарська земля України залишається надійним інвестиційним об'єкт. Аналіз ринку землі читайте на AgroPolit.com у блозі голови асоціації...
18 травня 2023
Зернова угода і стратегія розвитку повоєнного аграрного потенціалу України
Зернова угода продовжена ще на два місяці. Тож зерновий коридор Чорним морем діятиме до 18 липня 2023 року. Світ продовжить отримувати українську...