Логістика як конкурентна перевага у розвитку агробізнесу в Україні

Україна має всі необхідні складові для подальшого нарощування і використання потенціалу зростання агробізнесу. Йдеться, перш за все, не тільки про збільшення експорту сировини, але і готової продукції, а також про використання передових сільськогосподарських машин, технологій вирощування і збирання врожаю, поліпшення логістичної складової, яка повинна допомогти мінімізувати втрати на кожному етапі і кожному процесі.

Логістика на сьогодні залишається все ще «проблемним» фактором у сільськогосподарському секторі. Це і дефіцит сучасних елеваторів, і низька якість дорожньої інфраструктури, недостатні інвестиції у модернізацію залізничного і автомобільного транспорту, тому практично по всіх ділянках процесу у нас є резерви для поліпшення показників, а значить - для подальшого зростання.

Після введення повноцінної Зони Вільної Торгівлі (ЗВТ) з ЄС змінюються конкурентні умови для аграрного бізнесу, у тому числі і для виробників харчової продукції. Ринки країн ЄС стають ближче і відкривають більше можливостей для нових напрямків і нового продукту, виробленого в Україні. Девальвована національна валюта дещо пом'якшила конкурентну боротьбу для наших підприємств і дає можливість виходити на нові ринки (Китай, Індія, Іран, Єгипет, і ін.), підвищувати якість продукції та ефективність виробництва. Поступове відкриття нових ринків для сільськогосподарських товарів продовжить важливі процеси диверсифікації експорту та допоможе уникнути надалі залежність від ринку окремої країни, як це було у випадку з РФ.

Тому українським компаніям доведеться докласти великих зусиль і вкласти значні кошти у модернізацію свого виробництва, маркетингову політику, пошук нових партнерів, поліпшення якості продукції. Необхідність зростання експорту готової продукції дозволить відкривати нові виробництва у країні і створювати нові робочі місця, розвивати інфраструктуру, залучати нові інвестиції і розвивати нові технології. Логістика вже перебудовується під нові ринки, пропонуючи нові системи постачання, відкриваючи нові транзитні можливості, встановлюючи нові партнерські відносини з новим транспортним коридорам.

Згідно із дослідженням Світового Банку, за останні роки Україна опинилася на 102 місці із 155 країн світу за індексом ефективності логістики в агросекторі (Logistics performance index).

Індекс ефективності агрологістики (LPI2010) у деяких країнах

Аналіз сучасного стану аграрної логістики в Україні дозволяє нам дійти висновку, що основними перешкодами розвитку є:

1) відсутність урядової програми з розвитку агрологістики на належному рівні;

2) відсутність кваліфікованих логістичних кадрів у сільськогосподарських підприємствах;

3) відсутність коштів на впровадження логістичних підходів, оскільки програмні логістичні продукти є занадто дорогими для вітчизняних підприємств;

4) відсутність коштів на будівництво достатньої кількості сучасних складських приміщень;

5) відсутність коштів на закупівлю сучасних транспортних засобів;

6) низька якість дорожнього покриття, недосконале цифрове програмне GPS забезпечення українських доріг і відсутність мережі систем комунікацій для великогабаритного транспорту;

7) низька інвестиційна привабливість галузей сільського господарства в Україні, що в основному пояснюється недосконалою нормативно-правовою базою і нестабільною політичною ситуацією в країні;

8) корупційна складова.

Якщо говорити конкретно про види транспорту і стримуючі факторів розвитку, то можна виокремити такі:

1) Автомобільні перевезення:

— Відносно висока вартість перевезень

— Втрати часу за рахунок скупчення авто у портах у «пікові» періоди

— Значний знос техніки і високі амортизаційні витрати через низьку якість доріг

— Неефективність перевезень на великі відстані    

2) Залізничні перевезення:

— Державна монополія на послуги і власність більшості вагонів

— Критичний строк експлуатації вагонів–зерновозів

— Низька пропускна здатність ж/д станцій у «пікові» періоди у портах

— Відсутність державних інвестиційних програм оновлення парку вагонів-зерновозів

3) Водні перевезення:

— Висока капіталоємність розвитку власних терміналів і флоту

— Низька мобільність і оперативність перевезень, обмеженість районів транспортування

— обмеженість доступу до глибоководних участків при розміщенні терміналів

Через неефективну логістику сьогодні українські аграрії втрачають близько $20 на тонні виготовленої продукції. А це у річному еквіваленті при нинішніх оборотах українського експорту сягає $600 млн. На даний момент витрати на логістику в АПК України на 30% перевищують даний показник у США і на 40% у країнах ЄС.

Тому, оскільки Україна, як країна з великим потенціалом у агросекторі, планує нарощувати свій потенціал експорту зерна та іншої с/г продукції вже у найближчому майбутньому, то приділяти слід особливу увагу розвитку агрологістики та збільшенню її ефективності.