Рік доданої вартості у АПК – що уряду та парламенту слід зробити у 2022 році
Наталія Білоусова головний редактор сайту АgroРolit.com

Майже 40 аграрних законів має ухвалити у 2022 році парламент. За затвердженим аграрним комітетом річним законодавчим планом, депутати мають допиляти земельну реформу, народити зміни до Конституції в частині децентралізації, оподаткування АПК. Окрім запропонованих депутатами кроків, уряд та Мінагрополітики теж мають зробити свої дії. Як-от: запуск на практиці механізму мінімального податкового зобов’язання, оживлення порталу НІГД, оновлений підхід до державної підтримки у межах Державного аграрного реєстру, передати Мінагро Реєстр складських документів на зерно, затвердити держпрограму підтримки тваринництва та підготувати стратегію розвитку молочної галузі і дорожню карту для виноробів. 

Пропоную вам перелік найважливіших першочергових кроків на 2022 рік від влади для галузі АПК. 

Курс на створення доданої вартості в АПК – рослинництво і тваринництво

Як на мене, виклик №1 для всіх гілок влади – нульова ставка ПДВ для усіх продуктів харчування, фруктів і овочів у ЄС з другого півріччя 2022 року. Ми знаємо, що її планують запровадити в рамках реформи податку на додану вартість. Нещодавно у Брюсселі погодили текст Директиви ЄС про нульовий ПДВ. Тож щоб не ляпнутися обличчям у товари європейських виробників на українських прилавках, нам потрібно в супероперативному режимі вжити дзеркальних заходів – і давати харчовій переробці та АПК нульову ставку ПДВ. Якщо цього не станеться – то ми власними руками будемо душити свого ж виробника в умовах конкурентного ринку на свої же території, а споживач голосуватиме гривнями на користь європейських харчів. Як вам така перспектива? Не дуже. Адже за нею стрімке зростання саме харчового імпорту в Україну.

Читати до теми: Як перевернути українську модель сировинного агровиробництва на створення доданої вартості – приклад рослинництва і тваринництва

Ви запитаєте, як це зробити?

Перше – закон про нульову ставку ПДВ для переробників агросировини і виробників харчів. 

Друге – задати загальний курс економіки на створення доданої вартості. По-простому: з українського борошна слід виробляти макарони, хліб, комбікорми, солодощі і споживати це самим та експортувати. З кукурудзи – біоетанол, додавати його в пальне і продавати своїм та експортувати відходи у вигляді пелет тощо. Слід ухвалити законопроєкт, який зобов’яже кожну АЗС, кожного реалізатора пального на території України додавати у паливо 2 чи 1% біоетанолу української переробки. Після його ухвалення з’явиться внутрішній попит на біоетанол. Бо це стане обов’язком та нормою для автозаправок. Так, як це робиться в світі

Третє – прийняти і втілювати Національну програму розвитку тваринництва. Така задумка у Президента Володимира Зеленського є. AgroPolit.com зібрав аналітику у спецматеріалі стану справ у тваринництві та дізнався пропозиції тваринників до неї. Серед них – спецрежим для виробників доданої вартості (у форматі того, як діє в ЄС), нульова митна ставка для експорту та імпорту ВРХ та МРХ, тільки для експорту тварин вагою до 300 кг (телята) можна залишити ставку 10% та інші.

 Земля: ринок землі: купівля-продаж паїв, земельні монополії, множинне громадянство, консолідація, землі на балансі держпідприємств, НІГД

 

Читайте до теми: Ринок землі — правила продажу та купівлі сільськогосподарської землі в Україні

Земельні паї

Як діє закон про ринок землі 552-IX – у онлайн-мапі, розробленій AgroPolit.com спільно із Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar. Якщо коротко, то ціна землі зростає повільними темпами через дефіцит платоспроможних покупців. Друга яскрава риса ринку землі – немає і шаленої пропозиції продажу паїв.

Наразі депутати пропонують дошліфувати процедуру продажу землі, спростивши її. Детальніше про це у законопроєкті №6199 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки». Зокрема, він знімає питання зловживання переважним правом при купівлі земельних ділянок. Ним також пропонується, що перевірка відповідності набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення садівництва та для ведення особистого селянського господарства зокрема:

  • земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення садівництва — 0,25 га;
    земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства,
  • розташованих в межах населених пунктів, площею до 2 га.

Іншими словами, законопроєктом пропонується удосконалити процедуру набуття у власність покупців невеликих земельних ділянок для садівництва та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих в межах населених пунктів. 

Читати до теми: Ринок сільськогосподарської землі в Україні: що має знати власник паю, покупець/продавець землі та орендар

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ)

Мінімальне податкове зобов’язання сплачуватимуть з 1 січня 2022 року всі власники землі, на якій нічого не вирощується, так і фермерів чи аграріїв, які обробляють власну чи орендовану землю. З кожного гектару землі треба сплатити певну суму обов’язкових податків, і вона не може бути меншою від цього встановленого державою МПЗ – орієнтовно 1,5-2 тис. грн (залежно від розміру НГО). Якщо ж сільськогосподарські землі знаходяться у межах населених пунктів, у дачних та садових кооперативах – за них не сплачується МПЗ.

У мінімальне податкове зобов’язання входять такі податки:

  • податок на землю
  • податок з доходу за продаж урожаю, вирощеного на цій ділянці
  • податок на доходи фізичних осіб
  • військовий збір із зарплати найманих працівників
     

Орієнтовно додаткові доходи в бюджет місцевих громад та загального бюджету в рік від мінімального податкового зобов’язання становитимуть 10-12  млрд грн.  

Зібрані гроші від МПЗ розплодяться так:

  • до місцевих бюджетів – 60 %,
  • державний бюджет – 25 % 
  • обласний – 15 % 

Розмір мінімального податкового зобов’язання відраховується від НГО і варіюється по роках у розмірі:

  • 2022 рік — 4 %
  • 2023-й — 5 %

Важливо, що виключення по сплаті мінімального податкового зобов’язання є тільки для сільського фермерського господарства – 50% пільга. Це господарство  розміром до 20 га.

Якщо земельна спадщина не успадкована і на ділянку нема власника – то не сплачує ніхто МПЗ. Якщо власник є, то сплачує або орендар (у разі укладення офіційного договору), або власник паю (сам обробляє ділянку, або ж здає тіньовому фермеру.

Щодо польових доріг, пасовищ і сінокосів, то вони теж підпадають  під сплату МПЗ у залежності від розміру НГО (у них вона нижча). Так звані нічийні польові дороги (не входять до паю, а є між паями) не підпадають під оподаткування. За землі запасу та резерву МПЗ сплачується так: якщо вони в оренді – оподатковуються (сплачує власник землі/користувач чи орендар).

Реально сплата МПЗ відбудеться лише у травні 2023 року. Саме тоді власники земельних ділянок отримають платіжки від податкової про сплату цього зобов’язання.

Земельна монополія

Депутатам та уряду доведеться вирішити ще одну проблему – ухвалити антимонопольне земельне законодавство, аби уникнути появи у регіонах на рівні окремих громад земельних монополій сімейного типу. З 1 січня 2023 року в одних руках можна буде зосереджувати 10 тис. га землі, тобто родина з 5-ти осіб спокійно може тримати цілу громаду у своїй власності. Оренда 50 тис. га землі та право власності на неї – це різні речі, і насамперед відношення орендаря/власника до того, хто здає цю землю або там проживає (колишній власник). Як уникнути цього? Внести поправку в земельний закон про те, що не можна на рівні однієї громади володіти більше ніж 35% всієї с/г землі.

Читайте до теми: Чи загрожує ринок землі створенням «феодальних князівств», або поля маркіза де Карабаса

Множинне громадянство

Якщо ж депутати підтримають ініціативу Володимира Зеленського про множинне громадянство, то доведеться робити ще один запобіжник для захисту фермерів. Потенційно етнічні українці ексіноземці мають більше фінансів і за доступною вартістю (іноземні кредити як мінімум значно дешевші) для придбання землі у порівняні з українськими. Аби уникнути ризику, коли етнічні українці куплять у власника паю за вищими цінами землю і потім її будуть здавати в оренду фермерам, уряду потрібно подбати про суттєве здешевлення кредитів під землю для українських фермерів. Інакше у нас з’явиться клас земельних рантьє і відбудеться «корпоратизація» українського фермерства. Саме так. 

Читати до теми: Множинне громадянство – це спосіб відкрити ринок землі і дозволити її продаж іноземцям під соусом українців
 

Консолідація землі і мінус 2 га в одні руки кожному

Незакритий земельний гештальт – законопроєкт про консолідацію земель.

№ 5438 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань консолідації земель». Окрім лейтмотиву закону є й інший не менш важливий: у тексті оприлюдненого законопроєкту пропонується внести зміни до закону «Про особисте селянське господарство» — пропонують прибрати частину ст.5 про те, що для ведення особистого сільського господарства використовуються передані у власність 2 га землі.

Землі на балансі держпідприємств

Сьогодні на балансі державних підприємств перебуває 750 тис. га сільськогосподарських земель. Йдеться про землю Національної академії наук України, Міністерства оборони, Державної пенітенціарної служби, Міністерства освіти, а також колишніх державних підприємств Міністерства АПК, які сьогодні передані до Фонду держмайна на приватизацію.

Ці 750 тис. га земель сільськогосподарського призначення обробляють 1166 державних підприємств та установ:

  • Національна академія аграрних наук – 354 тис. га
  • Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – 178 тис. га
  • Міністерство освіти і науки – 77 тис. га
  • Міністерство оборони – 42 тис. га
  • Державна пенітенціарна служба України (Міністерство юстиції) – 35 тис. га
  • Держлісагентство – 21 тис. га
  • Фонд державного майна – 14 тис. га
  • Держводагентство – 2,5 тис. га.  
     

Читати до теми: Майбутнє сільськогосподарських земель у користуванні державних підприємств

За даними AgroPolit.com, найближчим часом Мінагрополітики запропонує свій варіант розпорядження цими землями (через здачу в оренду на електронних аукціонах). Наразі є два законопроєкти щодо цього питання.

Перший – №3012-2 проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю).

Другий – №5385 про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо скасування інституту права постійного користування земельними ділянками. 

Читати до теми: Розпаювання сільськогосподарських земель державних підприємств – останні правки до законопроєкту 3012-2.

Дискусія гаряча щодо кількох питань: як продавати державні підприємства (окремо майно і право оренди на землю чи все разом)? Який строк оренди землі вписувати при продажу права оренди на земельних аукціонах 40% держземлі, яка повертається державі? Як бути з 20% земель для АТОшників (таки віддавати їм ці землі чи, навпаки, здавати в оренду і отримані кошти з цих 20% і ще 40% державних відправляти у спецфонд ветеранів)? 

Національна система геопросторових даних

Після зміни голови робочої групи розвитку НІГД, нарешті, затвердили план діяльності та розвитку НІГД на декілька років. На базі цього плану зробили бюджетний запит, і в бюджеті на 2022 рік заклали 17 млн грн на запуск НІГД.

В чому проблема із цим ресурсом наразі?

Наразі існує все потрібне законодавче поле для роботи Національної системи геопросторових даних, створена інфраструктура для НІГД (є портал, набори даних, вимоги до них і т.д). Але не вистачає роботи центральних органів виконавчої влади і місцевої з наповнення порталу даними.

Читати до теми: Національна інфраструктура геопросторових даних (НІГД) на старті сервісної революції
 

Зрошення та меліорація сільськогосподарських земель

Тут два завдання.

Перше –ухвалити законопроєкт 5202-д «Про організації водокористувачів (ОВК) та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Він створює умови для появи неприбуткових організацій водокористувачів (об'єднання аграріїв), які отримають об’єкти меліоративних систем. За власний кошт вони ремонтуватимуть, модернізуватимуть та будуватимуть нові зрошувальні системи. Їм відходить право визначати графік та об’єми подачі води на зрошення, а також – тарифи за послуги зрошення.

Читати до теми: Зрошення та меліорація в законі 5202-д  – що принесе ринку створення об’єднання водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель

Друге – запустити проєкти з відновлення зрошувальних мереж в Одеській, Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях. Ось цим проєктом займатиметься Мінагрополітики. Саме воно впроваджуватиме відновлення меліоративної галузі в рамках національного проєкту до 2024 року. А МЕРТ загалом відповідатиме за розвиток системи зрошення. Як твердять співрозмовники AgroPolit.com, такий розподіл відбувся, бо Денис Шмигаль дуже хотів контролювати саме цю тему, тому вперся рогом і не заходів її віддавати роману Лещенку, натомість перекинув завдання на експомічницю Андрія Єрмака, чинного міністра економіки Юлію Свириденко.

Державний аграрний реєстр (ДАР)

ДАР – це  платформа електронної взаємодії аграрія з державою. За задумом Мінагрополітики він має поєднати у собі 17 різних реєстрів:

  1. Селекційних досягнень у тваринництві
  2. Реєстр технічних засобів для АПК
  3. Реєстр сертифікатів насіння та/або садівного матеріалу
  4. Реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві
  5. Реєстр сільськогосподарських дорадчих служб
  6. Реєстр заявок на сорти рослин
  7. Реєстр права власності на сорти рослин
  8. Реєстр аудиторів із сертифікації
  9. Реєстр представників із питань інтелектуальної власності на сорти рослин
  10. Реєстр органів з оцінки відповідності
  11. Єдиний державний реєстру тварин
  12. Реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва
  13. Реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні
  14. Реєстр аграрних розписок
  15. Реєстр племінної справи у тваринництві
  16.  Реєстр зерна, прийнятого на зберігання
  17. Реєстр складських документів на зерно

Тобто аграрій зможе витягнути із ДАРу всі документи в онлайні, підв’язані під нього із всіх 17-ти реєстрів, просто увійшовши у свій персональний кабінет.

 Читати до теми: Закон про держпідтримку та аграрний реєстр: які зміни запровадив парламент

Аграрні розписки

 Ухвалити в цілому законопроєкт № 2805 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок». Цей законопроєкт робить аграрні розписки цінними паперами, тобто їх можна буде випускати в онлайн-формі. Наразі нотаріус вимагає багато документів під кожен договір для верифікації аграрної розписки. Цей процес тривалий, затратний за фінансами. Якщо ми цей законопроєкт ухвалимо, то зможемо в персональному кабінеті у фермера в рамках Державного аграрного реєстру розширити меню функціонал – і аграрій зможе оформити онлайн аграрну розписку. Важливий момент: не нотаріус вноситиме в такому разі онлайн аграрну розписку, а фермер собі там її оформлюватиме.

Читати до теми: Закон 5600 – податкові зміни для агросектору: мінімальна плата за землю, оподаткування птахівників, акцизи

Реєстр складських документів на зерно

 Слід завершити процес передачі від МЕРТу до Мінагрополітики ДП «Державні реєстри України». А від Держпродспоживслужби слід передати Мінагро державний реєстр зерна – Реєстр складських документів на зерно. Його слід вмонтувати у платформу Державний аграрний реєстр із реєстром агарних розписок. Відтак ми зможемо побудувати процес купівлі-продажу зерна на елеваторах в онлайні. А зараз це відбувається в офлайні. І має такий вигляд: випускається складське свідоцтво, його переписують на покупця, далі відбувається поїздка на елеватор. Після приїзду на елеватор власник зерна показує покупцю договір зберігання зерна із цим елеватором, потім це зіставляється із карткою зберігання кількості зерна в тонах на конкретному елеваторі і потім відбувається переписування цього зерна на покупця. До кінця дня (а загалом протягом 24 годин) елеватор має зареєструвати цей договір у Реєстрі складських документів на зерно. Документ про це віддається на руки покупцю, і він іде в банк і сплачує кошти за придбання зерна продавцеві. Вся ця процедура може бути втиснута у телефон в онлайн формат– потрібна політична воля МЕРТу і бажання відмовитися від тіньового ринку зернових та корупції. Такий інструмент дозволить збільшити швидкість отримання грошей на день-два сільгоспвиробникам. Плюс – прозорість процесу. Є два реєстри: про облік складських паперів на зерно на елеваторах і про облік зерна. Їх слід об’єднати в один механізм, і це призведе до того, що на ринку не буде ситуацій, коли складських паперів на зерно буде значно більше, аніж є зерна по факту. Це запобіжник утворення аграрних зернових «бульбашок» на ринку.

Єдиний державний реєстр тварин (ЄДРТ)

Єдиний державний реєстр тварин передбачає, що всі тварини мають бути з бирками і мають бути занесені в цей реєстр. Це дозволяє аграрію віддавати в заставу цих тварин, отримуючи кредит у банку.

Ліцензування нової імпортної с/г техніки

 Під час передачі повноважень від Мінекономіки до Мінагрополітики забули про повноваження із сертифікації нової техніки через те, що МЕРТ було занадто великим і там не завжди розуміли, що відбувається в окремих підрозділах і фізично не встигали відстежити актуальні питання. Виправити це можна було, проголосувавши один із двох законопроєктів: №6070 – він регламентує порядок та правила реєстрації нової сільгосптехніки, та альтернативний закон №6070-1. Обидва законопроєкти мають однакову назву та передбачають поновлення функцій сертифікації нових видів сільськогосподарської техніки. Відмінність полягає у підзвітності компаній, які отримають право сертифікувати продукцію. Депутати не встигли цього зробити до кінця 2021 року, тож вже на початку цього вони мають закрити питання. Інакше виникне проблема із сертифікацією нової техніки і її ввезенням в Україну.

Читати до теми: Загроза дефіциту сільськогосподарської техніки в Україні – реальність та перспективи

 

Молочна галузь

Наприкінці року у парламент подали доопрацьований законопроєкт №5297 «Про державну підтримку сільського господарства України». Паралельно створили міжфракційне депутатське об’єднання «За розвиток молочної галузі України» для стимулювання виробництва молока, яке має захистити українського фермера та малі господарства. А уряд взявся за підготовку Програми розвитку молочного сектору та переробної галузі до 2030 року.

 

Вино і виноробна галузь

Наприкінці року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №2064 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні». Ним встановлюється мінімальний строк (25 років) для користування земельними ділянками під виноградниками або для їх закладання. Тепер же по плану законопроєкт 6010 «Про внесення змін до Закону України «Про виноград та виноградне вино».

В рамках підписаного українськими виноробами та Мінагрополітики Меморандуму про співпрацю для розвитку галузі також планується:

  • створення та просування національного бренду «Вино України», що є прерогативою держави та регламентується відповідним порядком;
  • виготовлення українського вина виключно з винограду, вирощеного та переробленого в Україні;
    запровадження державного реєстру виноградників та виноробної продукції, який передбачає обов’язкове
  • внесення відомостей про виноградні насадження від 0,15 га;
  • створення системи простежуваності виноробної продукції від виноградника до пляшки на основі трьох декларацій: декларації про збір врожаю, декларації про виробництво, декларації про залишки;
  • наближення вітчизняного податкового законодавства до законодавства ЄС в частині визначення виноробної продукції, а також запровадження положень щодо ставок акцизного податку та звільнення від акцизного податку вина, інших негазованих та ігристих зброджених напоїв, базуючись на положеннях Директиви 92/83/ЄС «Про гармонізацію структур акцизних зборів на алкоголь та алкогольні напої» від 19 жовтня 1992 року;
  • співпраця та представництво України в Міжнародній організації винограду та вина (OIV);
  • здійснення повноцінного лабораторного контролю виробленої в Україні та ввезеної на митну територію України виноробної продукції;
  • забезпечення добросовісної конкуренції, протидії реалізації фальсифікованої виноробної продукції, а також представлення не менше ніж 50% відповідних торговельних площ для бренду «Вино України».

Харчова промисловість

Серед інших потрібних законопроєктів є ті, що зачіпають розвиток харчової промисловості. Зокрема законопроєкт № 6248 «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об'єктів санітарних заходів».

Децентралізація і громади

 Річну оцінку реформи ви зможете прочитати у наступних матеріалах на AgroPolit.com, а до того накидаємо лише загальні штрихи того, що вже горить.

Перше – підготовка і внесення змін до Конституції щодо децентралізації.

Друге – ухвалити низку вже заговорених в процесі реформування законів. Зокрема, законопроєкт «Про службу в органах місцевого самоврядування». Також має з’явитися новий законопроєкт про агломерацію. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

22 січня 2020
Як виростити в Україні свій Давос: план із залучення інвестицій і бізнесу для Володимира Зеленського
Як привабити в Україну міжнародні інвестиції та повернути ті, котрі вже втекли? Шостому президентові України Володимиру Зеленському та його...

Вибір редакції

10 січня 2022
Данило Гетманцев: Мені всім виробникам хочеться дати нульову ставку ПДВ
Нова податкова реформа в Україні ґрунтуватиметься на відбіленні заробітних плат і доходів. Під цим соусом її автори закладають зменшення ставки...
4 січня 2022
Аграрні закони 2021: податки, оренда, ринок землі, кредитування
Двадцять аграрних законів ухвалила Верховна Рада у 2021 році. Держпідтримка АПК, кредитування аграріїв та оподаткування, децентралізація та...
3 січня 2022
Рік доданої вартості у АПК – що уряду та парламенту слід зробити у 2022 році
План аграрних законопроектів на 2022 рік для парламенту та перелік кроків уряду для розвитку АПК читайте у блозі  головного редактора сайту...