Що робити, якщо власника агробізнесу не стало через COVІD-19?
Валентин Бичек юрист Kosovan Legal Group

Директор, він же єдиний учасник товариства – знайома ситуація? А що буде, наприклад, із товариством з обмеженою відповідальністю у разі несподіваної смерті директора, який часто є єдиним учасником такого товариства або ж учасником, який володіє 50% и більше голосів в статутному капіталі?

Пропонують такі альтернативи розв’язання проблем, з якими може стикнутися Товариство в такій ситуації:

Відповідно до норм ч. 1 ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Статтями 1216 та 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України)

Таким чином, законодавством встановлений шестимісячний строк, протягом якого особи, які вважають себе спадкоємцями, мають право на прийняття спадщини, і тільки після спливу зазначеного строку видається свідоцтво про право на спадщину, що є підставою для реєстрації за спадкоємцем (спадкоємцями) права на частку в статутному капіталі товариства.

При цьому до вступу спадкоємця у права володіння спадщиною (часткою в статутному капіталі) робота загальних зборів товариства буде заблокована, і, на жаль, з цим зробити нічого неможливо, оскільки, крім власника частки в статутному капіталі товариства, ніхто не зможе брати участь у загальних зборах учасників, навіть в разі якщо спадкодавцем була видана довіреність на іншу особу щодо представництва його інтересів на загальних зборах учасників, вона припиняється зі смертю довірителя.

Отже, після смерті єдиного учасника товариства або учасника, частка якого становить 50 % и більше голосів, призначення нового директора товариства виявиться неможливим.

Що ж робити товариству протягом шести місяців після смерті директора – єдиного засновника та до реєстрації спадкоємцем (спадкоємцями) свого права на частку в статутному капіталі такого товариства?

Одним з най поширених варіантів є застосування інститут договору на управління спадщиною. А саме, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса – відповідний орган місцевого самоврядування, укладають договір на управління спадщиною (ч.1 ст. 1285 Цивільного кодексу України).

Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини, до появи спадкоємців або до прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1285 Цивільного кодексу України).

Отже, одним з варіантів виходу з ситуації, коли помирає директор, який також був єдиним учасником товариства, є укладання договору на управління спадщиною, а саме управління корпоративними правами / часткою в статутному капіталі товариства.

При цьому звертаємо увагу, що ні норми Цивільного та Господарського кодексів України, ні норми спеціального Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не містять чіткого визначення прав управителя на проведення загальних зборів учасників товариства та ухвалення рішень з порядку денного таких зборів, що практично нівелює мету укладання договору на управління спадщиною (управління корпоративними правами).

Також, крім управління спадщиною, пропонуємо розглянути інші запобіжні заходи, яких необхідно вжити за життя директора – єдиного засновника, аби уникнути ризиків неможливості продовження ведення бізнесу товариством.

Так, для уникнення блокування діяльності товариства в разі смерті його директора – єдиного учасника ми рекомендуємо вчинити такі дії:

1. Дії щодо укладення договорів та підписання первинної документації.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України, зокрема підпис особи, відповідальної за здійснення господарської операції (ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону). Аналогічні вимоги містяться також в п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (надалі – Положення № 88).

За загальним правилом відповідальність за забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе керівник підприємства ( ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). При цьому п. 2.13 Положення № 88 дозволяє керівникові затвердити по підприємству перелік осіб, які мають право надавати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції.

Отже, директор видає наказ по товариству, яким затверджує коло осіб з правом підпису первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій. При цьому необхідно враховувати перелік первинних документів, право підпису яких може делегуватися від директора іншим особам. Таким первинними документами, відповідно до п. 2.12 Положення № 88, є документи, пов’язані з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

А що ж з укладанням договорів? З укладанням договорів дещо складніше, оскільки договір не є первинним документом. Такий висновок випливає з визначень терміну «первинний документ», наведених у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенні № 88. Адже договір не фіксує факт здійснення господарської операції.

Таким чином, для делегування повноважень директора на підписання договорів та інших правочинів товариству необхідно видати відповідну довіреність на особу, яка буде підписувати договори.

Також для передачі повноважень щодо підписання договорів та первинної документації можна створити на товаристві посаду заступника директора, який в разі відсутності та/або смерті директора зможе здійснювати поточне керування товариством, в тому числі підписувати обумовлені документи.

При цьому передбачити в статуті, посадових інструкціях та інших документах товариства, що заступник директора наділений всіма повноваженнями директора, а саме представляти товариство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об’єднаннями відповідно до закону, укладати від імені товариства угоди та вчиняти інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України, керувати поточною діяльність товариства.

Також необхідно обов’язково внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомості про заступника директора або про іншу відповідну особу, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

2. Дії щодо розпорядженням грошовими коштами товариства.

Для вирішення питання розпорядження грошовими коштами товариства пропонуємо надати головному бухгалтеру / бухгалтеру або іншій особі право на розпорядження за своїм підписом грошовими коштами, що перебувають на рахунках товариства, відкритих в банківських установах.

Для цього директору товариства необхідно уповноважити (видати відповідний наказ) головного бухгалтера або заступника директора, або іншого працівника товариства здійснювати розпорядження коштами, які перебувають на рахунках в банківських установах, та передати відповідну інформацію про уповноважену особу до банку.

3. Дії щодо підписання податкової та іншої звітності.

Для делегування повноважень директора з підписання звітності товариства необхідно уповноважити працівника (головного бухгалтера/бухгалтера, заступника директора або іншу уповноважену особу) на підписання звітності підприємства, в тому числі податкової.

Так, у п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація має бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу контролю.

При цьому достатнім підтвердженням достовірності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку (п.п 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України).

При цьому інформація про можливість підписання звітності уповноваженою особою повинна міститься в установчих документах товариства, а податківці наголошують, що для підписання звітності уповноваженою особою, яка не є керівником товариства, данні про неї повинні міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Зазначений вище алгоритм можна застосовувати і до інших суб’єктів господарювання – юридичних осіб, а саме приватних підприємств та фермерських господарств.

При цьому для більшості фермерських господарств додатково до зазначеного вище необхідно також здійснити створення статутного (складеного) капіталу та реєстрацію статуту в новій редакції. Це пов’язано в першу чергу с тим, що Законом України «Про фермерське господарство» не передбачено обов’язковості створення статутного (складеного) капіталу, а тому на сьогодні багато фермерських господарств створено без статутного капіталу, що в подальшому, а саме після смерті засновника господарства, призведе до виникнення труднощів в процесі спадкування прав на фермерське господарство.

Отже, для уникнення проблем з відсутністю керманича товариства після його смерті та до обрання нового директора його функції можуть виконувати інші особи, повноваження яких обов’язково повинні бути прописані в установчих документах такого товариства, а інформація про таких осіб повинна бути внесена до державних реєстрів та доведена до банківських установ та органів контролю.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 грудня 2020
Агробізнес не відчує позитивних наслідків від запровадження нової методики НГО
Покращення в роботі НГО помітять виключно в громадах. Нова методика дозволяє провести повторну оцінку в межах ОТГ і виправити помилки. Таку думку...
27 листопада 2020
Тваринники швидко адаптувалися до обмежень у зв'язку з COVID-19, – Мінекономіки
Українські тваринники та переробники сільгосппродукції швидко адаптувалися до карантинних умов і суттєвих збоїв, пов’язаних з...
16 жовтня 2020
Тваринникам COVID-19 не дав побудувати ферми на дотації з держбюджету
Тваринникам COVID-19 не дав побудувати ферми на дотації, отримані з держбюджету. Про це розповіла віце-президентка Асоціації виробників...

Вибір редакції

24 серпня 2021
Агросектор України: основні досягнення та провали за 30 років незалежності України очима представників АПК
Запуск ринку землі та зрушення земельної реформи, поновлення Мінагрополітики та запровадження посади віцепрем'єрміністра, держпідтримка аграріїв...
25 серпня 2021
Перелік прийнятих протягом року аграрних законів: держпідтримка, торгівля, земля, децентралізація та захист довкілля
Протягом 5-ї сесії ІХ скликання (з лютого по липень 2021 року) народні обранці ухвалили 10 аграрних законопроєктів, які були підписані Президентом...
23 серпня 2021
Аграрна незалежність — 30 років від старту: 10% ВВП, 50 млрд грн податків, ринок землі, півмільйона робочих місць
Агросектор — драйвер, точка росту, перспективна сфера економіки, потенційне джерело залучення інвестицій в Україну. AgroPolit.com пропонує вам...