План на 10 років: який аудит та вектори розвитку агросектору представив уряд
Олег Карізський, координатор напрямку «Агросектор» Центру економічного відновлення

Кабінет міністрів представив «Економічний аудит країни» і «Вектори економічного розвитку до 2030 року». Ці документи є основою для подальшої розробки «Національної економічної стратегії до 2030 року».

 За роки незалежності в Україні так і не був сформований єдиний напрям розвитку держави.

Саме через це, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, та постійну зміну напрямків векторів розвитку країни, незавершені реформи і відсутність довгострокової економічної стратегії протягом останніх десяти років, Україна недоотримала близько $1 трлн внутрішнього валового продукту. 

«Вектори економічного розвитку до 2030 року», до розробки яких були залучені представники бізнесу, науковці, експерти, міжнародні аналітики, можуть лягти в основу першого документу в історії незалежної України, який визначить єдиний та цілісний напрям стратегічного розвитку України.

 В документі «Вектори економічного розвитку до 2030 року» зазначається, що агросектор відіграє важливу роль для України, оскільки відповідає за 9% валового внутрішнього продукту, є експортно орієнтованою галуззю, що генерує близько 40% валютних надходжень в країну, та відповідає за продовольчу безпеку.

Сьогодні потенціал агросектору не до кінця розкритий через наступні фактори:

  • деградація земельних ресурсів, що є наслідком нерозвинутої зрошувальної інфраструктури та небережливого ставлення аграріїв до землі. Через підвищення середньої температури, південні території України страждають від засухи. За наявних систем зрошення та дренажу, що залишилась у спадок з радянських часів, поточний стан та ступінь їх використання є незадовільними: Україна використовує всього близько 20% потенціалу зі зрошення та близько 10% з дренажу. Як наслідок, Україна недоотримає близько $1,5 млрд доходів щорічно. Щодо гравців ринку, то саме через принципи ведення землеробства суб’єктами господарювання в Україні вже налічується близько 6,5 млн га орнонепридатних земель, які вже неможливо відновити,
  • обрана модель ринку землі та відповідні процедури щодо відкриття ринку землі. Очікується, що з 1 липня 2021 року буде офіційно запущений ринок землі, проте з рядом обмежень, таких як обмеження площ придбання землі в одні руки, заборона на продаж землі іноземцям. Це в свою чергу негативно вплине на об’єм інвестицій, бо використання землі як активу та вільний обіг земельних ділянок є шляхом для залучення більшої кількості інвестицій в сектор та підвищить можливості суб’єктів господарства щодо залучення кредитних коштів, 
  • фокус на виробництві низькомаржинальних культур. Більшість виробників агросектору тяжіють до виробництва низькомаржинальних культур та збуту сировинної продукції. В той же час, подовження ланцюга створення доданої вартості дозволить як і підвищити прибутковість всередині сектору, так і суттєво збільшити збут. Однією з причин низького рівня розвитку ланки переробки є недостатній рівень залученості технологій у виробництво. Як наслідок-нижча продуктивність у порівнянні з країнами-конкурентами. Для порівняння, додана вартість на працівника у Франції складає $66 тис., в Німеччині — $49 тис., в Польщі -  $6,7 тис., а в Україні – $5,5 тис.
  • низький рівень освіти, що не відповідає сучасним запитам сектору та недостатня кількість професійних кадрів на ринку. Існує проблема в підготовці спеціалістів для аграрного ринку. Загальна кількість студентів агроспеціальностей має тенденцію до зниження тому, що аграрні напрямки не виглядають привабливими для молоді. Співвідношення кількості до якості аграрних навчальних закладів не відповідає очікуванням ринку. Щодо причин, що впливають на ринок кадрів агросектору, то можна виділити еміграцію фахівців за кордон, міграція молоді до міст, старіння кваліфікованого персоналу.

Український агросектор використовує багаті природні ресурси, має людський капітал та вигідне географічне розташування, що дозволять збільшити продуктивність та прибутковість сектору та досягти стратегічних цілей.

В Кабінеті Міністрів представили шість ключових пріоритетів, що дозволять досягнути стратегічних цілей та підвищити привабливість аграрного сектору.

1. Забезпечити стимулюючу та дорадчу політику в агросекторі.

  • R&D-центрів, у будівництво переробних потужностей, в зрошувальну інфраструктуру тощо)
  • Найняти 21 торгівельних аташе (згідно з ключовими ринками збуту)
  • Найняти 1000 радників у 1470 ОТГ

2. Забезпечити гравців ринку якісною наскрізною інфраструктурою

(доступ до фінансів та якісної та сучасної освіти, забезпечення зрошувальними системами, доступ до землі та потужностей зберігання).

  • Забезпечити кадастровий облік не менше 90% сільськогосподарських земель та водних ресурсів
  • Забезпечити додатково 1 млн га земель зрошувальними системами
  •  Збільшити площу земель з органічним статусом до не менш 3% від загальної площі сільськогосподарських угідь

3. Створити умови для виробників щодо можливості забезпечувати себе доступними матеріально-технічними ресурсами.

  •  Створити умови для відкриття не менш 10 R&D центрів
  • Залучити не менш $100 млн в Agtech стартапи
  •  Збільшити обсяги насіння вітчизняного виробництва до 70% пропозиції на ринку, що задовольняють 30% пропозиції с/г техніки вітчизняного виробництва
  • Досягнути 30% зростання врожайності на га
  • Досягнути імплементації smart farming на 30% площ

 4. Збалансувати виробництво високо-та низькомаржинальних продутків для збільшення прибутковості сектору.

  • Збільшити продуктивність сільського господарства в 2 рази, досягнувши показника $100 тис. на 1-го зайнятого
  • Зменшити частку виробництва сировини до 50% у ВВП
  • Досягти показника штучного виробництва м’яса у розмірі 5% від виробництва м’яса

 5. Cприяти розвитку та повноцінному забезпеченню комплексного середовища для функціонування переробки.

  • Збільшити частку переробленої продукції в агросекторі з 21% до 50%
  • Збільшити кількість нових агропромислових кластерів до 12
  •  Збільшити кількість вертикально інтегрованих кооперативних кластерів до 60

6. Оптимізувати екосистему збуту продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

  • Збільшити обсяги експорту агропродукції до $45 млрд до 2030 року
  • Досягнути показника експортної виручки на га значенням 1500 дол./га
  • Збільшити експорт органічної продукції до $1 млрд
  • Збільшити експорт технологічно інтенсивних сервісів до $1 млрд
  • Скоротити час на логістику в 2 рази до 2025 року

 В цілому, вектори розвитку агросектору містять збільшення виробництва високомаржинальних продуктів, впровадження нових технологій для покращення продуктивності, відкриття сучасних R&D-центрів для покращення доступу до сучасних матеріально-технічних засобів тощо. Такі ініціативи як реформа освіти, стимулювання несільськогосподарської діяльності у сільській місцевості, розвиток сіл, покращення інвестиційної привабливості покриваються іншими напрямками у «Векторах економічного розвитку до 2030 року».

Наступними кроками є розробка детальної дорожньої карти, що включатиме чіткі цілі та необхідні кроки для їх досягнення. З метою нівелювання політичних рішень на перебіг імплементації ініциатив в рамках Агросектору, очікується, що представлені напрацювання будуть зафіксовані в загальному документі «Національна економічна стратегія до 2030 року».

Надалі, як зазначив віце-спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, «Національна економічна стратегія 2030» стане пріоритетними в законодавчій діяльності парламенту.

Україна сьогодні має природній, людський та географічний потенціал, щоб стати одним з глобальних центрів продовольчої безпеки, світовим лідером з постачання продуктів харчування з високою доданою вартістю та технологічно інтенсивних сервісів до 2030 року.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

19 вересня 2019
Стратегія розвитку сільских регіонів — положення
Щоб утримати сільських жителів у цій місцевості після запуску ринку землі, Кабмін та парламент мають оперативно прийняти стратегію її розвитку. Про...
24 серпня 2019
Нова аграрна стратегія держави – в День Незалежності України
Колектив AgroPolit.com вітає всіх із 28-річчям України. До Дня Незалежності України редакція AgroPolit.com підготувала опитування про подальший...
12 серпня 2019
Визначено дві головні цілі для АПК до 2030 року — Агростратегія-2030
В Україні визначили дві головні цілі для успішного розвитку агросектору. Про це йдеться у ексклюзивному матеріалі...

Вибір редакції

16 листопада 2020
Парламентські деруни для аграріїв – замість допомоги в подоланні наслідків посухи
Народний депутат «Слуга народу» Олег Тарасов виступив проти запропонованого аграрним комітетом розподілу держпідтримки на апк на 2021...
12 листопада 2020
Богдан Банчук: Наше завдання – повернути борошно «Аграрного фонду» на полиці магазинів
На початку 2020 року були розмови про те, що АТ «Аграрний фонд» виходить з роздрібного ринку торгівлі борошном, однак нині ми бачимо, що...
10 листопада 2020
Як позначиться на Україні та світові призначення Джо Байдена президентом США?
Демократ Джо Байден приймає від світових лідерів вітання з перемогою на посаду президента США. Хоча офіційно його інавгурація відбудеться пізніше,...