Чи вирішить законопроєкт №3131 питання з тінізацією доходів об’єктів оподаткування
Олександр Гнітецький, експерт із земельних питань, сертифікований інженер-землевпорядник, геодезист, заступник директора із земельних питань ПФ «ЮрЕкс»

Доходи державного бюджету за січень 2020 року становили 42,6 млрд грн, що на 13,8 млрд грн (24,5%) менше від планового показника. Це коротка відповідь на те, навіщо взагалі потрібен законопроєкт №3131 про детінізацію сільгоспвиробництва. Чи зникне тінь в оподаткуванні – частково. Але це не найкращий вихід із ситуації, на мою думку.

Аналогічну думку озвучило й Головне науково-експертне управління у своєму висновку від 2 червня 2020 року: «На наш погляд, проблеми «тіньової оренди сільськогосподарських земель», «приховування виробниками реально отриманих доходів від реалізації власної сільськогосподарської продукції та уникнення їх оподаткування», про які йдеться у пояснювальній записці до проєкту, обумовлені, насамперед, загальною неефективністю сучасної системи оподаткування доходів від сільськогосподарської діяльності в Україні». Але ж набагато простіше встановити додатковий податок до «ймовірного» доходу. Тому однозначно можна стверджувати, що такі нововведення стимулюватимуть власників (передусім, паїв) надати в оренду свою земельну ділянку, щоб уникнути таких податків, адже тоді за них заплатить орендар. І місцева громада, і держава отримають частку зі сплаченого ПДФО.

Читайте до теми: Мінімальне податкове навантаження на 1 га сільськогосподарської землі: що підготували власникам паїв та орендарям у законопроєкті №3131-д?

Часто небажання укладати офіційний договір оренди землі йде саме від власника, а не від орендаря, який хоче в тінь. Адже може не вийти субсидія. Тому тотально демонізувати орендарів с/г земель не варто, правда десь посередині.

На мою думку, норми законопроєкту не враховують належним чином умови ведення бізнесу різних землекористувачів (наприклад, для сімейних фермерських господарств; фермерів, які використовують паї для власного користування і не ведуть товарного виробництва). Взагалі ситуація виникла не випадково, а в наслідок «бездумного» використання національного багатства – землі. Спочатку розпаювали 27,7 мільйона гектарів (що майже половина усіх земель в Україні), паралельно відбувається приватизація земель членами фермерських господарств, видавалися акти постійного користування, а нині безоплатна приватизація земель для ведення особистого селянського господарства по 2 гектари. Серед власників землі — багато людей, котрі взагалі не збиралися щось на ній робити, людей випадкових, які скористалися можливістю отримати землю безкоштовно. А земля – ресурс вичерпний.

Серед власників паїв – більшість пенсіонерів, які звільнені від сплати податку за землю, також у нас звільнені від сплати ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також фізичні особи, визнані законом особами, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Більш того, згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ, звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорій фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари.

І от маємо ситуацію, коли землі багато, а грошей за неї або взагалі не платять, або платять мало. Тому тепер виникає питання, як «обкласти» податками власників землі.

Тож, як ми бачимо й розуміємо, прості фермери, власники паїв постраждають більше і в першу чергу від нововведень, аніж агрохолдинги та латифундисти. Приємно, що дрібні фермери активно відстоюють свої права і їх чують – планують встановити зобов’язальний податок зі ставкою 0 на два роки (2021-2022). Але не надто приємно читати, що це позиціонується як підтримка та стимулювання розвитку малих виробників. Ми вигадали новий податок, але ви його заплатите пізніше, от так ми вам допомогли.

На мою думку, введення податку з ймовірного доходу – це порушення конституційних прав власників землі. Стаття 14 зазначає, що право власності на землю гарантується. Стаття 78 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Уявімо, що моя бабуся – власниця паю, яка його не здає в оренду (має право і так хоче), та нічого там взагалі не робить. Вона звільнена від сплати земельного податку, бо пенсіонер, чому вона має платити податок із ймовірного прибутку, якого вона не отримує?! Виходів два: або здавай в оренду, або здійснюй там господарську діяльність, щоби сплатити податок і отримати прибуток. А чому її держава, як власника земельної ділянки, повинна спонукати до прийняття рішення стосовно своєї власності з обмеженим вибором?! Їй допомагають приймати рішення щодо розпорядження приватною власністю, це не дуже добре. А договір оренди мінімально можна укласти лише на 7 років, а з наступного липня 2021 року почне працювати ринок земель. Цікаво виходить, правда?! Тут з'являються додаткові «приховані» мотиви такого законопроєкту, як на мене.

Під тиском суспільства процент за сплатою поставленого податкового зобов'язання (ППЗ) з 5% планують зменшити до 2% від НГО. Загалом це невеликі проценти, але, як я зазначив вище, вважаю, що це втручання в приватні справи власників землі, спонукання до розпорядження, що є недопустимим у державі, яка поважає право приватної власності.

Прийняття цього законопроєкту може призвести до підвищення податкових зобов'язань для власників земельних паїв, а також штовхне неспроможних сплачувати таку суму фермерів у «лапи» великих агрокомпаній.

Людям допоможуть зробити «правильний» вибір, щоби стати ефективними господарями на власній землі, щоб і державі заробити, і собі. Звісно, нам показують велику цифру в шість тисяч, це певний екстремум. Показники можуть бути значно меншими. Для наочності я прорахував два живих випадкових приклади в Житомирській області, з різними ґрунтами на ділянках і НГО – результати дуже різняться. Із розрахунком 5 та 3% і результати від 1-2 тисяч за 5% до 400-800 грн за 2%. Тому цифра у 6 тис. грн за гектар буде лише для найкращих і найдорожчих земель. Податкове навантаження дуже різнитиметься.

  • Приклад 1:

Кадастровий — 1824085600:04:000:0158

Площа — 2,5937 га

НГО — 105211,82 грн

НГО 1 га — 105211,82/2,5937 = 40 564,38 грн/га

ППЗ = НГО × S × 0,05 × М / 12

ППЗ = 40564,38 × 2,5937 × 0,05 × 12/ 12 = 5 260,59 грн/рік (2 028,22 гривень за гектар)

ППЗ = НГО × S × 0,02 × М / 12

ППЗ = 40564,38 × 2,5937 × 0,02 × 12/ 12 = 2 104,24 грн/рік (811,29 гривень за гектар)

Земельний податок: 1052,12 (1%), 315,64 (0,3%)

  • Приклад 2:

Кадастровий – 1821187600:06:002:0272

Площа – 2.7710 га

НГО – 52 704,89 грн

НГО 1 га — 19 020,17 грн/га

ППЗ = НГО × S × 0,05 × М / 12

ППЗ = 19020,17 × 2,7710 × 0,05 × 12/ 12 = 2 635,24 грн/рік (951,01 гривень з гектара)

ППЗ = НГО × S × 0,02 × М / 12

ППЗ = 19020,17 × 2,7710 × 0,02 × 12/ 12 = 1 054,10 грн/рік (380,4 гривень з гектара)

Земельний податок: 527,05 (1%), 158,11 (0,3%)

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

25 квітня 2020
Ринок землі: через закон 2178-10 громадам доведеться вирішувати проблеми із землями державної та комунальної власності
Після прийняття закону 2178-10, громадам доведеться вирішувати проблеми, пов'язані з питаннями про землі державної, комунальної власності, адже...
11 березня 2020
Держгеокадастр запроваджує онлайн-трансляції розпоряджень землями с/г призначення
Незабаром на сайті та офіційному каналі Держгеокадастру у YouTube, у режимі реального часу за участі фахівців Головних управлінь Держгеокадастру...
19 грудня 2019
Назвали регіони, де найбільше подорожчає земля після відкриття ринку
Після скасування мораторію, найдорожчими стануть землі Херсонської, Одеської та Миколаївської областей. Про це повідомив народний депутат від партії...

Вибір редакції

15 червня 2023
Зернове майбутнє України: угода з росією та прогноз закупівельних цін на кукурудзу, пшеницю, ячмінь
Яких закупівельних цін на пшеницю, кукурудзу та ячмінь варто очікувати Україні, під впливом фактору зернової угоди з росією та перехідних внутрішніх...
22 травня 2023
Земля України попри війну – надійний інвестиційний ресурс
Сільськогосподарська земля України залишається надійним інвестиційним об'єкт. Аналіз ринку землі читайте на AgroPolit.com у блозі голови асоціації...
18 травня 2023
Зернова угода і стратегія розвитку повоєнного аграрного потенціалу України
Зернова угода продовжена ще на два місяці. Тож зерновий коридор Чорним морем діятиме до 18 липня 2023 року. Світ продовжить отримувати українську...