Через дію «соєвих поправок» аграрії втрачали б по $10 на тонні
Олег Тарасов, народний депутат України, фракція політичної партії «Слуга народу»

Вчора аграрії отримали чудову і таку довгоочікувану новину. Президент Володимир Зеленський підписав законопроект №1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який містив і запропоновану мною з колегами норму щодо скасування скандальних «соєвих поправок». Тепер аграрії можуть видихнути з полегшенням – їм повернуто відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Два роки боротьби, численні акції протесту, зустрічі з урядовцями та парламентарями, форуми, круглі столи, напружені обговорення щодо змін до законодавства тепер позаду. Фермери гідно відстоювали свою позицію до кінця і врешті-решт їх зусилля були винагороджені.

Проблема невідшкодування ПДВ під час експорту сої та ріпаку зненацька заскочила аграріїв ще у 2017 році. Тоді, під час розгляду чергового державного бюджету, тишком-нишком було протягнуто так звані «соєві поправки». Як відомо, п.63 підр.2  р. ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України передбачалося скасування з 1 вересня 2018 року бюджетного відшкодування ПДВ під час експорту соєвих бобів, а з 1 січня 2020 року – під час експорту насіння свиріпи та ріпаку.

Прийняття «соєвих поправок» подавалося під соусом необхідності підтримки вітчизняної переробки та забезпечення олійно-пресових заводів сировиною. Проте, такі маніпулятивні аргументи одразу були розкритиковані учасниками ринку та налаштували фермерське середовище до різкого спротиву».

Через кілька місяців, після активних протестів профільних аграрних асоціацій, численних прес-конференцій та критики таких змін у медіа-просторі, було ухвалено ще один проект, яким передбачено, що звільнення від оподаткування ПДВ операцій з експорту соєвих бобів, насіння свиріпи або ріпаку не застосовується для сільськогосподарських підприємств-виробників відповідних культур, вирощених ними на землях, які перебувають у їхній власності або користуванні. Проте, зазначене положення не виправило ситуацію, а лише підкреслило та укріпило дискримінаційний підхід, коли при експорті одного і того ж товару одні платники ПДВ отримують його бюджетне відшкодування, а інші – ні. Безпосередній експорт фактично здійснюють лише великі виробники олійних культур, а дрібні виробники, наприклад, малі фермери свій урожай реалізують в Україні посередникам. Через відсутність відшкодування ПДВ посередникам невеликі сільгоспвиробники соєвих бобів та ріпаку не можуть отримати справедливу ціну за свій урожай.

Аграрії, котрі вирощують сою, під час дії «соєвих поправок» несли втрати у щонайменше $10 на тонні. У той же час, ринок відреагував на такі умови зменшенням посівних площ. Для прикладу, посівні площі під соєю у 2019 році склали 1 млн 580 тис. га, що на 220 тис. млн га менше, ніж у 2018 році. Загальна ж сума втрат аграріїв під час дії «соєвих поправок» оцінюється експертами у 15-16 млрд грн. щорічно.

З 1 січня цього року набуло чинності і положення щодо невідшкодування ПДВ при експорті ріпаку (свиріпи), що знову не обійшлось без негативних наслідків для посівної кампанії та прирекло частину фермерів на нові збитки. Тому сьогодні, як ніколи, є актуальним остаточне скасування «соєвих поправок».

Ще на початку даного скликання парламенту я спільно з колегами зареєстрував законопроект № 2446, який повністю присвячений скасуванню «соєвих поправок». Згодом було подано пропозицію про їхнє скасування і до податкового законопроекту №1210, який нарешті підписано. Залишилося тільки дочекатися набуття чинності.

Читайте до теми: Як мінімізувати негативні наслідки для українського АПК у 2020 році: посуха, карантин, світові ціни

На мій погляд, враховуючи, що на світ насувається економічна та продовольча криза, ми досить вчасно домоглися скасування таких штучних та збиткових бар’єрів як «соєві поправки». Аграрний сезон, фермери та їхні господарства не могли більше чекати. Аграріям слід прогнозувати посівну кампанію та маркетинговий рік, рахувати витрати та розуміти, якими будуть ціни на вирощену продукцію. І саме ці трудівники на полях будуть підтримувати нашу економіку у пост-карантинний період. Завдання держави – лише вчасно підставити своє плече та не допускати у подальшому таких загрозливих для галузі ситуацій, як у випадку з «соєвими поправками».

Вчора аграрії отримали заслужену перемогу у тривалій війні. Нарешті поставлено крапку у складному протистоянні з несправедливістю та вибірковим правовим регулюванням. Тож дякую Президентові та тим депутатам, які відстоювали вказану ініціативу. Вами було виконано волю тисяч фермерів і профільних аграрних асоціацій та повернуто десятки мільярдів гривень у сільське господарство. А ми з депутатами повертаємося до подальшої роботи над розвитком агросектору та всієї України.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

30 квітня 2020
Аграрний комітет сьогодні розгляне три законопроекти: про соєві правки, просторове планування та приватизацію земель у держпідприємствах
На позачерговому засіданні парламенту у цей четвер депутати планують розглянути три аграрні законопроекти. Про AgroPolit.com повідомив голова...
30 серпня 2018
Порошенко підписав закон про «соєві правки»
Президент України Петро Порошенко підписав закон №7403-д про «соєві правки». Про це повідомила прес-служба Всеукраїнської аграрної ради. ...
12 червня 2018
«Соєві правки» спричинять нові тіньові схеми у сфері АПК, — експерт
Скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку для виробників, які самостійно поставляють ці культури за кордон, може суттєво ускладнити...

Вибір редакції

17 квітня 2023
Зерновий фронт ЄС: чому Польща, Угорщина, Словаччина блокують аграрний експорт з України?
Був один, а стало два «фронти» для України. Перший – військова агресія росії. Другий (економічний) відкрився наприкінці минулого...
12 квітня 2023
 Як відбуваються земельні відносини під час воєнного стану – ключові положення закону № 2145-IX
Війна змінила земельні відносини: ринок землі відкрився, але активність на ньому незначна. Тим часом самі земельні відносини активно розвивають....
6 квітня 2023
Двокілометрова прикордонна зона із білоруссю та росією: землі у власників паїв забиратимуть без відшкодування
Підписаний президентом закон № 2952-IX (реєстраційний номер - 7475) про встановлення двокілометрової зони із білоруссю та росією означає, що...