Запровадження податкового мінімуму – шлях до детінізації 10-12 млн га с/г земель і рівних правил для бізнесу

Податковий мінімум на 1 га сільськогосподарських земель – об’єктивна необхідність чи ні? Сьогодні на цю тему в Україні триває дискусія. Але щоб вести її правильно, потрібно розуміти бекграунд запровадження податкового мінімуму.

Що ми сьогодні бачимо з обробітком сільськогосподарських земель у нашій державі? Обсяг тіньового обробітку сільськогосподарських земель в Україні становить, за різними оцінками, від 12 до 16 млн га.  Через тіньову оренду місцеві бюджети у 2019 році недоотримали у вигляді податків від 19 до 69 млрд грн. Загальні ж втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів від бізнесу сьогодні становлять 2200 грн з 1 га. На практиці це означає провал у виконанні громадами соціальних програм, медицини, освіти, у розвитку інфраструктури сіл, а також нерівні правила гри для бізнесів на землі в кожному регіоні. Вирішити ці проблеми й покликане «відбілення» використання с/г земель шляхом запровадження податкового мінімуму на 1 га сільськогосподарської землі.

Читати до теми: Податковий мінімум на сільськогосподарські землі: як вивести з тіні 12 млн га?
 

У жодній розвиненій країні світу немає такої практики, щоби представники бізнесу могли на власний розсуд вирішувати, платити їм податки чи ні. Є моделі, де, за умови діалогу між владою та бізнесом, узгоджено мінімальні межі податків, запроваджено пільги для якісного функціонування. Однак якщо податок передбачено – сплачувати має кожен.

Запровадження податкового мінімуму з 1 га сільськогосподарської землі в Україні допоможе вивести бізнес із тіні, а місцеві бюджети забезпечить необхідними коштами для реалізації реформ у сільській місцевості та покриття таких поточних потреб, як ремонт доріг, облаштування шкіл і садочків, пунктів надання медичної допомоги, соціальної підтримки мешканців та інфраструктури загалом. Забезпечення податками місцевих бюджетів, за умови прозорості й нагляду, це також перспектива створення програм місцевого розвитку, якими можуть бути програми сприяння розвитку бізнесу та фермерства на селі, про котрі сьогодні можна лише мріяти, залучення інвестиційних проєктів у межах малих населених пунктів.

Читайте до теми: Податки-2020: основні зміни для АПК від уряду та парламенту

Звісно, доки українські села дочекаються wow-ефекту у вигляді проєктів розвитку, слід врахувати нинішню ситуацію, коли й без того скупі бюджети в період карантину через епідемію коронавірусу та пільги для бізнесу втратили навіть ті невеликі надходження для забезпечення життя в регіонах. Є чимало випадків, коли свідомі наслідків ситуації, яка склалася, представники бізнесу вирішують самостійно, які сфери підтримувати, і надають адресну допомогу лікарням, іншим соціальним напрямам. Однак існує необхідність забезпечити бюджети на місцях тим базовим пластом, за який можна буде в майбутньому спитати представників влади та громади про реалізацію реформ. Окрім того, варто пам’ятати, що тіньовий обробіток землі шкодить чесним сільськогосподарським товаровиробникам, які перебувають конкуренції, несуть більші витрати у порівнянні з нелегалами.

Я, разом із Олегом Тарасовим та Дмитром Соломчуком, у березні 2020 року запропонував законопроєкт №3131-1 «Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства», який має поставити в умови справедливої конкуренції представників бізнесу, які працюють і дбають про громади, на території яких розташовані їхні землі, та, наскільки це можливо, сплачують податки.

Суть законопроєкту №3131-1 – запровадити мінімальне податкове навантаження на землю сільськогосподарського призначення.

Наше рішення:

1) збільшить земельний податок мінімум до 3%, максимум до 4% від НГО, якщо зараз цей податок становить у середньому 0,3%-1%;

2) платник земельного податку має право провести залік і зменшити суму податку, який перевищує 1% від нормативної грошової оцінки  ділянок:

• фізична особа – на суму сплаченого (зокрема податковими агентами) податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, яка розрахована з доходів, отриманих від продажу сільськогосподарської продукції
• фізична особа-підприємець або юридична особа, які є сільськогосподарськими товаровиробниками:

    – на суму сплаченого особою-податковим агентом податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб;

    –  на суму сплаченого єдиного податку 3-ї групи;

    – на суму сплаченого податку на прибуток підприємств.

3) оскільки платники єдиного податку 4-ї групи звільняються від сплати земельного податку за ділянки, які використовуються для ведення с/г товаровиробництва, для них також змінюються умови оподаткування за формулами:

 а) СЄП =  БС + СЗП, де:

• СЄП – ставка єдиного податку
• БС – ставка для відповідної категорії (типу) земель, для ріллі, сіножатей і пасовищ – 0.2,
• СЗП – ставка земельного податку, встановлена органом місцевого самоврядування.

б) платники єдиного податку 4-ї групи мають право зменшити суму податку (провести залік), що перевищує 1% від нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, на суму сплаченого такими особами-податковими агентами податку на доходи фізичних осіб (орендодавців та працівників).

Якщо сума податку більша, ніж сума податку на доходи фізичних осіб, залишок суми єдиного податку сплачується до бюджету.

Іншими словами: ми підвищуємо ставку земельного податку до 3-4%, але даємо можливість її знизити аж до 1% за рахунок сплати інших податків (ПДФО від продажу с/г продукції або ПДФО орендодавців та працівників (для платників ЄП) або єдиного податку 3-ї групи, або податку на прибуток підприємства).

Читайте до теми: Все буде ПДВ — як парламент забрав у малих аграріїв 10 млрд грн і віддав багатим

Цей механізм, водночас, мінімально вплине на легальних сільськогосподарських товаровиробників, оскільки вони вже сплачують усі належні податки та збільшить податкове навантаження на «тіньовиків», виштовхуючи їх у легальне поле.

Підсумовуючи: після запровадження обов’язкового податку, максимальна ставка у гривні становитиме 3% НГО – 900 грн, 4% – 1200 грн. Сумарне навантаження може бути 1200-1400 грн. Для тих, хто легально працює, практично нічого не зміниться, окрім того, що зарплати та умови роботи перебуватимуть у конкурентних умовах із тими, хто досі працював у тіні.