Закон про геопросторові дані № 554-ІХ: основні зміни та ризики для агросектору
Леонід Корейба голова громадської спілки «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні»

Верховна Рада України нарешті звернула увагу на кричущу проблему українського кадастру  та прийняла закон  554-ІХ (реєстраційний номер №2370) «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», який вводиться в дію з 1 січня 2021 року. Це дуже необхідне, важливе рішення. Дійсно Україна конче потребує удосконалення кадастрових даних в усіх аспектах. Оскільки дана ланка взагалі не відповідає рівню кадастрів Європи та розвитку суспільних національних відносин.

Позитивні сторони закону 554-ІХ «Про національну інфраструктуру геопросторових даних»:

  1. Напрямок на інтеграцію у європейські кадастри та задоволення потреб суспільства.
  2. Визначення видів необхідної геопрострорової інформації.
  3.  Інноваційний принцип створення та функціонування національної інфраструктури геопросторових даних.
  4. Основними наповнювачами даних залишаються приватні або юридичні  особи, які здійснюють їх виробництво (інженери-землевпорядники, які є фахівцями цієї справи).
  5. Існування власного геопорталу виробників даних.
  6. Врахування моніторингу навколишнього природного середовища.
  7. Розширення базових та наявність профільних, або так званих тематичних даних, що створюються на основі базових геопросторових даних.
  8. Безоплатний доступ користувачів.
  9.  Можливість оприлюднення певних даних та їх обмін між виробниками геоданих та держателями у векторному вигляді.
  10. Об’єднання даних природно-заповідного фонду, територій з відходами, даних рослинного і тваринного світу, територій культурної спадщини, курортів, містобудівної діяльності та геокадастру.

Давно чуємо про ліквідацію Держгеокадастру. Але що ж буде з ним насправді, як буде виглядати ця структура згодом, коли усі проекти законів вступлять в дію? Щодо його статусу у майбутньому, як державної структури з певними повноваженнями та правилами існування, є невизначеність в нових законодавчих документах. Наприклад,

Сьогоднішній день держателем геопросторових даних є Держгеокадастр, який у відповідності до закону прийнятому у першому читанні Верховною Радою (№2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин») має ліквідуватись на користь іншого Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кадастрової діяльності та геопрострових даних. Проте відповідно до Закону «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», цікавим є факт створення ще одного Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних. Виникає запитання – це про одну й ту саму структуру йдеться?

Наразі не зрозуміло, яка доля Держгеокадастру запроектована у новітніх законах. Хто, все ж таки, буде головним (Центральним) держателем та керівником геоданих? Чи дана структура буде у котре перейменована, або створиться нова? Хто, у цьому випадку, увійде до її складу?

Крім того, залишається ще ряд питань  до авторів закону 554-ІХ «Про національну інфраструктуру геопросторових даних»:

  1. Чи створення нової структури виконавчих органів не підвищить вагу бюрократичної складової?
  2. Як нова служба буде забезпечена фахівцями, якщо у окремій службі Держгеокадастру їх обмаль?
  3. Яким чином буде забезпечено інтероперабельність (здатність до програмної та функціональної взаємодії)?
  4. Який вигляд буде власного геопорталу, яка буде його взаємодія з національним геопорталом, чи буде він зручний виробникам геоданих?
  5. В чому конкретно полягає принцип іноваційності при створенні та функціонуванні  національної інфраструктури геопросторових даних та яким чином даний процес забезпечить інтеграцію у європейські кадастри?
  6. Чи будуть працювати щойно відкриті онлайн сервіси, які стали найбільшим проривом земельного кадастру:
  7. Зокрема онлайн видача витягу з ДЗК та висновку про погодження документації із землеустрою. Що позбавляє чекання місяцями вердикту, який виносить держслужбовець, та пришвидшує реєстрацію прав на землю.
  8. А також наявність доступу до координат ділянок, які вже зареєстровані в кадастрі, що спрощує розробку документації із землеустрою, а також зменшує корупцію по відношенню до держателів геопросторових даних.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

30 березня 2020
Держгеокадастр надав вільний доступ до цифрової мапи України
Відтепер Держгеокадастр надає всім охочим вільний доступ до цифрової карти 1:100 000 з відображенням реєстру географічних назв. Про це повідомляє...

Вибір редакції

24 серпня 2021
Агросектор України: основні досягнення та провали за 30 років незалежності України очима представників АПК
Запуск ринку землі та зрушення земельної реформи, поновлення Мінагрополітики та запровадження посади віцепрем'єрміністра, держпідтримка аграріїв...
25 серпня 2021
Перелік прийнятих протягом року аграрних законів: держпідтримка, торгівля, земля, децентралізація та захист довкілля
Протягом 5-ї сесії ІХ скликання (з лютого по липень 2021 року) народні обранці ухвалили 10 аграрних законопроєктів, які були підписані Президентом...
23 серпня 2021
Аграрна незалежність — 30 років від старту: 10% ВВП, 50 млрд грн податків, ринок землі, півмільйона робочих місць
Агросектор — драйвер, точка росту, перспективна сфера економіки, потенційне джерело залучення інвестицій в Україну. AgroPolit.com пропонує вам...