Земельний детонатор: вільний ринок — через  відкриті конкурси з обов’язковою локалізацією переробки
Денис Красніков віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців

Не продавати землю, а залучати інвесторів володіти землею, реалізовуючи інвестиційні проекти з запровадженням глибокої переробки продукції

Наразі приватизація землі – це питання лише часу. Ми обов’язково прийдемо до цього.

Але непотрібно повторювати помилки латиноамериканських країн, де запровадження відкритого ринку землі не дало значного ефекту для країни, ще більше закріпивши за ними фактичний статус сировинних придатків розвинутих країн.

Якраз тут постає питання ефективних механізмів продажу землі. Можна продати, навіть дорого, але швидко проїсти цей ресурс. Це дуже згубний варіант як для економічних процесів, так і враховуючи демографічну й міграційну складову. В результаті це може стати питанням взагалі існування українців на цій території в майбутньому.

Мій рецепт, який би міг бути підтриманий представниками промислової й підприємницької спільноти: на першому етапі – приватизація перших експериментальних великих та середніх наділів на відкритих конкурсах з обов’язковою локалізацією переробки на території України. Вирощування й відразу вивезення необроблених врожаїв – це абсолютно згубна стратегія, навіть у разі інвестицій у технології вирощування, зрошування, збирання, транспортування.

Більше того, конкурси разом з обов’язковими умовами інвестування у проекти переробки як мінімум на ту ж суму, за яку продаються землі, унеможливлять прихід небажаних спекулянтів чи нечесних конкурентів, які хочуть купити землі для контролю України, яка володіє конкуруючими з ними запасами земель чи іншими перевагами.

Я робив наголос саме на тому, що потрібно почати з великих наділів, можна навіть тих, що належать зараз державі. Цим показати вдалий приклад інвестицій, що прийдуть в економіку держави.

Надалі вже переходити до більш чутливого й небезпечного соціальним невдоволенням запровадженням ринку невеликих наділів приватних осіб.

Саме такий механізм мінімізуватиме ризики помилок, створить позитивне ставлення населення до впровадження вільного ринку землі.

Я прогнозую, що здоровий попит кваліфікованих і доброчесних сільськогосподарських інвесторів від цього не зменшиться. Крім того, він залучить додатковий колосальний ресурс у розвиток промисловості та економіки України. Йдеться не тільки про переробну галузь. Це сприятиме секторам енергетики, виробництва меблів, тваринництва, легкої промисловість, промислового будівництва, приладобудування тощо, і навіть далі по промисловому ланцюжку). У разі системності підходу з цього інвестиційного ресурсу може розпочатись нова індустріалізація України, економіка не скотиться остаточно до ролі сировинного придатку цивілізованого світу.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

1 лютого 2017
Вадим Івченко: Підлаштувати ринок землі під когось одного – не вийде!
Аграрний комітет парламенту як правило завжди працює синхронно при прийнятті важливих для галузі рішень. Це дозволяє проводити через Раду часто...

Вибір редакції

15 червня 2023
Зернове майбутнє України: угода з росією та прогноз закупівельних цін на кукурудзу, пшеницю, ячмінь
Яких закупівельних цін на пшеницю, кукурудзу та ячмінь варто очікувати Україні, під впливом фактору зернової угоди з росією та перехідних внутрішніх...
22 травня 2023
Земля України попри війну – надійний інвестиційний ресурс
Сільськогосподарська земля України залишається надійним інвестиційним об'єкт. Аналіз ринку землі читайте на AgroPolit.com у блозі голови асоціації...
18 травня 2023
Зернова угода і стратегія розвитку повоєнного аграрного потенціалу України
Зернова угода продовжена ще на два місяці. Тож зерновий коридор Чорним морем діятиме до 18 липня 2023 року. Світ продовжить отримувати українську...