ТОП-3 земельних успіхів та провалів парламенту за 5 років
Леонід Корейба, голова спілки Центр розвитку земельних правовідносин в Україні

Чим запам’яталася Рада восьмого скликання аграріям у земельних питаннях? Я проаналізував її роботу за всі майже 5 років і пропоную свій рейтинг ТОП-3 прогресивних і провальних законодавчих земельних рішень.

Читати до теми: Шість аграрних законів 2018-го — аналіз і що зміниться для ринку

УСПІХИ

Децентралізація. Це слово наразі повсюдне. Саме з цим процесом і з найуспішнішою реформою в країні пов'язані перші два успіхи.

№ 1. Закон №2498 — VIII від 10.07.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» є безперечним успіхом. Раніше реєстраційний №6049-Д.

Вирішує питання колективної власності на землю та вдосконалює низку правил землекористування. У ньому запроваджується механізм наведення ладу в межах одного поля: будуть збалансовані всі права й невеликого власника земельної ділянки, й орендаря.

Читати до теми: Рейдерство в законі, або бізнес – захисти себе сам

Так, встановлено правила використання «масиву земель сільськогосподарського призначення» (вводиться новий термін). Землекористувач, який використовує значну частину земель такого масиву, отримує право оренди земель під польовими дорогами (із встановленням обов’язку встановлення земельних сервітутів для доступу до інших земельних ділянок масиву). Орендарям земельних ділянок у такому масиві дозволяється надавати їх у суборенду орендареві іншої земельної ділянки у тому ж масиві, без погодження з орендодавцем, залишаючись відповідальним за виконання договору оренди. Землекористувачеві, який використовує 75% від загальної площі масиву, законом надається право на одержання в оренду (суборенду) інших земель масиву із наданням їх власникам (орендарям) інших рівноцінних земельних ділянок у тому ж масиві.

Важливий момент: зафіксовано, що умови договорів суборенди, які укладаються при обміні правами землекористування ділянками, не можуть бути гіршими за умови орендного договору. Більше деталей про цей закон читайте тут на AgroPolit.com у розділ «Законодавство».

№2. Розпорядження Кабінету Міністрів України №60-Р від 31.01.2018 року «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад». Безліч законопроектів щодо передачі земель громадам або право розпоряджатися ними шукали підтримки у ВРУ, але марно. Ініціаторами були й 40 депутатів, і Кабмін, і Президент. Але, завдяки вольовому політичному рішенню, передача все ж таки земель відбулася. Понад те, варто відзначити, якщо на початку передачі заявляли, що 665 громад мають отримати 759 тис. га земель, то в результаті передали 1,46 млн га. Фактично, вдвічі більше. Безумовно, громади будуть кращими розпорядниками даних земель, адже безпосередньо вони отримували й отримують усі гроші від оренди цих земель. Це логічний та потрібний процес та, безперечно, успіх.

Читати до теми: 10 новел закон про колективну власність та масиви с/г земель

№3. Закон України №1533 від 20.09.2016 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли». Нарешті було вирішено комплексно питання земель, власники яких померли. Це суттєва частинка земель с/г призначення, яка увесь час перебувала в тіньовому полі. Або ж, намагаючись все ж впорядкувати такі активи, суб'єкти укладали договори управління спадщиною, що «формально» слугувало орендою таких земель, але за своєю суттю, відповідно до статті 1285 ЦКУ, суперечило головній ідеї такого правочину.

Окрім успіхів були й дивні моменти, на яких я хотів би зупинитися.

Дивитися інфографіку до теми: Аграрна 30-ка — результати діяльності депутатів аграрного комітету за 7-му та 8-му сесію

ПРОВАЛИ 

№1. Закон №2497 — VIII від 10.07.2018 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств». Реєстраційний раніше — №6490-Д.

Найцікавішим відкриттям є пояснювальна записка до цього закону як проекту. Там зазначається, що обсяги неофіційного (фактично тіньового) ринку у секторі селянських господарств в останні роки суттєво зростають: за експертними оцінками, щодо овочів він перевищує 80%, м’яса — 60%, молока — 40%. Водночас, іще декілька років тому дані показники були на 10 — 15% нижчими. І для вирішення цієї проблеми громадянам надається унікальна можливість стати платниками єдиного податку четвертої групи. Серйозно!? Наразі широкий резонанс та обговорення має законопроект щодо ФОПів, в основному в IT-сфері. Тут складається аналогічне враження, що знайшли найзаможніших — людей на селі, котрі в складних економічних умовах в країні змушені переважно працювати на землі. І їм пропонується унікальна можливість — оподаткувати свої підробітки. Це, звісно, потрібні речі, але, якщо вже вам так хочеться побільше грошей до бюджету, чому б не попрацювати в бік прогресивного оподаткування. Нехай багатші заплатять більше, як це відбувається в цивілізованому Європейському суспільстві, частиною якого ми себе ідентифікуємо.

Читати до теми: Структура сільськогосподарських земель, які перебувають у власності та користуванні фермерів

До всього, цим же законом ввели новий податок на лісові землі. Сплачувати потрібно було б за межами населених пунктів де не проведена нормативна грошова оцінка не більше 5% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області. Але вже згодом у грудні іншим законом зменшили цю норму, і тепер — 0,01% (не більше). Що тут скажеш, продумана та послідовна політика, непорозуміння загалом.

№ 2. Постанова Кабінету Міністрів України № 890 від 22.11.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Саме за цією постановою були внесені зміни до Типового договору оренди землі та з’явилася ось така чудова імперативна норма: У разі оренди земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) державної та/або комунальної власності у пункті 7 «Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини» договору зазначаються дані агрохімічного паспорта земельної ділянки (земельних ділянок). Отже, землі комунальної та державної власності перед проведенням аукціонів для оренди с/г земель змушені замовляти агрохімічні обстеження земельних ділянок. Але це ще півбіди.

Читати до теми: Портрет земельного власника й очікувані ціни на землю

Друга її половина в тому, що у разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення державної та /або комунальної власності (сільськогосподарські угіддя) включається право орендодавця вимагати, відповідно до законодавства, від орендаря збереження родючості ґрунтів, шляхом перевірки не рідше ніж один раз на три роки стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) на відповідність показникам агрохімічного паспорта земельної ділянки». Скоріше за все, це фінансове навантаження щодо виготовлення таких обстежень понесе бізнес, як зазвичай. Але сумнівним виглядає сам термін, чому ж саме 3 роки? Чи достатньо цього періоду, щоб побачити зміни? Звісно, розуміючи, що в країні найпопулярнішою культурою у аграріїв є соняшник, з цим варто щось робити. Та хіба не для цього плануються сівозміни, а «сільгоспінспекція» Держгеокадастру не мала б допомагати в такому випадку?

№3. МОРАТОРІЙЗакон України № 2666 — VIII «Про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження» сільськогосподарських земель.  Звісно це топ-тема, напевно, всіх вона вже втомила, тому в двох словах. Скоро вибори, всі розуміють що ніякого ринку до виборів не може бути. Дане питання є катастрофічно заполітизованим, тому все сталося саме так. І хоча, формально, голосування за продовження мораторію юридичного сенсу немає, адже без ЗУ «Про обіг земель...» ринку все одно не буде, вразив депутат Барна. Він, зокрема, заявляв, що якщо не пролонгувати мораторій, то наші суди зможуть допомогти запустити ринок землі й без ЗУ «Про обіг земель...". І смішно, і сумно.

Дивитися до теми інфографіку: Порівняльний аналіз 5-ти законопроектів про обіг земель сільськогосподарського призначення

Тож парламент восьмого скликання однозначно увійде в історію як один із найпрогресивніших у сфері земельних відносин. Але, на жаль, головна подія (ринок землі) вони, як і їхні попередники, передадуть наступному, дев’ятому скликанню.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

20 лютого 2019
Перелік безкоштовних послуг та дозволів Держгеокадастру – офіційно
Чиновники дуже люблять продавати за гроші інформацію, яка мала б надаватися безкоштовно. Разом з тим є перелік безкоштовних послуг та дозволів...
16 січня 2019
Портрет земельного власника й очікувані ціни на землю
Лише 10% українців готові продавати земельні паї (за ціною від $6 тис. до $12 тис.), а купувати – майже половина ($1 – 2,5...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...