Аграрна програма майбутнього Президента України очима українців
Аграрна програма майбутнього Президента України очима українців

2019-й — рік подвійних виборів (президентських та парламентських). Сьогоднішнє інформаційне поле, білборди та заяви політиків різних партій свідчать про одне —українцям знову спробують продати «кота у мішку» і на президентських, і на парламентських виборах. Як цього уникнути? Потрібно чітко розуміти, хто і що з кандидатів пропонує. А для цього слід знати, чого ми хочемо самі.

Читайте до теми: Портрет земельного власника і очікувані ними ціни на землю

В рамках AgroPolit Детектор ми запустили серію матеріалів присвячених президентським виборам. Пропонуємо нашим читачам оцінити результати опитування, яке проводилося протягом січня 2019 року, про ідеальну аграрну програму, яку хочуть бачити у «портфелі» майбутнього Президента України респонденти. Для цього ми проаналізували результати відповідей наших читачів на 7 ключових запитань за різними темами: стратегія, держпідтримка, земельна реформа, приватизація, оподаткування, експортна політика і фінансування.

1.      Агросектор-2023 року – це:

·         41 % респондентів бачать у фокусі виробництв поступове збільшення продукції переробки та збереження статусу виробника “чистої” (без ГМО) та органічної агропродукції

·         36 % вважають, що український АПК в найближчому майбутньому  – галузь, яка виробляє додану вартість, а не сировину

·         18 %  – світовий лідер із поставок сировини на міжнародні ринки за основними позиціями

·         4 %  – сировинна гавань великих виробників, осередок органічної продукції для малих виробників

·         1 % – пермакультурне с/г виробництво брендової органічної продукції з обов’язковим відновленням оточуючуго середовища через лісосади

2.      Ринок землі:

·         29 % – відкритий з обмеженнями (право купувати землю має лише фізособа та держава)

·         28 % – відкритий з обмеженнями (право купувати зокрема й для юросіб, але лише резидентів України)

·         23 % – повністю відкритий – тобто, ліберальна модель

·         14 %  – інше (різні варіанти, які поодинці набрали менше одного відсотка)

·         1,6 %  – ринок с/г землі відкритий з обмеженнями (мають право купувати фізичні особи на рівні громад)

·         1,5 %  – право купувати землю має виключно держава

·         1,5 % – вирiшити питання надання у реальну власнiсть (2 га) всім громадянам Украiни.

·         1,4 % – землю має право купляти тільки пенсійний фонд з коштів 2 рівня пенсійної реформи.

·         1 %  – вільний доступ до персональної роботи на землі тим хто хоче, а також створення доданої вартості через виробництво широкого асортименту брендового продукту

3.      Державна підтримка аграріїв:

·         44 % – найкраща підтримка – рівні податкові умови та захист права власності

·         26 % – чинну систему отримання слід спростити й надавати підтримку всім на 1 га, як у Європі

·         19 % – підтримка має надаватися лише малому та середньому бізнесу)

·         8 % – не потрібна – це корупційний інструмент

·         3 % – інше

4.      Оподаткування:

·         38 % – диференційована система оподаткування залежно від розміру річного обороту компанії та кількості задіяних у виробництві людей

·         30 % – надати спрощену систему оподаткування фермерам, а решту – на загальну систему

·         18 % – ввести податок з обороту для всього українського бізнесу

·         12 % – повернути спецрежим ПДВ

·         2 %  – інше

5.      Держкомпанії:

·         41 % – змінити кадрову політику на цих підприємствах і заробляти, а не продавати за копійки

·         34 % – залишити у власності держави тільки важливі для продбезпеки (Держрезерв, Аграрний фонд тощо)

·         20 % – всі приватизувати

·         5 %  – залучити до управління компаніями міжнародних інвесторів

6.      Експортна політика:

·         50 % – зменшення бюрократичних перепон для освоєння експортних ринків

·         25 % – посилення якості української продукції

·         13 % – створення аграрної ради експортерів, які ініціюватимуть програму зближення торгового законодавства з різними країнами для МЕРТ

·         12 % – протекціонізм (експортні кредити, торгові представництва тощо)

7.      Фінансування:

·         48 % – цільове рефінансування НБУ під агропроекти та купівлю с/г земель для аграріїв

·         34 % – кредитні програми з міжнародними спонсорами

·         12 % – кошти від приватизації агрооб'єктів на агростартапи

·         4 % –  міжнародні бонди під держземлі

           2 % – інше

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

23 квітня 2019
Мій «зелений» президент: яких кроків очікує агробізнес від Володимира Зеленського?
AgroPolit.com пропонує вам піти далі й самим сформувати порядок денний у частині агрореформ для новоспеченого президента на наступні 5 років! Адже,...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...