Останній герой: вчені НААН просять Петра Порошенка захистити землю
Останній герой: вчені НААН просять Петра Порошенка захистити землю

Вчені НААН написали листа-звернення Президенту України Петрові Порошенку, спікерові парламенту Андрію Парубію та прем’єрові Володимиру Гройсману. Напередодні фіналізації  варіанту земельної реформи вони закликають владу вирішити питання деградації  українських ґрунтів. Для цього пропонують п’ять ключових тез,  які варто  врахувати при формуванні державної аграрної політики. AgroPolit.com подає звернення без змін.

ЗЕМЕЛЬНИЙ БАГАЖ

4 жовтня 2017 року у Національній академії аграрних наук України відбулося засідання Всеукраїнського круглого столу на тему: «Моніторинг та охорона земель: напрями відродження». Він засвідчив виняткову важливість удосконалення державного управління у сфері використання та охорони земель для забезпечення економічного зростання країни, підтримання оптимального стану навколишнього природного середовища, розвитку українського села. Зокрема відзначалося, що за площею орних земель у розрахунку на 1 жителя наша держава посідає четверте місце у світі; 2/3 площі її сільськогосподарських угідь представлено чорноземами, які за природною родючістю вважаються найкращими. 

Володіючи величезним резервом родючості ґрунтів, Україна може бути одним із безперечних світових лідерів у виробництві високоякісних продуктів харчування. Проте рівень використання угідь у нас досі значно нижчий, ніж у країнах Європейського Союзу. Це пояснюється надмірною розораністю земельного фонду, недотриманням сучасних систем землеробства, ігноруванням агрономічних та екологічних норм землекористування й екології, відсутністю належної системи управління процесами родючості ґрунтів.

Читати до теми: Деградація українських ґрунтів призводить до втрати 20 млрд грн щороку

Так, розораність угідь, яка становить 54% в Україні проти 35% у європейських країнах, обумовила порушення економічно збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь, лісів і водойм, спричинивши негативний вплив на стійкість агроландшафтів. Спричинена цим водна і вітрова ерозія ґрунтів загрожує самому існуванню чорноземів. Загальна площа еродованих земель зросла до 13,4 млн га, а орних – до 10,6 млн га (32% всієї ріллі). З орних земель щорічно змивається до 500 млн т верхнього шару ґрунту, з яким втрачається 24 млн т гумусу, а втрати продукції землеробства від ерозії ґрунтів за експертними оцінками перевищують 9­–12 млн т зернових одиниць за рік.

За рівнем кислотності, засоленості, солонцюватості, перезволоженості, техногенної забрудненості частина земельних ресурсів перебуває у передкризовому, а подекуди у кризовому стані з тенденцією до погіршення. Широкого розповсюдження набули й інші процеси деградації ґрунтів (таблиця 1).

Обсяги застосування мінеральних добрив скоротилися від 148 кг/га діючої речовини у 19861990 рр. до 76–96 кг/га у 20112016 рр. (таблиця 2). На один гектар ріллі вноситься лише 0,5 т гною замість 9,4 т, які вносилися у 1985 р. (рисунок 1). Через це в агроекосистемах утворився стійкий від’ємний баланс гумусу, азоту, фосфору, калію (таблиця 3).

Читати до теми: Ярослав Гадзало: На 2018 рік на потреби Академії в бюджеті закладено лише половину від необхідної суми

Читати до теми: Україна з ЄС та FAO спільно працюватимуть у питаннях аграрної науки

Високі врожаї сільськогосподарських культур досягаються зараз в основному за рахунок природної ґрунтової родючості, яка через 5–10 років може суттєво знизитися, адже середній рівень вмісту гумусу в ґрунтах України скоротився із 3,64 % у 1961 р. до 3,16 % у теперішній час (таблиця 4).

Зменшення втрат гумусу неможливо забезпечити без перегляду структури посівних площ, зокрема, зменшення питомої частки просапних культур. Площа посіву кукурудзи в країні з 1991 по 2016 рр. зросла з 8,5 до 17,5 %, технічних культур (соняшник, буряки цукрові та ін.) – з 11,6 до 27,3 %, а частина багаторічних трав скоротилася від 37 до 12,3 %, кормових культур – з 24,7 до 3,8 %.

ХАОС У ЗЕМЛЕКОРЕСТУВАННІ ТА ІГНОРУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ НОРМ

2015 року до чинного земельного законодавства було внесено зміни з метою спрощення умов ведення бізнесу, зокрема виключено із Земельного кодексу України норму про те, що використання земель сільськогосподарського призначення повинно провадитися відповідно до проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, а із Закону України «Про охорону земель» вилучено положення щодо необхідності затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах. Цим було створено умови для продовження хаосу у землекористуванні, ігнорування екологічних правил і норм.

До цього часу не прийнято закони про загальнодержавну програму використання та охорони земель, про національну програму охорони ґрунтів, а також державну програму розвитку земельних відносин, про консервацію земель, хоч прийняття вказаних законодавчих актів передбачалося ще у 2002 році. Земля досі є єдиним природним ресурсом у державі, для якого не існує відповідних програм використання та охорони.

Читати до теми: Стратегія уряду управління державними землями: ключові тези

Використання земельних ресурсів не відповідає в цілому вимогам раціонального природокористування, що є наслідком суперечності між загальнодержавними інтересами збереження ґрунтів та отриманням швидкого прибутку від сільськогосподарської діяльності. Виснаження земель, зниження родючості ґрунтів, їхня деградація значною мірою пов’язані з використанням переважної площі орних земель на правах оренди. Ефективному сільськогосподарському використанню земель перешкоджає застаріла інформація про ґрунтовий покрив, розпорошеність моніторингових спостережень, відсутність актуалізованої проектної землевпорядної документації та належного державного контролю землекористування.

Залишається в критичному стані положення справ землекористування у лісовій галузі. Потребує нагального перегляду та реформування нормативно-правове забезпечення системи лісового господарства.

Не вирішено питання державного управління ґрунтовою родючістю. Охороною земель займаються Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, інші державні органи. Припинено фінансування земельноохоронних заходів за кошти державного бюджету. Занедбано питання розроблення документації щодо охорони ґрунтів країни.

ШВИДКА ДОПОМОГА 

Враховуючи масштабність негативних явищ та їхню загрозу для продовольчої, екологічної та економічної безпеки держави, було б виправданим вжити систему заходів щодо охорони земель і збереження родючості ґрунтів, зокрема:

1. Зосередити управління у галузі використання та охорони земель у Міністерстві аграрної політики та продовольства України, утворивши для цього відповідний Департамент чи Директорат.

Підпорядкувати вказаному Департаменту та Національній академії аграрних наук України ДУ «Інститут охорони ґрунтів» Мінагрополітики України та його регіональні філії, регіональні науково-дослідні та проектні інститути землеустрою, які перебувають у віданні  Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Здійснити інтеграцію робіт із землеустрою, ґрунтового йі агрохімічного обстеження та паспортизацію ґрунтів.

Укомплектувати вказані інститути сучасним сертифікованим обладнанням для проведення дистанційного зондування земель, здійснення лабораторних аналізів ґрунту, забезпечення моніторингу земель і ґрунтів.    

2. Розробити у найближчий час і прийняти  Загальнодержавну програму використання та охорони земель і Державну програму охорони родючості ґрунтів, передбачивши в них організацію ґрунтового моніторингу з урахуванням європейського досвіду, проведення великомасштабного ґрунтового обстеження, створення Національного ґрунтово-інформаційного центру та відповідне наукове, організаційне, фінансове та кадрове забезпечення реалізації ґрунтозахисних та землеохоронних програм.

3. Кабінету Міністрів України, Національній академії наук України, Національній академії аграрних наук України підготувати пропозиції щодо прогнозування кліматичних змін, мінімізації проявів деградаційних процесів ґрунтів, напрямів нарощування виробництва зерна, іншої сільськогосподарської продукції з дотриманням вимог охорони родючості ґрунтів.

4. Кабінету Міністрів України вжити невідкладних заходів для виконання завдань, передбачених Національним планом дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. №271 (щодо розроблення проектів Законів України, постанов Кабінету Міністрів України, Концепції реформування системи моніторингу, проведення суцільних ґрунтових обстежень земель України та ін.).

5. Утворити Інноваційний фонд охорони земель за рахунок частини коштів земельного податку, орендної плати за землі державної та комунальної власності, коштів, що надійшли від штрафів за порушення земельного законодавства, добровільних внесків власників і користувачів землі.

Просимо Вас доручити відповідним органам розглянути наші пропозиції з метою вжиття заходів щодо їхньої реалізації.

Листа підписали

Академік НААН, генеральний секретар Громадської організації «Українське товариство ґрунтознавців та  грохіміків» Балюк С.А.

Академік НААН, голова Всеукраїнської асоціації сертифікованих інженерів-землевпорядників Даниленко А.С.

Академік НААН, президент Всеукраїнської Громадської організації «Асоціації агроекологів України» Фурдичко О.І.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 липня 2017
Ярослав Гадзало: Погодні умови цього року не зменшать врожаї НААН
Президента Національної академії аграрних наук (НААН) AgroPolit.com зустрів на Дні  поля «Виставково-інноваційного центру НААН» на...

Вибір редакції

15 червня 2023
Зернове майбутнє України: угода з росією та прогноз закупівельних цін на кукурудзу, пшеницю, ячмінь
Яких закупівельних цін на пшеницю, кукурудзу та ячмінь варто очікувати Україні, під впливом фактору зернової угоди з росією та перехідних внутрішніх...
22 травня 2023
Земля України попри війну – надійний інвестиційний ресурс
Сільськогосподарська земля України залишається надійним інвестиційним об'єкт. Аналіз ринку землі читайте на AgroPolit.com у блозі голови асоціації...
18 травня 2023
Зернова угода і стратегія розвитку повоєнного аграрного потенціалу України
Зернова угода продовжена ще на два місяці. Тож зерновий коридор Чорним морем діятиме до 18 липня 2023 року. Світ продовжить отримувати українську...