Світ хоче ще: МЕРТ презентувало стратегію розвитку українського експорту
Світ хоче ще: МЕРТ презентувало стратегію розвитку українського експорту

Цього тижня Міністерство економічного розвитку і торгівлі України презентувало стратегію розвитку експорту. Якщо точніше ― «Експортна стратегія України: Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі на період 2017 – 2021 років». AgroPolit.com розбирався в деталях, а саме ― в аграрній складовій стратегії.

Український експорт представлений, в основному, проміжними товарами з низькою доданою вартістю. Для відновлення економічного росту та підвищення конкурентоспроможності, а також ― для перетворення економіки на більш інноваційну та наукомістку, необхідно створити сприятливі умови для здійснення торгівлі, які дозволять ефективно диверсифікувати експорт»,– йдеться у стратегії експорту МЕРТ.

Головне завдання стратегії розвитку експорту ― перехід України до «експорту наукомісткої інноваційної продукції для сталого розвитку та успіху на світових ринках».

Взаємодія такого переходу відбуватиметься наступним чином:

 

Розрахована стратегія на п’ять років. За умови, що жоден пункт взаємодії (див. попереднє фото) не підведе й не загальмує реформу. Враховуючи, що чотири місяці першого року вже минули.

У стратегії визначені три головні цілі розвитку торгівлі України на наступні п’ять років:

№1: Створення умов для забезпечення стимулювання сфер торгівлі та інновацій з метою диверсифікації експорту українських товарів та послуг.

№2: Розвиток послуг із підтримки бізнесу та торгівлі, здатних підвищити конкурентоспроможність підприємств, зокрема малих та середніх підприємств (МСП)

№3: Підвищення рівня знань та навичок, необхідних підприємствам для здійснення міжнародної торгівлі

Тим не менш, за минулий рік переважну частка експорту дав саме агропромисловий комплекс.

 

Агросектору в стратегії виділено перше місце із семи напрямків товарів і послуг, які потрапляють під збільшення експорту.Тому, за словами міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового, експортна стратегія відіграватиме велику роль у АПК

Стан зовнішньої торговельної політики

Світова організація торгівлі (СОТ)

Україна є однією із 164-х країн-членів СОТ із 2008 року. Членство в СОТ дозволяє їй брати участь у формуванні міжнародних правил доступу до ринків. Активна участь та ефективне використання механізмів Світової організації торгівлі (СОТ) є важливими елементами формування торговельної політики України. Протягом останніх років рівень активності України в СОТ значно підвищився. В результаті, у 2015 — 2016 роках Україна приєдналась та ратифікувала три додаткові Угоди СОТ, кожна з яких містить переваги, націлені на підвищення прозорості, поліпшення умов ведення бізнесу та торгівлі.

Країни ЗВТ

З моменту набуття незалежності Україна уклала 17 угод про вільну торгівлю, які охоплюють 45 країн. Наразі Україна веде переговори про підписання угод про вільну торгівлю з Ізраїлем, Туреччиною та Сербією.

СНД: Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація (ЗВТ припинено з 1 січня 2016 року), Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Грузія, Македонія, Європейська асоціація вільної торгівлі: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія, Чорногорія, ЄС, Канада.

Недоторговані ринки

Якщо уважно передивитись, куди український АПК цілиться, то помітимо збільшення кількості квот на українську продукцію з боку ЄС. Найбільший споживач української органіки – Німеччина. Китай планує збільшити поставки кукурудзи з України. Також розглядається збільшення товарної лінійки за експорту у заможні країни Перської затоки й ті, які швидко розвиваються у Африці.

Відповідно до методології Міжнародного торговельного центру, що базується на гравітаційній моделі зовнішньої торгівлі, було визначено 75 ринків, торговельний потенціал яких не повністю використаний українськими підприємствами. Найбільші з них – Сполучені Штати Америки, Німеччина, Великобританія, Франція, Японія, Канада. Згідно зі здійсненими розрахунками, у 2015 році «недоторговано» на близько $6 млрд. Визначення цих ринків не означає автоматичну відмову від традиційних, а й дає уявлення щодо можливої географічної диверсифікації експорту та потенціалу нових ринків.

Експорт зросте за умов

Усунення перешкод та створення умов

  • створення цілісної системи підтримки та просування експорту
  • розвиток інфраструктури
  • впровадження регулювання, яке сприятиме інноваціям
  • поліпшення умов залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій
  • лібералізація валютного регулювання
  • ефективне впровадження податкового та митного регулювання

Стратегічна робота з ринками у фокусі

  • визначення ринків у фокусі
  • надання відомостей про ринки та вимоги доступу до них
  • визначення особливостей попиту на певні продукти

Доступ до ринків

  • ефективне використання наявних угод про вільну торгівлю, зокрема із ЄС, ЄАВТ, СНД, Канадою, Грузією та підписання нових – із Туреччиною та Ізраїлем
  • приєднання до Регіональної конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження

Підсумки

Для досягнення товарної та географічної диверсифікації передбачено такі заходи: оцінка стимулів для залучення інвестицій та інновацій, підтримка створення центрів інноваційних технологій, розвиток електронної комерції, проведення оцінки ефективності чинних угод про вільну торгівлю та вивчення доцільності укладання нових, визначення ринків у фокусі та розробка програм, створення механізмів підвищення ефективності та прозорості митних процедур, визначення проектів розвитку транспортної інфраструктури.

З метою підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на світових ринках будуть здійснені такі заходи:

  • створення Інституції з підтримки та просування експорту;
  • ради з міжнародної торгівлі при КМУ;
  • експортно-кредитного агентства;
  • мережі підтримки торгівлі;
  • єдиного веб-ресурсу для інформаційної підтримки українських експортерів;
  • торговельних представництв у складі дипломатичних місій.

Одночасно планується проведення заходів із поліпшення рівня поінформованості експортерів про доступні послуги з підтримки торгівлі, зокрема – допомоги в організації та участі у міжнародних виставках та ярмарках, торговельних місіях.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

24 серпня 2021
Агросектор України: основні досягнення та провали за 30 років незалежності України очима представників АПК
Запуск ринку землі та зрушення земельної реформи, поновлення Мінагрополітики та запровадження посади віцепрем'єрміністра, держпідтримка аграріїв...
25 серпня 2021
Перелік прийнятих протягом року аграрних законів: держпідтримка, торгівля, земля, децентралізація та захист довкілля
Протягом 5-ї сесії ІХ скликання (з лютого по липень 2021 року) народні обранці ухвалили 10 аграрних законопроєктів, які були підписані Президентом...
23 серпня 2021
Аграрна незалежність — 30 років від старту: 10% ВВП, 50 млрд грн податків, ринок землі, півмільйона робочих місць
Агросектор — драйвер, точка росту, перспективна сфера економіки, потенційне джерело залучення інвестицій в Україну. AgroPolit.com пропонує вам...