Один із п’яти, або як провести через Раду законопроект про  податковий «компроміс»
Микола Кучер, народний депутат України

Сьогодні у Верховній Раді зареєстровано п’ять законопроектів щодо повернення дії спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників у повному обсязі до 1 січня 2018 року. Думаю, що така кількість документів написана народними депутатами на емоціях від тієї безглуздості та несправедливості, яка виникла з прийняттям змін до Податкового кодексу про переформатування спецрежиму ПДВ.

П’ять законопроектів пропонують залишати в розпорядженні сільськогосподарського підприємства всю суму податку на додану вартість, нараховану сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним товарів та послуг. Відрізняються вони лише деякими пунктами, зокрема, у №3748-1 та №3851 пропонується введення єдиного публічного реєстру заявок на відшкодування ПДВ при експорті, а не двох; у №3748-1 та №3748-2 - зменшити ставки єдиного податку 4-ї групи, а Міщенко у своєму варіанті навіть пропонує продовження терміну дії спецрежиму ПДВ до 1 січня 2019 року.

Я вважаю, що у нас буде єдність щодо винесення у зал парламенту єдиної позиції, бо сьогодні стоїть питання не тільки про повернення до спецрежиму ПДВ до 2018 року, але й як працювати аграріям після його відміни. У Раді розглядаються всі варіанти і, думаю, через кілька днів у нас буде розуміння —  яким шляхом потрібно йти.

Не знаю, що мала на увазі Наталія Яресько, коли говорила, що за результатами роботи у І кварталі 2016 року Мінфін планує переглянути переформатування спецрежиму ПДВ: можливо, зрозуміла, що щось зроблено неправильно, а можливо, причина лише у складності адміністрування. Під час години уряду в парламенті, 29 січня, у виступі Наталії Яресько прозвучала гарна думка: новий Податковий Кодекс, який повинні прийняти до 1 липня 2016 року, сформується тільки в діалозі з суспільством, експертами. Досі такий діалог з урядом був повністю відсутній.

Цього тижня на засіданні парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин ми повинні визначитися, з яким законопроектом підемо в сесійну залу. Із прийняттям податкових змін в кінці минулого року багато депутатів, які раніше ґрунтовно їх не аналізували в частині аграрної галузі, зрозуміли, що сільгоспвиробників «кинули». Тому, думаю, ми отримаємо додаткову підтримку нашого законопроекту в залі.

Якщо ж конструктивного діалогу з урядом та розуміння в парламенті не буде, аграрії продовжуватимуть страйки, чого б дуже не хотілося у сьогоднішній і так напруженій політичній ситуації.

AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

27 січня 2016
Україна не має іншого виходу, як переглядати оподаткування агросектору — Усов
В перспективі сільське господарство нарівні з іншими секторами економіки має оподатковуватись за загальною системою. Про це в ексклюзивному...

Вибір редакції

15 червня 2023
Зернове майбутнє України: угода з росією та прогноз закупівельних цін на кукурудзу, пшеницю, ячмінь
Яких закупівельних цін на пшеницю, кукурудзу та ячмінь варто очікувати Україні, під впливом фактору зернової угоди з росією та перехідних внутрішніх...
22 травня 2023
Земля України попри війну – надійний інвестиційний ресурс
Сільськогосподарська земля України залишається надійним інвестиційним об'єкт. Аналіз ринку землі читайте на AgroPolit.com у блозі голови асоціації...
18 травня 2023
Зернова угода і стратегія розвитку повоєнного аграрного потенціалу України
Зернова угода продовжена ще на два місяці. Тож зерновий коридор Чорним морем діятиме до 18 липня 2023 року. Світ продовжить отримувати українську...