Аграрні експортні горизонти-2017

Один із пріоритетів розробленої нами стратегії реформ аграрної галузі «3+5» – розвиток зовнішніх ринків та промоція експорту. Ця поетапна та покрокова робота – головне завдання для моєї команди та особисто для мене як заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції. Розповім про нові експортні горизонти для української аграрної продукції на наступний рік та як ми їх бачимо.  

Команда нашого міністерства бачить перед собою чотири основні цілі у галузі формування аграрної торговельної політики та сприяння експорту на найближчий час:

• диверсифікація товарної структури аграрного експорту за рахунок збільшення частки продукції з доданою вартістю (тобто перероблених продуктів харчування);
• диверсифікація географічних експортних ринків для української аграрної продукції за рахунок відкриття нових країн та розширення номенклатури товарів, які вже постачаються в ті чи інші країни;
• розширення кола експортерів аграрної та харчової продукції за рахунок більшої кількості малих і середніх виробників та переробників, які здатні експортувати;
• підвищення рівня конкурентоспроможності українських виробників та переробників з метою їхнього виходу на зовнішні ринки.

І наше бачення розвитку експорту на наступний рік буде віддзеркалюватись у тих механізмах та інструментах, які ми будемо використовувати для досягнення поставлених цілей.

За десять місяців 2016 року аграрний експорт склав понад 40% всього експорту України, а це більше $11 млрд. Його регіональна структура  виглядає наступним чином:

 Країни Азії – 45,7%

ЄС – 27,8%

Країни Африки – 15,3%

Країни СНД – 8%

США – 0,3%

Серед продуктів, які принесли нам найбільшу експортну виручку, були:

олія соняшникова, сафлорова або бавовняна – 24,1%

пшениця – 19,1%

кукурудза – 15,9%

соя – 5,1%

ячмінь – 4,8%

макуха – 4,8%

Європейські перспективи

Головними країнами-імпортерами української продукції в ЄС стали Іспанія, Нідерланди, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Бельгія, Великобританія, Португалія, Румунія, Угорщина та Греція. 277 українських підприємств можуть експортувати свою продукцію до країн ЄС, зокрема – 97 з них харчові та 180 нехарчові продукти тваринного походження.

Значних змін щодо структури чи обсягів експорту до даного регіону на наступний рік ми не очікуємо. Як уже відомо, Європейська Комісія прийняла рішення щодо збільшення квот на деякі групи українських товарів, а саме: мед; крупи та оброблене зерно; оброблені томати; виноградний сік; овес, пшениця та борошно; кукурудза та ячмінь. Якщо це рішення підтримає Європарламент та країни-члени ЄС, то це дасть можливість отримувати нашим виробникам додатково майже $200 млн щорічно, така ініціатива буде діяти три роки. Разом із представниками профільних асоціацій ми працюємо над збільшенням квот на інші товарні групи, такі, як цукор чи м’ясо птиці.

Ми сподіваємось, що кількість українських підприємств із «єврономерами» збільшиться, особливо серед виробників переробленої продукції, такої, як томатна паста та інші перероблені овочі, соки, кондитерські вироби, чи вироби з борошна, з м’яса тощо.

Окремим перспективним напрямком збільшення експорту до країн ЄС може бути наша органічна продукція, причому, фактично вся лінійка, на яку продовжує зростати попит. Європейська комісія розробила нову електронну систему сертифікації для імпортної органічної продукції. Запуск системи планується вже у квітні 2017 року. Втілення її знизить витрати для українських сертифікуючих та контролюючих органів. Зі свого боку, ми з командою працюємо над створенням реєстру українських виробників органічної продукції. Це створить повноцінну та прозору картинку органічного сектору в Україні та значно поліпшить процес двосторонньої співпраці в цій галузі з країнами Європи і не тільки. Ми продовжуємо діалог з європейськими колегами щодо доцільності існування подвійної перевірки органічної продукції. Ці «добровільні директиви», введені Єврокомісією, додають зайвої  роботи та витрат не тільки вітчизняним експортерам, а й іноземним покупцям. Вони втрачають час і гроші через додаткові аналізи.

Азія, або «Тигри» теж хочуть їсти

Попри те, що Європейський Союз буде залишатись нашим стратегічним партнером у аграрній сфері найближчим часом, зацікавленість наших експортерів у розширенні співпраці з країнами Азії та глобальні економічні процеси дають підстави говорити про те, що ми побачимо зростання нашого експорту до країн Південно-Східної Азії у 2017 році. Серед ТОП-10 імпортерів нашої сільськогосподарської продукції вже сьогодні ми бачимо такі країни, як Китай та Індія, із кожною з яких наш річний аграрний товарообіг сягає понад 1 млрд доларів. У випадку Індії ми маємо надію на розвиток торгівлі бобовими та продуктами їхньої переробки, зважаючи на значну ємність індійського ринку. Перші серйозні поставки будуть можливі вже наступного року. Китай традиційно буде лідирувати як імпортер нашої аграрної продукції, та ми сподіваємось, що асортимент експорту розшириться за рахунок шроту, жому, певних видів м’яса тощо.

Але Азія не обмежується країнами-гігантами з мільярдним населенням. Ми все більшу увагу приділяємо роботі з такими країнами, як Японія та Південна Корея, котрі є потужними імпортерами продовольства (лише РПК імпортує аграрної продукції на більш ніж 25 млрд доларів щорічно), і де ми маємо шанси знайти свої ніші як для сировинних, так і для перероблених продуктів. Конкуренція на таких ринках досить потужна через традиційну присутність там великих гравців, таких, як США, Австралія та Канада. Але за умови активної торговельної політики та проактивної позиції наших компаній, ми можемо зайняти деякі цікаві ніші переробленої продукції на цих ринках, включаючи органічні продукти (мед, горіхи, сушені фрукти, ягоди тощо). Основна проблема на сьогодні – це те, що нашого виробника та бренд Made in Ukraine на цих ринках споживачі взагалі поки що не знають, тому велика частка роботи буде пов’язана саме з розбудовою українського бренду на даних ринках та посилена презентація продуктів у рамках профільних виставок.

Африка та Близький Схід

Африка (якщо не брати до уваги традиційного імпортера нашої аграрної продукції – Єгипет) поки залишається відносною tabula rasa для наших аграрних і переробних компаній. Відносною, тому що за 10 місяців поточного року ми експортували до країн африканського континенту продукції на майже 1,9 млрд доларів. В основному ми експортуємо туди зернові злаки, насіння олійних, макуху та інші залишки переробки олійних, м’ясо та субпродукти, борошномельну продукцію тощо.

Але на цей регіон ми будемо звертати все більше уваги. За останнє десятиріччя, згідно з  офіційними даними ООН, на 60% зріс ВВП континенту, а представників середнього класу стало більше на 90%. Такого швидкого економічного зростання Африка досягла завдяки експорту сировини. Через зростання платоспроможності з одного боку, та дефіциту аграрної продукції – з іншого, континент став привабливим для світових та українських виробників. Наприклад, до 2024 року середній клас у Субсахарській Африці зросте на 90%, що збільшить вживання харчових продуктів, не тільки базових, а й із доданою вартістю. За 2015 рік до Кенії було експортовано вітчизняної пшениці –135 тис. тонн, м’яса та курятини – 75 тонн, яєць – 77 тонн. Перші кроки є, але ринки Африки ще мало освоєні  нашим виробником. Зайняти свої впевнені позиції на цьому ринку українські виробники зможуть завдяки якісній, конкурентоспроможній продукції з достатнім терміном зберігання. Також у країнах Африки великим попитом користується суха молочна продукція. Ця галузь в Україні сьогодні мало розвинена, на жаль, але за грамотного підходу до цієї сфери та інвестування в технології – окупність покаже високий рівень. Необхідно ретельно вивчати систему державних тендерів на континенті, це є найефективнішим інструментом для виходу на національний ринок. Також потрібно уважно дивитись на країни, які є імпортними «хабами» для продуктів харчування та через які наша продукція фактично зможе потім потрапляти в усі інші країни континенту.

Близький Схід – це ще один важливий напрямок розвитку нашого експорту найближчим часом. Такі цікаві країни-імпортери, як Іран, Ірак, Саудівська Аравія, Катар та інші мають потенціал до збільшення споживання нашої аграрної продукції, причому, знову ж таки, як у сегменті сировини, так і в сегменті перероблених продуктів із доданою вартістю. Збільшення товарообігу можна буде очікувати з Ізраїлем – у разі успішного завершення перемовин щодо Угоди про ЗВТ.  

Країни Північної Америки, зокрема Канада, завдяки підписаній Угоді про ЗВТ, будуть, швидше за все, також збільшувати обсяги імпорту нашої аграрної продукції в окремих групах товарів. Значного зростання експортної активності в даному напрямку в 2017 році, тим не менш, не очікується. 

Як ми будемо рухатись до цих горизонтів?

Активна робота Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, МЕРТ, ТПП України та МЗС на сьогодні включає в себе такі інструменти просування вітчизняного експорту, як:

• проведення перемовин із компетентними органами потенційних торговельних партнерів України;
• торговельні місії до різних країн (на 2017 рік заплановані місії, наприклад, до Індії, Ірану та інших країн);
• розробка експортного та інвестиційного портфоліо сектору;
• офіційна та інформаційна підтримка участі українських компаній у галузевих профільних виставках (ключових);
• розробка прозорих інструментів інформування про існуючі для малих і середніх виробників та переробників можливості допомоги через донорські проекти, пільгові програми кредитування тощо;
• проведення бізнес-форумів для надання можливості зацікавленим компаніям встановлювати прямі B2B контакти з потенційними партнерами.

Ми сподіваємось, що спільні зусилля бізнесу, міністерств, асоціацій та інших зацікавлених акторів ринку створять необхідні для експортного зростання можливості за всіма зазначеними напрямками. А горизонти в українського аграрного та продовольчого експорту є насправді неосяжними.