Органічна продукція — виклик чи додатковий шанс для дрібних виробників?

Аграрний міністр Тарас Кутовий визначив у стратегії «3+5» АПК як один із пріоритетів розвитку саме органічну продукцію. Це добре. Щоб відповісти давайте подивимося, що ж сьогодні являє собою органічний ринок в Україні.  За даними Федерації органічного руху України, наша країна займає 22-е місце у світі за площами, зайнятими під органічним виробництвом. Українських фермерів, які вирощують екологічно чисту продукцію на 410 тис. га, налічується понад 210. Водночас ринок внутрішнього споживання органічної продукції в країні, за підсумками 2016 року, зросте на 17,6% — до більш ніж 20 млн євро. В Україні велика кількість родючих земель, ми гордо називаємо себе «аграрною країною», яка може годувати понад 500 млн людей у всьому світі. За деякими оцінками, 80% наших співвітчизників перебувають за межею бідності; внутрішній ринок споживання класичної продукції знизився до $7 млрд у 2016 році з $17,6 млрд у 2013 р., тобто майже у 2,4 разу.

1% земель під органіку — 100 млн євро від експорту!

У багатьох країнах світу органічне виробництво є важливою складовою національної економіки. Цей ринок у Німеччині складає близько 8 млрд євро. В 2016 році вартість експорту зернових культур, вирощених в Україні, — 8 млрд євро. Постає питання ефективності використання земельних ресурсів та розвитку високомаржинальних напрямків, зокрема органічного вирощування, про що потрібно дбати вже сьогодні, розробляючи стратегії на наступні роки. 1% земель в Україні, зайнятих під органічне вирощування, дозволяє нам експортувати екологічно чисту продукцію на 100 млн євро. Органіка має розглядатися не лише з економічної точки зору, це й збереження екології та навколишнього середовища; створення нових робочих місць, адже органічне виробництво потребує більше ручної праці, ніж традиційне; здоров’я споживачів та нації в цілому. Тому абсолютно справедливо, що у стратегії АПК «3+5» органічний напрямок є пріоритетним, я це повністю підтримую.

В Україні є закон №425-VII від 03.09.2103 року «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції і сировини». «Чинний закон має певні недоліки. Одним зі стримуючих чинників розвитку органічного виробництва в Україні є саме його дія», — так вважає директор департаменту продовольства Міністерства аграрної політики і продовольства України Микола Мороз.

Урядовий комітет з питань аграрної політики 17 листопада розглянув законопроект про внесення змін до чинного закону про виробництво і оборот органічної продукції в Україні. На думку представника відомства Миколи Мороза, розроблений документ дозволить наблизити українське законодавство в галузі органічного виробництва до європейських норм. Також він дасть можливість встановити загальні вимоги до виробництва органічної продукції в нашій країні, зокрема, вимоги щодо сівозмін, обробки ґрунту, насіннєвого матеріалу, підживлення сільгоспкультур, використання засобів захисту рослин.

Одним із недоліків чинного законодавства є те, що органічні виробники є незахищеними від недобросовісної конкуренції — продажу «псевдоорганіки», тобто продукції, яка має маркування «еко», «біо», «натуральна», але не є такою. В новій редакції Закону, ці всі норми є чітко прописаними, також визначено розмір штрафів за такі порушення.На даний час органічне виробництво в Україні зосереджено, в основному, на сімейних господарствах із площею від 20 соток до 2 га. Основні напрямки невеликих виробників: вирощування ягідної продукції, овочів, зелені, салатів; тваринництво; молочний напрямок; випікання хліба. Лише декілька підприємств мають у своєму розпорядженні земельний банк у кілька тисяч га. Такі господарства займаються вирощуванням зернових, олійних культур та їхньою переробкою, мають потужну тваринницьку базу та розвивають молочний напрямок.

Щодо органічного садівництва — це переведені в органічні високорослі насадження, яким понад 20—30 років; закладаються також нові інтенсивні сади із загущенням 2,5 тис. дерев на 1 га та більше. Інтенсивне садівництво — це один із напрямків сільськогосподарської діяльності, який дозволяє на невеликих площах — 2—5 га, отримувати значну кількість плодів — в середньому 45 тонн яблук/груш з 1 га. Плоди можуть реалізовуватись у свіжому вигляді та/або як продукти переробки. Зокрема, для органічних садів доцільно розглядати наступні варіанти переробки яблук/груш: соки, сушка, концентрати, дитяче харчування, джеми та ін. Наприклад, господарство «Золотий Пармен» експортує свої органічні соки в Європу та частково реалізує на внутрішньому ринку. Сушка плодів не потребує значних капітальних вкладень на обладнання, а попит на таку продукцію, особливо органічну, дуже великий як в Україні, так і за кордоном. У Європі формується тренд так званих снекових перекусів, тобто зростає попит на сушені фрукти та овочі. Органічна плодова продукція — свіжа чи перероблена, як правило, в 2—2,5 разу перевищує вартість традиційної. Екологічно чисті яблука в Німеччині коштують 5—6 євро/кг, сушка — 1,8 євро/50 г.

Як Європа «вирощує» органічних фермерів і чого чекають українські аграрії від влади?

Європейські фермери мають змогу розвивати органічний напрямок, тому що держава надає їм значну фінансову підтримку. Зокрема в Німеччині дотації складають близько 600 євро/1 га в перші 3 роки перехідного періоду, в наступні 200—400 євро. Середній розмір такої допомоги в Європі — 200—300 євро/1 га. Чому це важливо? Всі розуміють, що в перші роки органічного вирощування урожайність не така велика, як у традиційному землеробстві, та фермер протягом перехідного періоду ще не може реалізовувати свою продукцію як органічну.

Якщо Україна запровадить фінансову підтримку для органічних виробників, це значно посприяє розвитку цього сектору. Також можна розглянути механізм звільнення від оподаткування у перші 3 роки перехідного періоду, або пільги в оподаткуванні таких господарств. У Львівській області, наприклад, діє програма компенсації витрат на сертифікацію органічних виробників на рівні місцевого бюджету. Таку ж програму планують запровадити в Полтавській області. Іноді людям, які мають землю та бажання займатися цим напрямком, не вистачає знань, які культури краще вирощувати, як це робити, куди потім збувати продукцію. Організація навчально-практичних семінарів у різних регіонах могла б посприяти розвитку органічного вирощування в Україні.

За результатами звіту Міжнародного кооперативного альянсу, на основі міжнародного саміту у Квебеку 2016 року, майбутнє сільського господарства — за вирощуванням органічної продукції.