Децентралізація по-польськи
Микола Кучер, народний депутат України, член парламентського комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин

Парламент прийняв у першому читанні два законопроекти, які пожвавлюють децентралізацію в країні. Йдеться про №4772 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)» та №4773 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)». Законопроекти пропонують механізм приєднання до утворених об’єднаних територіальних громад інших територіальних громад.

Питання децентралізації і самостійності територіальних громад – досить актуальні для України. Вже 20 років поспіль практично всі політичні сили говорили, що для уникнення майбутніх проблем потрібно «делегувати» більшу частину прав і повноважень із центру на місця. Причому, не обов’язково – тільки областям, але обов’язково – місцевим радам. Із дуже важливою умовою – не на папері, а реально. А якщо уточнити, то, насамперед, із повноваженнями потрібно було передавати й відповідне фінансування. Це якраз те, чого завжди уникав офіційний Київ, який, зі зрозумілих причин, не бажав втрачати контроль над регіонами, а особливо – їхніми фінансовими потоками. Країні знадобилися великі потрясіння, щоб про цю реформу стали всерйоз говорити та приймати відповідні рішення.

Саме реформа децентралізації покликана в Україні створити нове явище — об’єднані територіальні громади (ОТГ), наділені усіма повноваженнями для власного розвитку. Це, зокрема, має зробити комфортним життя у селі — підняти рівень економіки, освіти, медицини, культури, залучити сюди інвесторів. Про курс на успішний європейський досвід в один голос говорять прихильники адміністративної реформи, хоча є й такі, котрі у процесі передачі повноважень «згори — на місця» бачать намір розвалити країну та можливість для розгулу сепаратизму.  

Для безболісного процесу децентралізації нам варто  вивчити досвід  інших країн,  у першу чергу — Польщі.  Там вона відбувається успішно, і саме завдяки їй став можливим вступ Польщі до Євросоюзу. Що «позичити» у сусідів? Досвід  переймав разом з іншими членами делегації від Вінницької області (районні та сільські голови) в рамках  візиту до Польщі.

Українська концепція реформи децентралізації за формою дуже схожа з польською. Базовою одиницею там є гміна – місто, містечко чи кілька сіл, аналогом нашого району є повіт. Великі міста, такі, як Варшава, прирівнюються у правах до повіту, й окремі райони в таких містах є окремими гмінами. Повіти об’єднано у воєводства.

Більшість коштів, зібраних на території гміни у вигляді місцевих податків (податок на нерухомість, земельний і екологічний збори), там і залишаються. Держава мало бере, але й дає зовсім небагато. Самостійність гміни виходить дуже велика: 20% бюджету – це власні доходи, 30% – надходження від податку на доходи фізосіб, 35% – дотації (без зазначення цільового призначення) і 15% – субвенції (на конкретне завдання, за яке потрібно відзвітувати).

Але це не означає, що громади цілком утримують себе самі: дуже важливим фактором є субвенції з бюджету ЄС. Скажімо, в 2014 році в бюджеті Варшави було заплановано 13 млрд злотих доходу. З цієї суми 2 млрд злотих – субвенції від ЄС. За гроші від єврофондів усі адміністративні одиниці створюють транспортну та соціальну інфраструктуру в країні.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

11 липня 2016
Аграрний комітет просить Верховну Раду цього тижня розглянути дев’ять аграрних законопроектів ― Кучер
Сьогодні на засіданні погоджувальної ради народний депутат Микола Кучер звернувся до голови ВР з проханням включити до розгляду парламенту на цей...
15 червня 2016
Кучер наполягає на розробці нового Податкового кодексу та відстоює інтереси місцевих громад — прес-служба
Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин відхилено проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати...
2 червня 2016
Необхідно створити умови для співпраці НААН і бізнесу — Кучер
Потрібно створити умови для того, щоб чесно передати землі НААН бізнесу, для того, щоб половина грошей йшла на розвиток науки. Про це вчора на...

Вибір редакції

15 червня 2023
Зернове майбутнє України: угода з росією та прогноз закупівельних цін на кукурудзу, пшеницю, ячмінь
Яких закупівельних цін на пшеницю, кукурудзу та ячмінь варто очікувати Україні, під впливом фактору зернової угоди з росією та перехідних внутрішніх...
22 травня 2023
Земля України попри війну – надійний інвестиційний ресурс
Сільськогосподарська земля України залишається надійним інвестиційним об'єкт. Аналіз ринку землі читайте на AgroPolit.com у блозі голови асоціації...
18 травня 2023
Зернова угода і стратегія розвитку повоєнного аграрного потенціалу України
Зернова угода продовжена ще на два місяці. Тож зерновий коридор Чорним морем діятиме до 18 липня 2023 року. Світ продовжить отримувати українську...