Хто отримає додаткові гроші з землі – бюджет, власники паїв чи агрохолдинги?
Наталія Федоришин, експерт з комунікацій засновник Київської школи політтехнологій

Минулого тижня була, вже вдруге, на зустрічі блогерів та аналітиків із першим заступником міністра аграрної політики та продовольства Максимом Мартинюком.

Звичайно, йшлося про земельну реформу. Ви ж пам’ятаєте, що в нас діє мораторій на продаж землі. Сім мільйонів українців не можуть розпоряджатися власним майном. Не можуть утворювати фермерські господарства, бо не здатні взяти кредит на техніку чи засів у банку під заставу землі.

В держави є план щодо запуску ринку землі. Передбачено захисні механізми для власників землі, які зараз не отримують справедливої винагороди за оренду землі. Писала про це тут.

У нинішній ситуації зацікавлені в першу чергу агрохолдинги. Вони, звісно, не є вселенським злом, бо дають експортну виручку, продовжують розвивати аграрний бізнес тощо. Та є одне але. Навіть два. Права мільйонів українців порушено. Ситуація депресивної безвиході в селах, тобто на третині площі держави, консервується. Так, звичайно, не всі у селах хочуть працювати, ставати фермерами і т.д. Але той, хто хоче, – не має можливості. І якщо навколо більшість виїжджає, або спивається, то це впливає на всіх. Тут до ворожки не треба йти і теорії розбитих вікон знати не потрібно.

Якщо ринок землі запуститься, як планувалось, з’явиться малий бізнес у селах. Хтось буде вирощувати малину для йогуртів, хтось – виробляти сири, і це не буде загрожувати великим агрохолдингам. Ніхто з дрібних фермерів не буде конкурувати з ними на їхньому високотехнологічному полі.

Ще трохи про гроші, яких завжди не вистачає. Можу неточно наводити цифри, але близько 900 тис. га землі перебуває у власності держпідприємств. 400 тис. га – у аграрних держпідприємств (колишні колгоспи, радгоспи  тощо) і близько 500 тис. га – в НААН. Із гектару платиться податок в 1% оціночної вартості, що становить близько 290 грн. Комерсанти – 5%. Навіть якщо уявити, що ці 4% не йдуть у кишеню тому, хто розпоряджається цими землями (а контроль наразі такий, що ці землі частенько здаються нелегально в оренду тим же агрохолдингам), а просто недоотримуються бюджетом, то це колосальна сума 290 грн Х 4 Х 900 = 1, 44 млрд грн на рік.

Ще про гроші, популізм і захисників матінки-землі, яку не можна продавати. «Сьогодні вартість оренди за офіційними даними складає 727,6 грн за га на рік. За курсом НБУ – 30$. Середній пай – 4 га. Тобто, за рік селянин отримує менше 3 тисяч гривен. Це пенсія за 2 місяці. Якщо він отримає навіть грабіжницьку ціну землі $1 тис. з 1 га, то це вартість його оренди за 33 роки, отримана відразу. Як бачимо, захисники надійно захистили народ від грошей». 

Звичайно, запустити ринок землі – непросто. Люди не довіряють державі, бояться, що втратять навіть ті копійки, які мають зараз. Але консервування ситуації не принесе додаткових грошей ані в бюджет, ані семи мільйонам наших громадян. Хоча насправді їх уже менше. 15 років тому, коли роздавали землю, 60% з них були пенсіонерами. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

30 вересня 2016
Землі Херсона принесли до бюджету 72 млн грн
У січні-серпні за використання землі, надр, водних ресурсів і лісів жителі і суб'єкти господарювання Херсона перерахували до бюджетів усіх рівнів...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...