Угода з Канадою ― шанс для агробізнесу
Угода з Канадою ― шанс для агробізнесу

Те, до чого йшла наша команда переговірників кілька років ― здійснилось. Перший віце-прем'єр-міністр — міністр економічного розвитку України Степан Кубів поставив підпис під історичним документом про Зону вільної торгівлі між Україною та Канадою.

На мій погляд, головне досягнення цього, що українські експортери зможуть поставляти переважну більшість сільськогосподарських товарів за нульовою ставкою ввізного мита. Нам вдалося домогтися вигідних умов для агрокомпаній - в Угоді акцент робиться на поставки товарів з високою доданою вартістю: кондитерські вироби, консервовані та готові овочі, олію, соки, алкогольні напої та рибну продукцію тощо. Тож вітчизняні товаровиробники отримали додатковий шанс на нових клієнтів і більш впевнені позиції на канадському ринку. Тобто бізнес отримав те, що просив давно наших спільних зустрічах в Міністерстві аграрної політики та продовольства. Зафіксовані умови для агросектору дуже важливі, бо ЗВТ з Канадою ― це вихід на ринок однієї з найбільших економік Північноамериканського континенту та світу.

Наразі двостороння торгівля з Канадою характеризується незначним обсягом і номенклатурою товарів українського експорту (у 2015 році – $3,4 млн) та негативним сальдо (у 2015 році – $18,6 млн). На жаль, така ж тенденція продовжується і в поточному році. Аби це виправити і нівелювати побоювання агробізнесу, я та інші учасники переговорів постійно звертали на це увагу канадської сторони.

Як результат, нашій команді міжнародних переговірників вдалося досягнути ряд преференцій для сільськогосптоваровиробників в рамках підписаної угоди.

У сфері доступу до ринків

Ми добилися для виробників можливості постачати переважну більшість сільськогосподарських товарів за нульовою ставкою ввізного мита. Особливо, це стосується товарів з високою доданою вартістю (в тому числі кондитерські вироби, консервовані та готові овочі, олію, соки, алкогольні напої та рибну продукцію тощо). Виключення становлять 108 тарифних ліній, які вилучаються з режиму вільної торгівлі та доступ по яких відкривається у рамках квот (це традиційна практика Канади по відношенню до інших країн).  В рамках глобальних квот Канади за цими тарифними лініями вітчизняні експортери матимуть можливість постачати товари за нульовою ставкою ввізного мита.

Тож правильні кроки в напрямку освоєння канадського ринку зроблені. Зараз головне, на мій погляд, для українських виробників бути готовими конкурувати за привабливий канадський ринок із великими експортерами сільськогосподарської продукції, зокрема США.

Для канадських виробників після вступу в силу Угоди під повну лібералізацію (негайне скасування мита) підпадають риба та морепродукти, зернові, олійне насіння та плоди інших олійних культур, олія (крім соєвої), кондвироби з цукру, шоколад, хлібобулочні і кондитерські вироби, варення та желе, плоди, консервовані іншим способом, соки, мінеральна вода, пиво, вино, алкогольна продукція тощо.

В той же час для деяких сільськогосподарських товарів передбачено скасування ввізних мит з використанням перехідних періодів у 3, 5 та 7 років. Під часткову лібералізацію підпадають такі чутливі для України товари як м'ясо та субпродукти птиці морожені, окремі позиції по маслу вершковому, сирам, маргарину та сумішам тощо.

Окремим пунктом стоїть експорт свинини. Канада є одним із найбільших виробників та експортерів цієї продукції, в той же час як українське свинарство потребує додаткової державної підтримки. Важливо, що нам вдалося в рамках угоди обмежити доступ до українського ринку канадської мороженої свинини та субпродуктів, а також сала шляхом застосування тарифної квоти.

Крім того, досягнення українських переговірників є рішення по цукру – його вилучено з режиму вільної торгівлі.

У сфері експортної конкуренції

Угода включає в себе положення, які регулюють питання щодо використання сторонами експортних мит у відповідності до їх прав та зобов’язань в рамках СОТ, а також незастосування експортних субсидій та спеціальних захисних заходів у торгівлі сільськогосподарськими товарами.

Разом з тим, для захисту внутрішнього ринку, ми домоглися, що Україна матиме можливість використання таких захисних інструментів, як антидемпінгові та компенсаційні заходи, положення про які включені до угоди

Що далі?

Ми не збираємося зупинятися на досягнутому. В програмі дій уряду на найближчі роки – підписання Угод про ЗВТ з Туреччиною, Ізраїлем, окремими країнами Африки (можливе укладання Угоди про ЗВТ з економічним співтовариство країн Західної Африки ЕКОВАС) та Азії (співтовариство держав Перської Затоки). Тож я і моя команда готові докласти всіх зусиль, аби українські аграрії отримала максимум вигідних умов, аби успішно освоювати нові ринки.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

30 червня 2016
Система ProZorro із часом дозволить агровиробникам вийти на державні закупівлі країн ЄС ― Рутицька
Україна прагне, щоб вітчизняні товаровиробники брали участь у державних закупівлях країн Європейського Союзу. Про це сьогодні повідомила заступник...
4 березня 2016
Владислава Рутицька: Проект «Аграрні розписки» має хороші перспективи у масштабах України
«Не питання, що краще, а що гірше. Фермер сам може обирати, але наше завдання — дати якомога більше можливостей». Так моя...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...