SHARE

Якщо інспектувати, то батьківщину автора «Ревізора» — рідне село Миколи Гоголя. Інакше класик би нас не пробачив :)

с. Гоголеве. Завіса! Починаємо!
Дорога до села нам далась непросто: ніч, ожеледиця, крижаний душ вранці, 3 години для сну, пробита на в'їзді до села шина. Втім, настрій це не зіпсувало. Ми налаштовані «по-ревізорськи».

Заїхавши в Гоголеве, одразу відзначили — СЕЛО ЖИВЕ! Цього висновку дійшли за 5 хвилин. Доки стояли на перехресті з пробитим колесом, повз проїхали 7 машин, пройшли 11 перехожих, з вікон визирнули 3 людей, а 12 школярів «протупали» на екскурсію до місцевого музею. Один хлопчик, вітаючись, так жалібно подивився на нас, наче знав, чого вартує пробити колесо. Ми вирішили, що він син механіка:)
Через ремонт ревіZORROмобіля нашій команді довелося розділитись. Час було починати! Ви вже запаслися попкорном?
Гоголеве має настільки розширену інфраструктуру, що запланованих 2 днів на вивчення села, просто не вистачило. Знадобилося три...
У Гоголевому — 184 двори, в яких проживає 528 осіб. Із них 70% — працездатне населення, задіяне на 2 основних підприємствах: агрофірмі ім. Довженка (входить до агропромхолдингу «Астарта-Київ») та ПП «Полтаванафтогаз». Також у селі є малий бізнес: 15 приватних підприємців та 8 одноосібників. Тут проживає багато молоді — майже 50 дітей різного віку.
Ми потрапили на територію найбільшої в Україні громади, яка включає 11 сільських та 1 селищну ради. До складу сільської ради входить 5 населених пунктів: Воронянщина, Шафранівка, Шарлаївка, Маликівщина, з центром в Гоголевому. Територія об'єднаної громади сягає 5 тис. га землі, з них 3 тис. — орна.
Сільського голову ми зустріли випадково в дворі дитячого садочка (шо він там робив?) і почали розпитувати про активність громади та життя в селі. Хто перед нами — не знали. Після кількох коментарів почули: «А ви знаєте, що я сільський голова?»:)

Насправді після децентралізації посада Андрія Івановича Шарлая звучить дещо інакше: «виконуючий обов'язки старости Гоголівського старостату Шишацької селищної ради, голова комісії з припинення діяльності сільської ради».

Втім нас цікавили не посади, а цифри. Тож ми накинулись на нього із запитаннями про те, як виглядає видаткова частина бюджету сільради.

Андрій Іванович Шарлай
виконуючий обов'язки старости Гоголівського старостату Шишацької селищної ради, голова комісії з припинення діяльності сільської ради
Загальний бюджет села за 2015 рік склав 1 млн 100 тис. грн. Доходи формують податки, сплачені підприємствами, орендна плата та субвенція від держави. Із них 700 тисяч витратили на ремонт садочка, доріг, оновлення шкільних меблів, побудову дитячого майданчика, реконструкцію освітлення, ремонт приміщення сільради та інше. У 2015 до бюджету об'єднаної громади перейшло 400 тис. грн залишкових коштів.
«Якщо до 2015 року ми отримували 60% податку на прибуток із доходів громадян, а решта 40% — обласний бюджет, то зараз увесь цей податок залишатиметься на нашій території і не йтиме «нагору». Ми об'єдналися з іншими селами, долучившись до Шишацької селищної ради, і маємо дуже великі плани та перспективи. Питання об'єднаних громад зараз активно вирішуються в Києві. Нам обіцяють зовсім інакші податки, які залишатимуться в громаді, що дозволить вийти на рівень міста обласного значення. Також обіцяють великі суми субвенції на розвиток інфраструктури»

Андрій Шарлай
сільський голова
Фактично ж поки що не зрозуміло — діє децентралізація чи ні. Поки тривають організаційні питання, реорганізовуються структури та лунають обіцянки, люди працюють у звичному для них темпі над «вічними питаннями».
Сільський Ревізор побував у приміщенні ради, котра плавно перетворюється на старостат. Кабінет голови виявився доволі простим та оформленим у «радянському» стилі. Інші кабінети та коридори ремонтуються і відтак мають більш модерновий вигляд.
Ми оцінюємо сільську раду в 4 бали за зволікання з ремонтом Будинку культури (читайте в розділі «Культура»).
Їдучи до школи, перечитували вголос гоголівські твори. Боялися, що спитають :)

Загальноосвітню школу відвідує 103 учні. Це діти з 7 навколишніх сіл, які приїжджають на уроки на шкільному автобусі! Харчування повністю спонсорує агрофірма ім. Довженка. Обід коштує символічно — 1 грн.
Щойно почули ціну на обід, примчали в столовку. Сіли за стіл разом із дітками з групи продовженого дня. Учні настільки швидко «змолотили» свої порції, що встигнути за ними було важко.
Харчовий блок функціонує «на ура»: в дитяче меню включено навіть вареники та голубці. Його затверджують раз на 10 днів і позиції в ньому не повторюють одна одну.

Улюблений напій дітей — какао й узагалі всі молочні продукти. Ще б пак! У Гоголевому шлях молока від корови до учня стовідсотково менший 8 годин. Продукт постачається напряму з молочної ферми, розташованої поруч.
Нам показали новий котел, який працює на всіх твердих видах палива. Для нього завжди про запас заготовляють дрова — цьогоріч 240 кубометрів — хоч у цьому сезоні школу й опалюють газом. Котел, встановлений із допомогою аграріїв, працює вже другий рік, його потужність становить 300 кіловат.
Поспілкувався Сільський Ревізор і з директором школи Ніною Скочко, яка займає цю посаду вже 13 років.

Вона похвалилась останніми нововведеннями школи: тепер можна отримати сертифікат «оператор комп'ютерного набору» та пройти стажування в агрофірмі.



«Керівництво агропромхолдингу — із села, вони навчалися в цій школі, розуміють наші проблеми, знають, як краще зробити, в чому допомогти. Якби не їхня допомога, школа виглядала б набагато сумніше».
Ніна Скочко
Директор школи
За оцінкою Сільського Ревізора школа отримує 5 балів. Хвала вищим силам, що команді не виставили оцінку за знання гоголівських творів :)
Далі Сільський Ревізор відвідав дитячий садочок, завідувачка якого — Валентина Мельченко — чекала на нас з нетерпінням. Все село було в курсі про приїзд ревізорів та візит до школи.

Садочок відвідує 14 дітей, 11 з яких — хлопчики. Підростає покоління затятих аграріїв :)

«Відтоді як у 2009 році агрофірма ім. Довженка побудувала в дитсадку котельню, ми почали працювати цілий рік. До того відкриті були тільки в сезон — з травня по жовтень. Я пам'ятаю часи, коли в гоголівський садочок ходило 60 діток. Цього року 20 записалося. Хоча народжуваність у нас хороша. В межах сільської ради 2015 року народилося 12 дітей. Дитсадок уже чекає на них!»

Валентина Мельченко
завідувачка дитсадка
Приємно було почути, що пані Валентина працює тут уже 30 років. Вона зранку об'їжджає на службовому автобусі 3 села, з яких підвозять малюків.

Доки ми оглядали приміщення, діти прокинулася після обіднього сну. Саме вони були найбільш раді приїзду ревізорів. Ми привезли їм класні розмальовки з гусаками, за які ми одразу й засіли всі разом.
У дитсадку пластикові вікна, нові меблі та їдальня. Тут тепло та затишно. А головне - щиро. Погляньте на умови для розвитку для малих гоголівців і ви.
Сільський Ревізор вважає такі умови відмінними. Ставимо садочку оцінку в 4 бали. Бажаємо дотягнутися до 5-ки цього року, відремонтувавши актовий зал.
Замість традиційного пам'ятника Леніну в центрі села — молочна ферма. Це не якась там радянська спадщина напівзруйнованого типу, а сучасне підприємство, досвід якого наслідують навіть французи! Власне воно відображає всю суть агрофірми ім. Довженка («Астарта-Київ»), структурною одинице якого воно є. В обробітку агрофірми майже 45 тисяч гектарів орних земель у Гадяцькому, Диканському, Зіньківському та Шишацькому районах Полтавщини. Всього в ній задіяні близько 3 тис. працівників. Її очолює заслужений працівник сільського господарства України Віктор Миколайович Скочко, який народився, навчався і проживає в селі Гоголевому та одночасно є головою Полтавської обласної організації Аграрної партії України.
Молочний комплекс — новозбудований, із безприв'язною системою утримання на 1000 голів корів і сучасною системою доїння, що дозволяє отримувати молоко «екстра-класу». Першу чергу на 500 голів молочнотоварного комплекс запустили 2010 року, другу чергу на 500 голів — у жовтні 2011.

Випили майже повне відро
Селяни бідкалися на якість води в криницях. Ми одразу знайшли одну, щоб перевірити сказане. Знаєте, порівняно з водою з-під крана в столиці, це — казка!

Загалом же, за підсумками Сільського Ревізора, для багатьох у селі агрофірма ім. Довженка — стабільні робочі місця. Робота тут складна та енергозатратна, зате добре оплачувана. Оцінюємо молочний комплекс у 4 бали через проблеми з запахом в селі.
Говорити про спорт, дивитися на спортивні об'єкти, слухати про них — нудно. Сільський Ревізор провів вечір за жвавою грою у волейбол. Синців набили і нових друзів завели.
Почали ми спортивну ревізію зі знайомства з сільською футбольною командою. Футбольна команда Гоголевого «Зоря» нараховує уже 60 років від дня заснування. У команди навіть існує своєрідний літопис про спортивні досягнення — це більше 300 вщерть заповнених сторінок з датами проведення матчів, рахунками та іменами чемпіонів. Його створив багаторічний капітан та тренер команди Іван Шарлай.

Дивує масштабом багатофункціональний спорткомплекс «Зоря», судячи з якості котрого одразу можна зробити висновок, що інвестиція явно не державна:) Спорткомплекс було побудовано агрофірмою 5 років тому. Його загальна площа — 4 306 м кв. вартістю 736 тис. гривень.
Багато чого в добробуті села залежить не від соціальної відповідальності аграріїв, і навіть не від влади, а від активних людей, які ініціюють правильні, драйвові речі. Фізрук Михайло Святина «та його молода команда» вечорами займаються у спортзалі школи, куди ми нагрянули досить неочікувано. Нас запросили приєднатися до гри. Якимось б̶о̶к̶о̶м̶ чином у члена команди Сільського Ревізора були з собою наколінники для гри. Збіг обставин? Не думаємо :)
Грали зі справжніми професіоналами, які приїхали і з навколишніх сіл. Виклались на повну!
У Гоголевому крім спорткомплексу та активного фізрука є майданчик для гри в хокей, поле з піском для гри у пляжний футбол, тренажерний зал. Багато сіл можуть такому спортивному наповненню тільки позаздрити.

Ревізор дякує за хорошу гру і ставить вам 5!
Як кажуть між людьми: «В селі є три види погоди: болото, болото засохло і болото замерзло». Сільський Ревізор приїхав до Гоголевого в період «болото замерзло» і почав ревізію стану доріг із власного кепського досвіду. На в'їзді в село ми
зловили щасливий шуруп, який привів нас у пошуках допомоги на тракторну бригаду, де нас не просто якісно обслужили, а й розповіли про всі найголовніші новини села.

Досліджувати дороги ми бралися різними способами: рахували ями та їхній діаметр, роз'їжджали по всіх усюдах на ревіZORROмобілі та на власній ̶ж̶о̶п̶і̶… шині.

Загалом дороги на під'їзді до села з будь-якого боку розбиті, а в самому селі хороші: асфальтовані та залатані.
Ревізія доріг

Сільський Ревізор вирішив опитати людей, що вони думають про загальний стан доріг у селі. Ми зупиняли машини і трапили на Віктора Скочка.

Керівник агрофірми ім. Довженка тільки стенув плечима: «Дороги як дороги». Що тут скажеш?
Водії ревіZORROмобіля оцінили дороги Гоголевого в період «болото замерзло» на 4 бали. Про наші пригоди в райцентрі дивіться фото.
Із настанням ночі команда Сільського Ревізора не вгамувалася, а поїхала рахувати ліхтарі. Коли на село спускається ніч,
з Гоголівської садиби виходять, за розповідями мешканців, прогулятися ̶п̶'̶я̶н̶и̶й̶ ̶̶а̶̶̶г̶р̶о̶̶̶н̶̶̶о̶̶̶м̶̶̶ привиди.

Селянам пощастило, що перетнутися з ними можна тільки в темних закутках, а село має 5 точок постачання електроенергії, що не так мало порівняно з іншими населеними пунктами в районі.

Видаткова частина бюджету на вуличне освітлення Гоголівського старостату 2015 року склала 117,8 тис. грн.

«У 2015 році наш бюджет був найкращий за роки моєї роботи, а я займаю свою посаду вже 4 скликання. Якщо раніше бюджет був слабенький: енергоносії, зарплата, захищені статті й усе, то 2015-го він вже значно кращий. Ми змогли провести вуличне освітлення у більшості сіл сільської ради, встановили 9 точок подачі електроенергії по всій сільській раді».

Андрій Шарлай
сільський голова
Походивши по селу в нічний час, привидів ми не зустріли. Можливо, тому, що найбільш освітленим місцем виявилась нещодавно збудована церква.
Ревізор оцінює якість вуличного освітлення в с. Гоголевому в 3 бали. Бажаємо вчасно та якісно засвітити ліхтарі на кожній вулиці.
Якщо ви думали, що ми стомилися й не виспалися, то ви не читали блоги з АгроЕкспедицій :) Сільський Ревізор цієї ночі ще й підкорював один із двох гоголівських клубів.

Ми повечеряли в місцевому кафе, де з гарячих страв можуть приготувати аж ̶л̶а̶з̶а̶н̶ь̶ю̶ пельмені і «Мівіну», куплені в сусідньому магазині :)

І поспішили на дискотеку. Не терпілося послухати, які місцевий діджей- продавщиця тьотя Галя підбирає хіти. Танцювали і під коломийки, і під реп.

Щоб потрапити на таку тусовку наші нові знайомі з волейбольної команди приїжджають до Гоголевого чи не щовихідних.
Чи знаєте ви українську ніч? Ми тепер знаємо, відвідавши гоголівський клуб. Обійшлося без бійок, Вій не з'являвся.

Але атмосферу, що склалася, до кінця не передамо ні фото, ні словами. Сільський Ревізор радить вам відвідати клуб села Гоголеве та відчути її самостійно. А ми ставимо клубу 4.
Для того, щоб виконати програму-максимум, дівчата з команди Сільського Ревізора вирішили влаштувати собі зранку шопінг. Для цього в Гоголевому є 3 продуктові та 2 побутові магазини.
Окрім стильного взуття ми придбали «соціальний кошик», щоб порівняти ціни на стандартний набір продуктів у різних селах.
Отже, на соціальний кошик в селі витрачено 83,25 грн. Повернувшись до Києва, ми купили ті ж товари в супермаркеті й заплатили 90 грн. Але суть не в цінах. Похід магазинами в Києві ніколи не зрівняється з Гоголевим. У сільському магазині, де можна розрахуватися картою Visa чи MasterCard, хоч скільки б людей було у приміщенні, пін-код потрібно прокричати продавчині через увесь зал. Хіба це не мило?

Від Сільського Ревізора торговій інфраструктурі Гоголевого — 4 бали.
Оцінили ми й такі виклики часу, як мережа та інтернет-покриття. Звісно ж, на 3G ми не розраховували, але зіткнулися з тим, що повноцінною була мережа тільки для оператора МТС, а для Київстар, Лайф та інших операторів в селі немає зв'язку. Біда і з якістю Інтернету. Звідси невимовне ̶щ̶а̶с̶т̶я̶ розчарування одного з членів команди Ревізора від можливості побути поза зоною досяжності в робочий час :)

Найближче відділення «Нової Пошти» — у с. Яреськи за 22 км від Гоголевого. Зате є зв'язок із вищими силами: у Гоголевому 2014 року збудовано Свято-Миколаївську церкву, яку проспонсорувала родина Скочко.
Сполучення з районним та обласним центром досить зручне: автобуси ходять як мінімум тричі на день в бік Полтави та тричі в іншу.
Наша оцінка зручності зв'язку в селі Гоголеве — 3 бали. Адже мобільне покриття все-таки неякісне. Цього не компенсувати навіть наявністю в селі банкомату.
Хоч село маленьке, але культурної програми тут вистачить на пару тижнів. Лише на третій день ми дісталися до місцевої окраси — Музею-заповідника М.В. Гоголя. І сталося це в дуже символічний день — 14 лютого, на день всіх закоханих. Нам пощастило: прямо у приміщенні музею розписувалася парочка «свіженьких» молодят. Втім, спочатку ще трішки про музей. Не в кожному селі в Україні 30,7 га землі виділено під землі історико-культурного призначення, а в Гоголевому це майже 31 га містичності та загадковості. Тут розташовано національний музей-заповідник: звідси й зелений туризм, з'їзди байкерів-гоголезнавців, 5—6 тис. відвідувачів традиційних купальських ночей, нетипові музейні програми, під час яких у саду Гоголя можна зустріти русалку, Вакулу чи навіть чорта.


Ірина Волошина
заступник директора музею-заповідника
«Якщо музей не живе і до нього не йдуть повторно ті, хто вже його відвідував, то це не музей. Ми, як зберігачі гоголівської спадщини, вводимо нові форми проведення екскурсій, яких 7: це звичайний огляд, академічна екскурсія, замовлене театралізоване денне дійство, різдвяний цикл щедрівок, нічна театралізована екскурсія «Чи знаєте ви українську ніч?», «Бабусина скриня» для діток».
В музеї працюють неймовірні люди. Вони збирають тут літніх жінок із навколишніх сіл, які практично відрізані від світу, на гоголівські читання та вечори, їздять із виставами у виправні колонії, до будинку-інтернату, роблять свою роботу відповідально і трепетно та мріють про розвиток зеленого туризму в селах.
А тепер повертаємося до молодят. У музеї час від часу святкують весілля. Вітання молодятам від Сільського Ревізора!
Є в Гоголевому і загашене вогнище інтелігенції — будинок культури, реставрація якого триває з 2009 року. Саме тоді піднімалося питання виділення державної субвенції на ремонт закладу. Він перебуває на балансі сільської ради, на території заповідника-музею. Тож, коли останній підняв питання про передачу його на свій баланс та проведення ремонту, їм було відмовлено і проект «заморозився», тільки пластикові вікна поставили.

Чули ми й історію, що коли приїжджав до села Ющенко, будівлю закрили маскувальною сіткою. Коли з візитом у Гоголевому була дружина Януковича, проблему не приховували. Вона пообіцяла відремонтувати приміщення, але, стовідсотково, більше цього не зробить.

За відсутності власного Будинку культури, жителів Гоголевого відвозять на концерти, організовані агрофірмою, в інші села. Сільському Ревізору неймовірно пощастило послухати разом із громадою душевних і завжди веселих жіночок з «Лісапетного батальйону».

Наталія Фаліон
фронт-вумен гурту "Лісапетний Батальйон"

«Я обожнюю село, люблю народ з мозолями. Саме про вас, про ваш побут та працю мої веселі пісні. Співайте, щоб увесь світ чув і бачив! Бо народ, який співає в часи печалі, на коліна ніхто не поставить».
І громада співала і пританцьовувала, залишившись у чудовому гуморі. За незабутній настрій ставимо культурі 5.
На виступі «Лісапетного батальйону» ми почули геніальну фразу: «Одна біда в селі: як заслабнеш, то не факт, що тебе живого до району довезуть». Ми одразу ж вирішили проінспектувати сільські ФАП та аптеку і були дуже приємно здивовані.

Ірина Волошина
заступник директора музею-заповідника
«У нас ФАП винятковий. Там працює Людмила Яруліна, яка завжди тримає приміщення в чистоті й порядку. Вона настільки небайдужа людина! Якщо немає якихось ліків, їх можна замовити і через декілька днів вони вже будуть у тебе. Я на собі випробувала це, чесно. Медична допомога — на висоті, дівчата їдуть «по першому зову»! Машину можна викликати через диспетчерську агрофірми, і в будь-який час дня і ночі вона везе до ФАПу. А якщо хворого потрібно госпіталізувати, приїжджає швидка з райцентру. Агрофірма в медицину на селі грошей вклала немало»
Ми проревізували приміщення ФАПу ззовні: тут навіть є пандус для під'їзду інвалідного візка. Це пов'язано з тим, що в селі особливі традиції щодо святкування Івана Купала — сюди з'їжджаються інваліди-візочники на гоголівські з'їзди. Подібні речі настільки потрібні у містах!

Пацієнтів не просто «живими до району довозять», а й піклуються про них всерйоз, приймаючи в місяць до 200 хворих та надаючи 50 із них допомогу на дому.
На жаль, соціальна сфера включає в себе турботу не тільки про добробут села, а й про тих односельчан, які беруть участь в АТО, та їхніх побратимів.

Всього у селі 16 мобілізованих, з яких зараз на війні троє. Решта, на щастя, благополучно повернулися. Сільський голова розповів нам історію, наскільки морально важко вручати повістки односельчанам.
«Приїжджає представник військкомату і приносить мені 30—40 повісток для мобілізованих, а я повинен йти їх роздавати. Я дивлюся на ці папірці, розумію, що війна є війна, але в період, коли були Іловайськ, Дебальцеве, коли загинув перший хлопець із нашого району, у людей був дуже пригнічений настрій і острах перед невідомим. І ось я йду селом, приношу ці повістки людям. Я тут 47 років прожив і кожен мене знає, це свої. Є люди, які розуміли, а є такі, хто не сприймав. Було так важко вручати їх, особливо кумові».

Андрій Шарлай
сільський голова
Ділиться Андрій Шарлай, і сподівається, що більше йому не доведеться сповіщати людей про невтішні події.

Є у Гоголевому небайдужі підприємці, волонтери, працівники освіти та культури,які стараються допомогти з кращим забезпеченням в АТО не тільки односельчанам, а й цілим підрозділам. У селі від самого початку подій проводять благодійні концерти, ярмарки в школі, музеї, а кошти, отримані з них, передають воїнам-землякам. Діти в навчальних закладах зустрічаються з воїнами, випускниками школи, односельчанами. З ініціативи агрофірми ім. Довженка, діти, батьки яких є учасниками АТО, харчуються безкоштовно.

У школі нам із гордістю показують прапор військової частини — 27-го артилерійського полку зі словами подяки небайдужим.
Гадаємо, будь-які починання в цій сфері заслуговують найвищої оцінки. Це знову 5.
Імператор, прибувши на гоголівську п'єсу та переглянувши її, сказав про «Ревізора»: «Ну і п'єска! Дісталось усім, а мені — найбільше». Сподіваємось, так не скаже Віктор Скочко, адже все, що ми написали негативно, у жодному разі не може ставитися в вину агрофірмі. Ми одностайно дійшли висновку, що без її підтримки нині село б не прожило. Чи праві ми, дивіться самі.

Команда Сільських Ревізорів прожила в селі 3 дні, дослідила всі громадські установи, з'їла 3 кіло пельменів, побувала на концерті «Лісапетного батальйону», відстежила всі бюджетні потоки, підняла келихи за здоров'я молодих на весіллі, потанцювала в клубі, перевірила якість доріг, пограла у волейбол із місцевою командою, відремонтувала авто на тракторній бригаді, помалювала з дітлахами, відвідала музей... Одне село позаду!
Дякуємо гоголівцям за щирий прийом та чекаємо на ваші запрошення до свого села, в якому відчутно або навпаки не помітно підтримку аграріїв. До наступної ревізії готові!
Ось до яких висновків прийшов Сільський Ревізор:
Переваги села
  • Дитяче харчування в школі за 1 грн
  • Робочі місця для селян в агрофірмі
  • Музей-заповідник М.В. Гоголя, який приваблює щороку 15 тис. відвідувачів до села
  • Багатофункціональний спорткомплекс «Зоря»
  • Успішна футбольна команда
  • Діюча церква
  • Вчасні та повноцінні виплати орендної плати
  • Котельні на твердому паливі в школі та дитсадку
Недоліки села
  • «Заморожений» проект ремонту Будинку культури
  • Їдкий запах від виробництва на молочному комплексі, особливо влітку
  • Селяни скаржаться на те, що не всі можуть вільно відвідувати спорткомплекс
Остаточна оцінка для села від Сільського Ревізора — 50 із можливих 60. Багато хто цікавився, чи об'єктивно ми писатимемо про побачене. Сподіваємось, ми врахували всі нюанси. Допоможіть нам обрати село року! Оцініть інфраструктуру с. Гоголеве за 5-бальною шкалою.
Выполнено с помощью Disqus